Києво-Печерський заповідник можуть виключити зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Під головуванням першого заступника Міністра закордонних справ України Володимира Огризка відбулося установче засідання нового складу Національної комісії у справах ЮНЕСКО. Члени Комісії обговорили перспективи співпраці нашої держави з організацією, які виникли після візиту в Україну генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Муніра Бушнакі. Під час зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком піднімалися питання про організацію в штаб-квартирі ЮНЕСКО виставки, присвяченої трипільської цивілізації. Також обговорювалося включення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нових об'єктів з України: Кам'янець-Подільського, заповідника "Кам'яна могила", Змієвих валів і т.п.
Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ в Інституті відкритої політики, "холодним душем" для учасників засідання прозвучала інформація генерального директора Києво-Печерського заповідника Сергія Кролевця про те, що катастрофічний стан лаврського заповідника може привести найближчим часом до питання про виключення Лаври зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як вказав С.Кролевець, протягом останніх років пам'ятки Лаври руйнуються швидше, ніж реставруються. Причин кілька, серед них "правова неврегульованість статусу заповідника, який не може протидіяти грандіозним будівельним планам міської влади в його охоронній зоні, і інтенсивна господарська діяльність монастиря Московського Патріархату". Зазначалося, що наслідки бурхливої ??діяльності жахливі - 23 травня вперше за всю історію Лаври стався масштабний обвал у ближніх печерах, під час якого ходи були засипані 10 кубометрами грунту, що містить людські кістки і залишки культурного шару.
Виняток Лаври зі списку культурної спадщини ЮНЕСКО автоматично спричинить виключення й Софії Київської, оскільки в 1990 році обидва заповідника були внесені в список як один об'єкт.
Під час засідання обговорювалися інші аспекти діяльності Комісії. Зокрема, керівник наукових програм Максим Стріха, який представляє Національна спілка письменників України, запропонував використовувати відзначення в рамках ЮНЕСКО 150-й річниці з дня народження Івана Франка для наукового видання його творів, які з цензурних міркувань не увійшли до академічний 50-томник, а також для видання найвідоміших історико-філософських і публіцистичних робіт відомого історика і мислителя англійською, французькою та німецькою мовами.