16 жовтня • оновлено в 04:08
МоваЯзык
Світ Спорт

/ Особисті фінанси

Тарифи на світло в Україні: чому змінюються та що варто очікувати

9.4т

За останні кілька років вартість електроенергії для промисловості (зокрема - для малого та середнього бізнесу, а це впливає на ціну практично усіх товарів, вироблених на українському ринку) суттєво зросла за рахунок підвищення оптової ринкової ціни (ОРЦ).

Чому рухаються тарифи на світло та чого чекати українцям далі, читачам OBOZREVATEL розповідає експерт Громадянської мережі ОПОРА Олександр Горлушко.

Вартість електричної енергії складається з ОРЦ, витрат з розподілу (передачі), витрат з постачання та вартості нормативних витрат в мережах.

До сьогодні основним фактором зростання ОРЦ було впровадження так званої формули "Роттердам +" (індикативної ціни для розрахунку вартості вугілля в ціні електроенергії). Простіше кажучи, формула забезпечувала, що за гроші, які ми платимо за електрику, можна купити якісне та екологічно нормоване вугілля на біржі у місті Роттердам та привезти його до кожної окремої ТЕС, спочатку морем, потім залізницею. Однак на практиці, на жаль, зараз досить висока ціна електроенергії переважно "осідає" у вигляді виручки компаній-операторів теплових електростанцій.

Варто зазначити, що підвищення вартості електроенергії здебільшого вплинуло на промисловість, малий та середній бізнес, на які перекладено покриття знижених тарифів для населення через додавання до ціни вартості дотації. Дотації покривають різницю між затвердженого НКРЕКП тарифу для населення та ринковою вартістю електроенергії. Але згодом, якщо ситуація ніяк не зміниться, зростання ринкової вартості електроенергії має призвести до чергового підняття тарифу також і для населення.

Де очікувати наступних підвищень вартості електроенергії

Наступне важливе питання на яке необхідно звернути увагу - становище місцевих електромереж, які опинилися у критичному технічному стані. Це вже стосується не вартості генерації, а вартості передачі електроенергії від джерела генерації до споживача. А це входить до загальної вартості електроенергії як тариф на її постачання.

До критичного зношення електромереж та трансформаторних підстанцій призвело банальне старіння та недостатнє фінансування для оновлення. Сьогодні низьковольтні мережі потребують значних інвестицій (близько 50 мільярдів євро). А ще через 10-15 років, за відсутності належного фінансування, ресурс місцевих електромереж буде практично вичерпано.

Як змінилися тарифи по окремих підприємствах

З 1 квітня цього року НКРЕКП затвердила нові тарифи на розподіл електроенергії. Підвищення відбулося у трьох складових тарифу: розвиток виробництва та виробничі інвестиції, амортизація та інші витрати з прибутку. Без квітневого підвищення залишилися підприємства “Запоріжжяобленерго”, “Енергія - Новий Розділ”, КП "Міські електричні мережі", ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК". З початку року цим підприємствам збільшили статтю витрат “інші витрати з прибутку”, але вони на цей рік залишаться без інвестицій у виробництво.

Натомість суттєво зріс тариф на розподіл у кількох підприємств:

ДТЕК “Дніпрообленерго” – на 18% для 1 класу напруги та на 13% для 2 класу*;

“Житомиробленерго” – на 14% та 18% для 1-го та 2-го класу напруги відповідно;

“Кіровоградобленерго” – на 21% та 17%;

“Рівнеобленерго” – на 27% та 20%.

Але найбільше у відсотковому виразі тариф на розподіл зріс у ДТЕК “ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ”, а саме – на 103% для обох класів напруги.

Як підсумок, з 1 квітня тарифи змінилися й у грошовому вираженні. Найдешевший тариф на розподіл електроенергії має ДТЕК “Високовольтні мережі”: для 2 класу напруги – 65,04 грн/МВт-год (без ПДВ). Порівняно з іншими низький тариф на розподіл мають Київенерго – 94,97 грн/МВт-год, Київобленерго – 152,35 грн/МВт-год, Регіональні електричні мережі – 147,80 грн/МВт-год та ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" – 134,21 грн/МВт-год.

Найдорожчі тарифи на розподіл для 2 класу напруги мають Чернігівобленерго – 411,85 грн/МВт-год, Сумиобленерго – 443,04 грн/МВт-год, Житомиробленерго – 428,37 грн/МВт-год та Прикарпаттяобленерго – 419,07 грн/МВт-год.

Як саме змінилися тарифи останнім часом?

Нові тарифи на постачання зросли відповідно у частці на амортизацію, виробничі інвестиції та інші витрати з прибутку.

Не відбулося підвищення тарифу на постачання у Запоріжжяобленерго, “Українська залізниця” та “Енергія - Новий Розділ”. У одного підприємства, “Енергія-Новояворівськ”, тариф знизився на 1% через зменшення у структурі тарифу “інших витрат з прибутку”.

Суттєве відносне зростання тарифу на постачання електроенергії для 2 групи** споживачів відбулося у Рівнеобленерго – на 12%, Вінницяобленерго – на 13%, Закарпаттяобленерго – на 18%, Кіровоградобленерго – на 12%.

Найбільше зростання тарифу відбулося у Чернівціобленерго – на 23%, ДТЕК “Високовольтні мережі” – на 26% та Київенерго – на 24%.

Тарифи на постачання електроенергії для 2 групи споживачів найнижчі у ДТЕК “Високовольтні мережі” – 10,75 грн/МВт-год (без ПДВ), ДТЕК Дніпрообленерго – 27,39 грн/МВт-год, Київенерго – 32,88 грн/МВт-год, Київобленерго – 33,41 грн/МВт-год та Рівнеобленерго – 39,16 грн/МВт-год.

Найбільші відповідні тарифи у Миколаївобленерго – 130,19 грн/МВт-год, Хмельницькобленерго – 103,81 грн/МВт-год та Закарпаттяобленерго – 102,93 грн/МВт-год.

Отже, у лідера відносного збільшення затверджених загальних витрат – ДТЕК “Високовольтні мережі” – річна амортизація, закладена на загальні витрати з розрахунку на рік, зросла майже втричі: з 13,774 млн грн до 39,506 млн грн. При цьому, виробничі інвестиції на розвиток виробництва виросли з нуля до 27,48 млн грн, інші витрати з прибутку зросли більш ніж у п’ять разів – із 761 тис. грн до 4,1 млн грн.

В іншого лідера зростання тарифу – Київенерго – річна амортизація зросла майже у чотири рази, а саме з 81,648 млн грн до 295,191 млн грн, виробничі інвестиції на розвиток виробництва – з нуля до 84,243 млн грн, інші витрати з прибутку зросли більш ніж у п’ять разів – з 6,337 млн грн до 129,300 млн грн. Загальні річні видатки в тарифі Київенерго з 1 квітня зросли майже на півмільярда гривень за одне рішення НКРЕКП.

Чого чекати від тарифу найближчим часом

Виробничі інвестиції на розвиток локальних мереж у тарифі довгий час не передбачалися. Але у структурі тарифу завжди була амортизація, тобто кошти, призначені на утримання мереж у поточному стані. На жаль, низька ефективність використання амортизаційних коштів завадила належному відновленню електромереж. Іще однією з причин стала низька приватизаційна вартість активів, що не відповідає реальній ринковій вартості, і як наслідок, амортизаційні відрахування були довгий час суттєво занижені.

Варто зауважити, що для завищення тарифу енергопостачальники зацікавлені у збільшенні прямих витрат. Через це з’являються завищені ціни на тендерах, великі кредитні зобов’язання та інші витрати. Така невмотивованість оптимізації витрат закладена у саму логіку формування тарифу “витрати плюс”.

Альтернативою є методика RAB-тарифоутворення, яка пропонує мотивувати підприємства розвивати мережі великим відсотком прибутку на переоцінену вартість активів. Переоцінка вартості активів необхідна, оскільки приватизаційна вартість мереж, обрахована Фондом держмайна, не відповідає реальній їх вартості. Такий крок може суттєво збільшити тариф на передачу електроенергії через високий відсоток ставки прибутку та значне зростання оціночної вартості активів через їх переоцінку.

На новий склад НКРЕКП покладена відповідальність за напрацювання дієвих механізмів та регуляторний контроль над цільовим використанням коштів, призначених для модернізації електромереж.

Наразі як єдиний важіль впливу на монополіста, який не виконує свої зобов’язання, НКРЕКП застосовує штрафи та вилучення складових з тарифу. Але монополіст за три–п’ять років може вивести прибуток з підприємства на десятиліття вперед. У таких умовах штрафні санкції не стануть дієвим інструментом контролю цільового використання коштів, отриманих за досить високою ставкою RAB. На сьогодні потрібен посилений громадський контроль над цільовим використанням коштів тарифу діяльності природних монополій.

Розслідування проведене в рамках проекту USAID "Прозора енергетика".

*Критерії визначення класів та груп споживачів електричної енергії:

споживач та субспоживач, які отримують від постачальника електричну енергію в точці продажу зі ступенем напруги 27,5 кВ та вище (клас 1);

споживач та субспоживач, які отримують від постачальника електричну енергію в точці продажу зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ (клас 2);

**Промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю 750 кВА і більше (група I);

Промислові й прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю до 750 кВА (група II); сільськогосподарські споживачі-виробники; електрифікований залізничний транспорт; електрифікований міський транспорт; непромислові споживачі; господарські потреби підприємств та організацій Міненерговугілля.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Тарифи ЖКГ і субсидії" на сайті "OBOZREVATEL".

1
Коментарі
6
3
Смішно
2
Цікаво
2
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
неверю что ахметов в проиграше.
Показать комментарий полностью

Блоги / думки

ads pixel