Цивілізація почала "пожирати Землю"

543
Цивілізація почала 'пожирати Землю'

Зростання споживання природних ресурсів призвів до того, що цього року цивілізація початку "поїдати планету" 9 жовтня. Про це говорять фахівці. Справа в тому, що, аналізуючи широкий спектр різних даних, вчені щороку виводять день, коли запити людини починають превалювати над здатністю Землі забезпечувати його ресурсами і абсорбувати наноситься ним шкоди. Перший такий "день негативного екологічного сальдо" був визначений у 1987 році, і тоді він припав на 19 грудня. Проте в результаті постійного глобального економічного зростання рік від року ця дата пересувається на все більш ранній термін.

Дослідженнями в цій області займаються американська "Мережа глобального сліду" (СГС) і британський "Новий економічний фонд" (НЕФ). Останній, до речі, стверджує, що для Сполученого Королівства день зміщення балансу припав цього року на 16 квітня. Все це означає, говорять автори щойно оприлюдненої доповіді, що Землі потрібно 15 місяців на відновлення всього спожитого людством цього року.

"Ми пропалюємо набагато більше того, що можемо собі дозволити в екологічному відношенні, і, влізаючи в екологічні борги, здійснюємо дві помилки - говорить один з директорів" Нового економічного фонду "Ендрю Сіммс. - По-перше, мільйони людей на Землі, які й там не мають у своєму користуванні достатньо землі, продовольства і чистої води, позбавляються можливості задовольнити свої потреби. По-друге, піддаємо ризику механізми життєзабезпечення нашої планети ".

Вся методика заснована на концепції "екологічного сліду", системи, що вимірює кількість земельних і водних ресурсів, необхідних людству, а також обсягів продуктів його життєдіяльності, які змушена абсорбувати Земля. Генеральний директор "Мережі глобального сліду" Матіс Вакернагеля каже, що людство занадто активно використовує свою "екологічну кредитну карту" і "знищує природні ресурси нашої планети".

"Протягом невеликого терміну це допустимо, проте врешті-решт перевищення кредиту призводить до виснаження ресурсів - таких, як ліси, океани, сільськогосподарські землі, - від яких залежить наша економіка", - вважає Вакернагеля.

Фредрік Еріксон, директор працюючого в Брюсселі Європейського центру міжнародної політичної економіки, говорить, що схиляє голову перед авторами доповіді, що намагаються по-новому поглянути на проблему виснаження ресурсів. Однак, додає він, сама концепція екологічної заборгованості "просто сміховинна". "Якщо використовувати принцип" сліду "з метою відстеження мікропоследствій різного економічної поведінки на екологію, все добре, - пояснює Еріксон. - Однак вони невірно збирають і оцінюють інформацію. У нас насправді в цій сфері немає скільки-небудь серйозних даних".

Крім того, Еріксон ставить під питання і вживання самого слова "заборгованість". "Заборгованість - це коли у тебе в одній галузі економіки є великі накопичення, а в іншій - брак коштів, - говорить він. - Тоді ти можеш перевести кошти з одного сектора в іншій, наприклад, у вигляді позики. А ми кому повинні?" "Ймовірно," екологічне достаток "було б кращим терміном, ніж" екологічна заборгованість ", - вважає Еріксон і додає: історія свідчить, що нові технології приводить до більш ефективного використання природних ресурсів та - одночасно - до більш стабільному економічному зростанню.