Карпа підбирає книги за кольором обкладинки
Завжди цікаво дізнатися, що читають відомі люди, чим живуть політики та діячі культури.
Сьогодні - літо. І не дивлячись на те, що останнім часом не дуже жарко, пляжна литерату залишається актуальною: що читають відомі люди на пляжах? З таким питанням звертаємося до деяким відомим особистостям:
Володимир Філенко, політик:
- З політичної точки зору, це літо видалося дуже напруженим, тому про відпустку я зараз можу тільки мріяти. Правда, час хоча б для короткого відпочинку потрібно викроювати, інакше просто сдуреешь. Вже багато років найкращий релакс для мене - перечитування світової класики. У моїй бібліотеці є книги для різного настрою. Зараз я перечитую "Три товариші" Ремарка. Пляж з читанням важко поєднувати, там занадто багато відволікаючих чинників. Зазвичай вважають, що на пісочку біля води слід читати щось легке і несерйозне, які-небудь детективчики. Можливо, комусь таке читання і в радість. Але мені здається, що поверхневе ковзання очима по тексту, який, як кульочок з насінням, просто допомагає безцільно убити час, нічого корисного не дає ні розуму, ні серцю.
Богдан Бенюк, актор:
- Так уже склалося, що протягом багатьох років класичного відпустки з відпочинком на пляжі, безтурботними тижнями байдикування і купою вільного часу для мене не існує. Коротенькі перерви в роботі - весь мій відпустку. Ось і цього разу відпочивав уривками посеред двомісячних зйомок в Африці, в Марокко. Шкодував, що повіз з собою туди тільки Біблію і молитовник. Хоча тягнути з собою бібліотеку - це не завжди буває зручно, правда?
Виручали книги, які я брав почитати у інших акторів. Відкрив для себе американського автора Поля Остера. Його роман "Вечір з оракулом" справив на мене сильне враження. Із задоволенням проковтнув повісті Віктора Астаф'єва. Перше, що зроблю, повернувшись до Києва, - побіжу на Петрівку, накуплю літературних новинок і вгамую свій читацький голод.
Наталія Лігачова, головний редактор журналу та сайту "Телекритика":
- Цікавий збіг - саме зараз я пакую речі, збираюся на відпочинок до Трускавця, тому можу просто перерахувати, що саме беру з собою. Це Марсель Пруст, "Капітал" Сергія Жадана, прозаїчна річ Белли Ахмадуліної "Багато собак і собака", шість номерів журналу "Мистецтво кіно" та роман Юрія Дубова про російський бізнес. Навряд чи мені цього вистачить на вісімнадцять днів. Обов'язково загляну до місцевих книгарень. Знаю з досвіду - коли повертаюся додому, мій книжковий багаж виявляється більше того, з яким я їхала у відпустку.
Ірена Карпа, письменниця, співачка:
- З одного боку, я не бачу принципової різниці між читанням на пляжі, в поїзді, в перукарні або в своїй затишній ліжечку. Якщо перед тобою якісний текст, він однаково захоплює тебе в свій всесвіт, де б зараз фізично не знаходилось твоє тіло - на розпеченому узбережжі, в салоні літака або в туалеті готельного номера. Тому й пляжної літератури як окремого жанру для мене не існує - це ж не пляжні шльопанці.
Зате, з іншого боку, я давно вже помітила, що при всіх приблизно рівних параметрах жінка в купальнику і з книжкою привертає до себе більше чоловічої уваги, ніж просто жінка в купальнику. Як експерт, який має у своїй колекції пляжі від заполярній Лапландії до гірських річок в Перу, я б порадила не забувати про те, що книга - важливий пляжний аксесуар. Автор і назва твору грають роль, але головне - це колір обкладинки. Він
має кореспондувати з кольором очей і лаку на нігтях.
Вадим Карасьов, політолог:
- Ваш дзвінок застав мене саме на пляжі - зараз я в Ялті. Я давній і вірний прихильник відпочинку в Криму. Без книг на відпочинок я ніколи не їжджу, оскільки переконаний, що інтелектуальну форму треба підтримувати постійно, а під час відпочинку особливо. Зміна географії і віддаленість від звичайних проблем дозволяють по-новому поглянути на вже відому тобі інформацію, розглянути несподівані її аспекти, виявити нові зерна сенсу, яких затуманені буднями очі і розум просто не помічали.
Цього разу зі мною поїхали пачка журналів "Світ економіки" та "Міжнародні відносини". На сторінках цих видань мене найбільше цікавлять стенограми розмов російських політологів на "круглих столах" з приводу стану справ в Україні. І свої наукові роботи я перечитую на свіжу голову. Також стежу за друком, читаю інтернет-видання - інформаційний контент повз мене не проходить.