Еротичні картинки мозок розпізнає швидше

Мозок людини ідентифікує картинки еротичного змісту на 20% швидше, ніж інші зображення. До таких висновків прийшли дослідники з Вашингтонського університету в результаті експерименту за участю 264 жінок-добровольців.

Учасницям дослідження демонструвалися серії з 55 кольорових слайдів, що з'являлися на екрані з інтервалом у кілька секунд. Зображення еротичних сцен за участю напіводягнених партнерів були сусідами з нейтральними або викликають неприємні асоціації фотографіями. Зміни електричної активності головного мозку (т.зв. викликані потенціали) фіксувалися під час перегляду методом електроенцефалографії.

За даними дослідників, найсильнішу дію на головний мозок учасниць надавали зображення еротичного характеру, причому сила впливу зображення не залежала від того, наскільки приємні або неприємні образи з'являлися на екрані до нього.

Незалежно від змісту зображення, реакція на нього в головному мозку виникала достатньо швидко - задовго до того, як випробувана усвідомлювала, що саме вона бачить на екрані. Однак на розпізнавання еротичних зображень головний мозок учасниць витрачав 160 мілісекунд - на 20% менше, ніж було потрібно для розпізнавання всіх інших слайдів.

За словами керівника дослідницького проекту доктора Андрія Анохіна, отримані результати суперечать значній частині попередніх досліджень, автори яких вважають, що жінки менш схильні до дії візуальних зображень еротичного характеру в порівнянні з чоловіками. У відповідь збудження головного мозку, зафіксоване в учасниць експерименту, не відрізнялося за своєю силою від аналогічних реакцій мозку чоловіків, зазначає Анохін.

Крім того, дослідникам вдалося встановити, що в обробці візуальної інформації еротичного характеру беруть участь особливі зони кори головного мозку, що не активізуються при пізнанні інших зображень. Метод електроенцефалографії, що дозволив вченим з високою точністю спостерігати процес в реальному часі, не дає можливості точно вказати локалізацію цих особливих зон, однак, виходячи з результатів попередніх досліджень на приматах, учені вважають, що це певні ділянки префронтальної кори. Для того щоб перевірити цю гіпотезу, їм будуть потрібні додаткові експерименти з використанням магнітно-резонансного сканування головного мозку.

Звіт про дослідження опублікований в журналі Brain Research.