Чи можна одночасно лікуватися і жерти все підряд?

Нещодавно повернулася з відпочинку на узбережжі Абхазії. Там я звернула увагу, що господарі-абхазці, у яких ми жили, не тільки у великих кількостях додають спеції в свої страви, а й лікуються ними. Це мене дуже здивувало: невже спеції мають будь лікувальним ефектом, адже вони просто роблять їжу смачнішою і ароматною? Надія Суржакова

На це питання ми попросили відповісти лікаря-дієтолога Венеру Нізамова:

- Погляд на спеції як на виключно кулінарний інгредієнт - чисто європейська позиція. А от у східних країнах вагалися з відповіддю на питання: що для них прянощі в першу чергу - засіб для поліпшення смаку їжі або ліки?

Насамперед прянощі - це природний антисептик, що в країнах з дуже жарким кліматом, де продукти погано зберігаються, а умови для виникнення кишкових інфекцій сприятливі, дуже актуально. Саме тому в південно-східних країнах прийнято так сильно перчити страви: перець - вбивця мікробів і бактерій.

Серед популярних на Кавказі прянощів антисептичним дією володіють кінза і базилік; вони також стимулюють травлення і піднімає загальний тонус організму. М'ята теж покращує травлення, а крім того, позбавляє від нудоти і заспокоює. Кінза використовується як жовчогінний і болезаспокійливий засіб.

Якщо людина відчуває себе втомленою, млявою, в їжу додають базилік, фенхель і розмарин. А якщо, навпаки, необхідно зняти стрес, розслабитися, їжу приправляють мелісою, м'ятою і материнкою. Крім того, з цих трав можна приготувати відмінний чай.

Аніс застосовують для зниження температури, стимуляції травлення; він має також дезинфікуючим властивістю і продовжує молодість. Крім анісу останнім якістю володіють часник, цибулю і м'ята. Тому навіть витончені східні принцеси ніколи не гребували стравами, рясно приправленими часником і цибулею, а чай з м'яти і анісу серед них не знав собі рівних.

Страви для годуючих матерів, у яких не вистачає молока, на Сході здавна рясно приправляють чебрецем, фенхелем, мелісою і майораном або готують чай з анісу.

У великій пошані завжди був селеру. При регулярному вживанні він поліпшує обмін речовин, діяльність серцево-судинної системи, допомагає при неврозах. Всім звичний кріп теж добре додавати в їжу людям, страждаючим неврозами, і, крім того, при гіпертонії і стенокардії. Розмарином корисно приправляти страви людям з низьким артеріальним тиском, неполадками в судинній системі, із захворюваннями печінки і жовчного міхура, при виснаженні організму.

Ще одна особливість прянощів з яскраво вираженим лікувальним ефектом: наявність у деяких з них саліцилатів - речовин, які лягли в основу створення всім відомого аспірину. Причому прянощі - найбагатший природне джерело саліцилатів. Тому вони теж мають жарознижуючу і болезаспокійливу властивості, благотворно впливають на серцево-судинну систему, а також, за останніми даними, мають антиоксидантну дію, тобто уповільнюють процеси старіння. Тому помірний, але регулярний прийом прянощів не тільки допоможе при вищевказаних станах, але і знизить ризик інсульту та інфаркту. До цих прянощам відносяться чебрець, розмарин, порошок каррі, паприка в порошку, орегано, шафран (мелена куркума), кмин. Тільки вводити їх в раціон треба обережно: можлива алергія або індивідуальна непереносимість організмом.

Чи можна і нам взяти на замітку ці рецепти? Звичайно! Тільки не переборщіть: всьому, в тому числі і апетитного лікам, треба знати міру.

Світлана ГОРДЄЄВА