"Рожеве" кіно Голлівуду: від витоків до "золотого століття"

За останні 80 років тема лесбійського кохання і сексу міцно увійшла у світовий кінематограф. Журнал AfterEllen зробив огляд фільмів про любов між жінками, починаючи від картин зі скромними поцілунками і боязким фліртом і закінчуючи сучасними стрічками з відвертим сексом.

Перший натяк на сексуальні відносини між двома жінками вже міститься у фільмі 1929 під назвою "Ящик Пандори" (Pandora's Box) , а в наступному році в картині "Марокко" одягнена в смокінг Марлен Дітріх вперше відверто цілує в губи іншу жінку.

У наступні роки в ряді фільмів звучали натяки на лесбійський секс і навіть зустрічалися легкі постільні сцени (без сексу) за участю двох жінок.

"Дівчина в уніформі" (1931)

Можливо, найбільш раннім фільмом з лесбійських сюжетом можна вважати німецьку картину 1931 "Дівчина в уніформі" (Maedchen in Uniform), яка оповідає про любов у стінах школи-інтернату. На американський екран фільм вийшов з вирізаними сценами жіночих любовних відносин.

За вимогами цензури для фільму навіть були відзняті дві кінцівки: в одній школярка кінчає життя самогубством, а в іншій її встигають врятувати. Символічно, що фільм знімався і режисирувала жінками, та й сценарій до фільму також написаний представницею слабкої статі.

У 1951 році завершилися зйомки фільму "Криниця самотності" (Pit of Loneliness). Спочатку стрічка мала назву "Олівія", а в США вона з'явилася через три роки в сильно урізаному вигляді. Це історія кохання школярки і вчительки, описана в скандальному романі письменниці Сидоні-Габріель Колет "Клодіна в школі". Картина була піддана цензурі незважаючи на те, що самі відверті сцени являли собою лише небагатьом більше, ніж поцілунки і чуттєві погляди.

У 1968 році в прокат вийшов фільм "Вбивство сестри Джордж" (The Killing of Sister George), який примітний тим, що в ньому показано любовний трикутник з трьох жінок. Режисер Роберт Олдріч прагнув зробити картину максимально відвертою для свого часу.

У результаті навіть з вирізаною любовною сценою фільм здобув на американських екранах славу спірного. Режисерові радили видалити ще ряд сцен, але він відмовився.

Більш активно сцени лесбійського кохання стали проникати у кінематограф в 80-х роках. У фільмі Роберта Тоуні "Особистий кращий" (The Personal Best), випущеному в 1982 році, були показані любовні відносини двох спортсменок по легкоатлетичній збірній. Головних героїнь зіграли Маріел Хемінгуей і Патріс Донеллі, а сама картина викликала критику за велику кількість сцен з оголенням як в спальні, так і в роздягальні.

Вже наступного року вийшов фільм Джона Сейлеса "Ліана" (Lianna), де та ж тема одностатевої любові розкривається на основі зовсім іншого сюжету: заміжня дама кидає свого нелюбимого чоловіка після того, як знаходить свою любов в жінці.

"Золоте століття"

У 1996 році починається свого роду "золотий вік" лесбійського кіно, який передувала картина "Рубіж" (Bound) з Джиною Гершон і Дженніфер Тіллі. Після епатажних "стриптизеркою" (Showgirls, 1995) сюжет цього фільму здавався більш м'яким, а відносини між коханими природними.

У картині велика увага приділяється початковій стадії відносин, поки партнери як би приміряються один до одного, обмінюючись поглядами і затамувавши подих, і лише потім віддаються своїй пристрасті. І хоча сцена сексу не деталізується, а зйомки зроблені з затемненням, початок відвертому показу лесбійського кохання було покладено.

У 1998 році на екрани вийшов фільм "Джиа" (Gia), в якому знялася Анджеліна Джоули. У картині вона грає модель-бісексуалку Джію Караджі, яка померла в 1986 році у віці 26 років від СНІДу. Її кохану грає Елізабет Мітчелл.

Коли фільм був показаний широкій аудиторії телеканалу HBO, то в перший момент він навіть викликав протести і вимоги вирізати з картини 6-хвилинну сцену з голою Джоули. Навіть зараз повна версія фільму доступна лише на DVD-носіях.

У тому ж році в прокаті з'явилася стрічка "Високе мистецтво" (High Art), в якій, поряд з темою одностатевої любові, показана і проблема наркоманії в любові двох фотографів, яких зіграли Еллі Шіді і Рада Мітчелл. Режисер і сценарист фільму Лайза Чолоденко блискуче показала початок любовної інтриги між героїнями, коли жінок переповнюють емоції, а в їх поведінці протягає невпевненість.

"Якби стіни могли говорити 2" (If These Walls Could Talk II) вийшла в 2000 році, а що міститься в картині любовна сцена за участю Еллен Дедженерес і Шерон Стоун обговорювалася шанувальниками кіно весь рік, стверджує видання.

У 2006 році в картині режисера Зеро Чжоу "Лілії павука" (Spider Lilies) світ побачив історію кохання двох азіаток, яких зіграли порнозірка з Гонконгу Ізабелла Леонг і тайванська актриса Рейні Янг. Фільм був удостоєний нагороди на Берлінському кінофестивалі.

Відверті еротичні сцени кохання двох азіатських жінок продемонстрували, що східному мистецтву теж близька лесбійська тема.

У тому ж році в прокат вийшла стрічка "Полюбити Аннабель" (Loving Annabelle), в якій розкривається історія шкільної любові між вчителькою і її ученицею. Щоб досягти найбільшого реалізму, режисер Кетрін Брукс навмисно включила в картину сцени неприкритого сексу. За її власним висловом, вона втомилася дивитися фільми, де любовні переживання передаються одним лише поцілунком.