Схема від роботодавців: як українців лишають з носом
В Україні вже декілька років кількість фізичних осіб підприємців (ФОП) коливається в межах приблизно 2 млн. Щонайменше половина з них – на спрощеній системі оподаткування. Але далеко не всі є справжніми підприємцями.
Українські роботодавці для того, щоб заощадити на податках, не оформляють найнятих працівників, а укладають із ними договори як із ФОП.
OBOZREVATEL розібрався, кому шкодить схема і скільки податків платять підприємці на спрощеній системі.
Заробляють значно більше, а платять набагато менше
Менеджер, оформлений як фізособа-підприємець, із доходом 100 тис. грн заплатить майже вдвічі менше податків, ніж його офіційно оформлений співробітник із фактичною зарплатою, яка в 4 рази менша.
В Україні – приблизно 1,8 млн ФОП. Левова частка з них користується спрощеною системою оподаткування. Спочатку "спеціальний податковий режим" створювався нібито для того, щоб дати можливість розвиватися і заробляти дрібному бізнесу. Однак у результаті в Україні утворилася величезна група бізнесменів, які платять менше податків, ніж багато найнятих співробітників.
Насамперед необхідно зазначити, що не всі ФОП користуються спрощеною системою оподаткування. Тобто можна бути фізособою-підприємцем і не переходити на "спрощенку".
Згідно із законом, спрощеною системою може користуватися той бізнес, виручка якого не перевищує 5 млн грн на рік або 416,6 тис. грн на місяць. З одного боку, це створює стимул штучно занижувати виручку, щоб залишатися в межах зазначеної суми. А з іншого – призводить до того, що свідомі ФОП із високими доходами переходять на загальну систему оподаткування.
Читайте: Як податки правлять історією
Головна ж проблема – серед 1,8 млн ФОП є величезне число за фактом найнятих працівників. Роботодавці, щоб не платити податки із зарплат, пропонують зареєструватися як фізособа-підприємець і замість 41,5% платити, наприклад, 5% податку та мінімальний соцвнесок.
Багато підприємств почали спеціально наймати бухгалтерів, які будуть вести ФОП своїх співробітників. До того ж йдеться не про винятково видання і IT-компанії, замість того, щоб взяти в штат, просять відкривати ФОП у сфері нерухомості, великих компаніях і навіть у готелях.
Для прикладу, з "білої" зарплати 25 тис. грн до бюджету доведеться заплатити 10,3 тис. грн податків (22% ЄСВ, 1,5% єдиного внеску та 18% ПДФО). Водночас, наприклад IT-спеціаліст, оформлений як ФОП третьої групи, із зарплати 100 тис. грн заплатить податок у розмірі лише 5,9 тис. грн (918 грн ЄСВ і 5% з прибутку). Тобто за в 4 рази вищої зарплати розмір податку у ФОП буде майже вдвічі нижчим.
Що цікаво, якщо пересічний українець повинен зі своєї зарплати віддавати 22% єдиного соцвнеску з усієї суми заробітної плати, то ФОП сплачує фіксовану суму – 918 грн (22% від мінімальної зарплати). Цей внесок насамперед іде на фінансування пенсій. В Україні працює солідарна система, тобто ті, хто працюють, своїми внесками забезпечують пенсіонерів. Однак безконтрольне оформлення ФОП призвело до того, що одні платять 22% з усієї зарплати, а інші – фіксовану мінімальну суму.
Ще декілька місяців тому Міністерство соціальної політики виступило з пропозицією заборонити за найнятих працівників платити податки як фізособи-підприємці. Для цього запропонували ввести критерії – якщо у людини є один основний дохід, увесь робочий час вона проводить на підприємстві, у неї там є робоче місце тощо, то вона повинна бути штатним співробітником, а не ФОП.
Така пропозиція викликала бурхливу реакцію, мовляв, постраждають IT-спеціалісти, які найчастіше оформлені як фізособи-підприємці. Хоча в загальній структурі зареєстровані ФОП у сфері "Інформаційні технології" займають лише менше 8%. Крім того, якщо програміст фактично працює в штаті конкретної компанії, а не надає їй послуги для реалізації одного з проектів і паралельно не співпрацює з іншими підприємствами, він все одно за фактом є штатним співробітником.
Чому вигідніше оформлятися в штат
Дороги, лікарні, школи – все це фінансується, зокрема, із зарплат найнятих працівників. Наприклад, податок на доходи фізосіб (ПДФО) розподіляється між загальним і державним бюджетом. Перша частина дозволяє утримувати місто, а друга – фінансувати загальнодержавні програми (медицина, оборона, освіти і т. д).
Велика частина ЄСВ надходить до Пенсійного фонду. Який і так є дефіцитним і, як показала практика минулих років, навіть невеликий касовий розрив призводить до затримок пенсій. В Україні – одні з найбільш низький пенсій в Європі. Одна з причин – тіньова зайнятість і схеми ухилення від сплати податків.
Читайте: Українці платитимуть податки за посилки: скільки і як
Фактично, не оформлюючи свого співробітника, роботодавець "краде" й у свого міста, й у Пенсійного фонду, й у країни загалом. За офіційною статистикою, з 26 млн офіційно працездатних працюють тільки майже 16 млн осіб. Решта – або "ховаються" від податків, або сидять вдома.
Для прикладу, якщо кожен із мільйона працюючих виведе з тіні хоча б по 1 тис. грн зарплати, Пенсійний фонд зможе додатково отримати 185 млн грн, міста, в яких вони працюють, – 135 млн, державна скарбниця поповниться на 45 млн грн, а на потреби армії додатково зберуть 15 млн грн. Якщо ж мільйон осіб, які працюють у тіні, офіційно оформиться хоча б на мінімальну зарплату, то загальні податкові надходження збільшаться на 1,7 млрд грн.
Дивіться відео за темою:
Крім того, тіньова зайнятість також б'є і по простих робітниках. Відповідно до чинного закону, право на пенсію мають лише ті українці, які офіційно пропрацювали від 15 років. Також щороку зростатиме вимога для того, щоб "вчасно" вийти на заслужений відпочинок.
Так, уже в 2028-му тільки ті 60-річні, які офіційно працювали не менше 35 років, зможуть вийти на пенсію, іншим доведеться працювати до 63 і 65 років. "Сіра" зарплата урізує і розмір пенсії. Для прикладу, з офіційною середньою зарплатою можна отримати пенсію приблизно 2 тис. грн, а з мінімальною – 1,5 тис. грн. Також робота в тіні позбавляє права на оплачувану відпустку, лікарняний. Крім цього, без офіційних доходів не вийде отримати кредит у банку або оформити візу, наприклад, у США чи Канаду.