Сьогодні пригощають пирогами Віру, Надію, Любов

30 вересня православні шанують пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. У Всесвятському або всесвітні бабські іменини з ранку було покладено виплакатися.

У цей день прийнято пригощати пирогами односельців, яких звали Софією, Вірою, Надією і Любов'ю. Іменини святкували зазвичай три дні на честь материнської Мудрості і жіночих Чеснот.

Народне слово відзначило ці імена в примовках: "Надійся, Надія, на добро, а чекай - худа!", "Люба хлопцеві дівка Любаша - до вінця, а не люба - до батька!", "Хоч і Любов, так не люба! ".

Згідно з народними прикметами, якщо в цей день полетять журавлі, то на Покров буде мороз.

Віра, Надія, Любов та матір їх Софія жили в Італії і відкрито сповідували віру в Христа. Дізнавшись про це, імператор Адріан велів привести їх до Риму і переконував принести жертву богині Артеміді. Дівчата (Вірі було 12, Надії - 10, Любові - 9 років) залишалися непохитними.

Тоді їх стали катувати: палили на залізних гратах, кидали в розпечену піч і в казан з киплячою смолою, але Господь Своєю Невидимою Силою зберігав їх. Святу Софію змусили дивитися на страждання дочок, але вона проявила незвичайну мужність і переконувала дівчаток витерпіти муки в ім'я Небесного Жениха.

Всі три діви були обезголовлені. Софії дозволили взяти тіла дочок. Поховавши їх на високому місці за містом, мати три дні, не відходячи, сиділа коло могили дочок, після чого померла. Віруючі поховали її на тому ж місці.