Тимошенко в олії

744
Тимошенко в олії

Олександра Ройтбурда назівають патріархом українського постмодернізму. З Огляду на розмітість такого Поняття, як постмодернізм, Із Цім можна погоджуватися чи ні, альо, у кожному разі, Ройтбурд - загальновизнаних ідеолог незалежного художнього поиска. Йо роботи зберігаються в Державній Третьяковській галереї в Москве ї Російському музеї в Санкт-Петербурге, у художніх музеях України, России, США, Словенії, у багатьох публічніх ї приватних колекціях. А багат співвітчізнікам, даже далеким від мистецтва, художник запам'ятався Виставка "Танго", что відкрілася в одній з Київських галерей на початку року, де на семи полотнах мужчина, схожий на президента України Віктора Ющенка, танцює з жінкою, схожою на КОЛІШНИЙ прем 'єр-міністра Юлію Тимошенко. Втім, коли ми домовляліся з Ройтбурдом про ЗУСТРІЧ, художник відразу попереду: картин у нього немає, Продані. Одна, здається, залиша ще, альо й вона Вже захи галереї, у якій віставлена.

Що может підштовхнуті постмодерніста до зображення на своих полотнах політічного персонажа?

- Ті ж, что й Не постмодерніста. Постмодернізм, це ж не стиль, що не напрямок, що не течія - це просто якесь Ставлення до першої години, в якому ми живемо. Та й постмодерністом собі я Вважаю з великою долею натяжки. Чи не хотілося б у це загліблюватіся, - як назвали, так и назвали. Питання до тих, хто мене так назвавши.

Відео дня

Я не раз казав, что тоді, коли я починаєм Цю серію, ЦІ фігурі були просто культовими попсові персонажами. Вперше у Нашій Країні Політичні діячі ввійшлі в категорію поп-зірок, раніше цього Ніколи НЕ трапляє. Імідж провідніх українських політіків после революції ставши Цілком Придатний до тиражування на футболках, брелочки, етикетки, Матрьошка.

Особисто мене це тішіло, ТОМУ ЩО я все-таки віріс у РАДЯНСЬКА Союзі, и уявіті Собі, скажімо, брелочок або чашку Із збережений Брежнєва в тій годину Було доладно. Початок 20 століття характерізувався тім, что на Політичній сцені домінувалі сакральні вожді - ліві, праві, Різні, - Великі вожді. Ставлення до влади Було Трохи іншім, вона булу сакральна, вона булу поза профанним дискурсом, а обов'язково на п'єдесталі, на якомусь постаменті, на якійсь дістанції, вона булу трансцендентним, потойбічною, - а тут політики стали персонажами світської хроніки. Героями анекдотів політики у нас всегда були й раніше, альо в цьом БУВ момент конфронтації, опозіційності, - зараз Дещо Інше Ставлення до політіків и політики даже в анекдотах.

Потім їх змінілі якісь більш прагматічні фігурі, и СЬОГОДНІ світом керують менеджери. Дивишся на президента, скажімо, России, або Америки, або німецького канцлера, - це НЕ харізматічні персонажі, це менеджери.

А поп-зірки - це віняток. Завжди приймально жити в суспільстві, на вершині ієрархії Якого перебуває поп-зірка. Альо НЕ ВСІ менеджери спроможні дива зірками, або Зберегти Цю Зоряну харизму. Ее Зберегти набагато складніше, чем сакральну харизму вождя. Сакральність Сталіна Тримай на зомбуванні ї репресивно апараті, сакральність Брежнєва булу ритуально ї симулятивно, и Тримай на Традиції сакральності, на проекції сакральності Сталіна якоюсь мірою. А від при відсутності ціх механізмів таку, як бі Сказати, природну Зоряну харизму Зберегти однозначно складніше.

До речі, нещодавно в одній з газет булу Публікація, у якій стверджувалося, что згаданіх Вами й таких популярних после помаранчевої революції футболок, брелоків, чашок Із збережений нінішнього президента практично НЕ знайте, альо досі добро продаються зображення Тимошенко і ... Януковича.

- Мені здається, что зображення Януковича Трохи штучне, це така скалькована технологія, ТОМУ ЩО сама по Собі фігура Януковича навряд чи налаштовує до сприйняттів его як поп-зірки. Що стосується Падіння поп-рейтингу Ющенка, воно Цілком зрозуміле - це як "ефект Горбачова", коли загальне захоплення змінілося тім, что є. ВІН Діє й говорити занадто абстрактно, що не Надто виразно, занадто обтічно, якісь Загальні фрази, дуже пафосно. Все-таки, зірки собі так не поводять, смороду мают буті моднішімі.

Чі є хтось, хто є в цьом СЕНСІ "законодавцем моди"?

Звічайній, я думаю, что найхарізматічнішій політик СЬОГОДНІ - все-таки Юлія Тимошенко, хочай Зі своими якімісь застережень. Я не кажу про енергетику, тому что ЕНЕРГЕТИЧНА вона, звічайній, поза конкуренцією. Я не кажу про естетику - тут, напевно, теж. Якби ми від так від з нею посіділі, я б їй, напевно, рассказал, что Мене не влаштовує, альо в публічну площинах це переводіті якось не хочеться.

Але на сьогоднішній день я не бачу їй конкурента, що не ВРАХОВУЮЧИ сил Реакції. Реакцію я всегда НЕ Дуже любив.

Я ще в Дні Майдану на "5 каналі" казав, что ми прокинув в модній Країні, Із чім прівітав усіх телеглядачів. На жаль, Потенціал модності значний мірою СЬОГОДНІ втрачений, один з "танцюрістів", збережений на тихий моїх картинах, ставши набагато Менш цікавім и Зоряну. Альо це моє особисте сприйняттів, может буті, хтось думає інакше. Образ персонажа, схожого на тодішнього прем'єр-міністра, все-таки Трохи менше постраждала від годині. Я як и раніше захоплююся тією дамою, что схожа на жіночого персонажа мого танго, - з Погляду естетитки, - поза етико, поза політікою, поза якімісь економічнімі чі політічнімі стратегіямі, я якось у цьом мало розбіраюся.

Як часто в цілому у своїй творчості Ві звертав до образів політічніх персонажів, маю на увазі НЕ Тільки Тимошенко і Ющенка?

- До образів персонажів, схожих (наголошує на Слові "схожих" - ред. ) на політіків, - це (у Серії "Танго" - ред. ) Танцюрист в мене, Танцюрист ... У мене ще БУВ портрет Тимошенко й кінний портрет Ющенка - на Такого наполеонівському коні у Великому каньйоні ріки Колорадо. Була варіація на тему моєї роботи дворічної давнини "Дівчина з черепашкою". Я Хотів сделать версию цієї дівчіні з черепашкою, Вже почав над нею працювати, - и тут була Інавгурація Прем'єра, я Побачив Юлію Володімірівну в цьом платті з ліхтарікамі, и зрозумів, то багато Саме той персонаж, Який Ідеально лягає в новий імідж дівчіні з черепашкою. І смороду нашли Одне одного, я Вважаю.

У прінціпі, я недавно вновь порушив клятву, Дану мною в юності, що не писати портрет їхнього ( з Наголос на Слові "їхнього" - ред.) Леніна, - написав портрет Леніна з великим задоволений. До цього я якось писав портрет Мао Цзедуна ... Альо, у прінціпі, я й достатньо Рідко звертаю до політічніх персонажів, хочай політікою цікавлюся.

Серед намальованіх у Вас є улюблений персонаж?

- Ві хоче, щоб я зізнався в любові до Тимошенко? (посміхається) Вона красива жінка, и я казав уже, что Естетичне вона мені дуже подобається. Вона Трохи лівіша, чем мені б хотілося. Я, скоріше, з цієї позіції можу Трохи пополемізуваті з Юлією Володімірівною, ТОМУ ЩО, на Відміну Від неї, я Прихильники ліберальнішої Економічної МОДЕЛІ ї ліберальнішої гуманітарної. Вісь, до речі, з гуманітарнімі моделями у нас в Україні взагалі лажа. Взагалі, почувається відсутність у держави якоїсь віразної культурної політики. А в підсумку, у ее все впирається.

Восени 2004-го на Майдан ходили? Чи не розчаруваліся тім, что відбулося за Останні два роки?

Я прекрасно усвідомлював ті, что проявилося потім, и того ставився до Всього з неабиякий частко скепсису. Альо тоді, на Майдані БУВ вибір зовсім Інший - вибір между поганим и нестерпнім, поганим и непрійнятнім. І я тоді казав, что я хочу перемоги Ющенка, щоб наступна разу булу хоч якась можлівість зверни когось, хто кращий, чем Ющенко. Тому що в Іншому випадка про подібну можлівість можна Було б забути.