Знаменитий на весь світ малюнок Пікассо зберігається в Україні

У маленькому селі Пархомівка на межі трьох областей - Харківської, Полтавської та Сумської - зібрані шедеври світової культури. Три керамічних роботи Пабло Пікассо, картини Рембрандта, Малевича, малюнки Маяковського та Тараса Шевченка - усього в сільській галереї налічується більше шести тисяч експонатів.

Відео дня

Сільський Лувр

Від райцентру до Пархомівки - всього нічого: проїжджаєш два ставка, радгосп, а далі будь абориген покаже, як пройти до історико-художньому музею.

- Ви хочете туди, де Нефертіті? - Запитала мене маленька дівчинка, прутиком відганяєш гусей від капустяних грядок.

- А ти знаєш, хто така Нефертіті?

- Цариця стародавнього Єгипту! - Видає дівчатко, показуючи рукою на старовинний поміщицький двоповерховий особняк.

Проходиш ще сто метрів, переступаєш поріг старовинної будівлі - і чманієш ... На маленьких табличках-підписах до картин - імена Пікассо, Гогена, Сезана, Мане, Рєпіна. В іншому залі виставлені картини Шишкіна, Левітана, Айвазовського, Тараса Шевченка, Реріха, Сєрова, Верещагіна, Рєпіна, Іва нова, "Останній день Помпеї" Брюллова (правда, всього лише копія).

У європейському відділі можна помилуватися роботами Рембрандта, Ван Дейка, тут же висить картина невідомого автора, яка, як запевняють співробітники музею, належить пензлю самого Мурільйо.

У залі ікон найстаріший експонат датований XVI століттям. Перлини колекції - чотири роботи Пікассо, єдина в Україні робота Гогена, єдина в СНД картина Мане, оригінали Сезанна, Ренуара, Матісса, Каміля Піссаро.

Раритети шукали по комірках і горищах

... А починалося все зі звичайного шкільного музею. У післявоєнному 1947-му вчитель історії Афанасій Луньов організував гурток і запропонував дітям пошукати, може, у кого батько щось з війни цікаве привіз, може, в комірчині завалялося небудь ще з часів революції - адже в окрузі було мно-го поміщицьких маєтків зі знатними колекціями. Дітвора буквально перерила всі навколишні села, заглянули в бабусині скрині і на горища. На радість дітей, багато жителів, знаючи про незвичайний на той час захопленні школярів, самі приносили непотрібні їм речі. Так серед старого мотлоху знаходили справжні шедеври. Щось з майбутніх експонатів музею люди віддавали просто так, щось вчителю доводилося купувати. Правда, справжню ціну продаваного люди не знали, тому іноді старовинні ікони та рідкісні картини вдавалося придбати, всього за три рубля або обміняти на якусь яскраву репродукцію. Саме так шкільному музею дісталися натюрморт Сєрова, етюд Іванова "Голова старця" до картини "Явлення Христа народу", рєпінський "Портрет Віри Харитоненко" і відомий пейзаж Васильківського "На заході сонця".

Спершу школярі все зносили до школи, яка знаходилася в колишньому одноповерховому будинку Пархомов-ського поміщика. Коли колекція розрослася, музею віддали старовинний графський особняк XVIII століття, побудований генерал-поручиком Іваном Подгорічані на подарованій Катериною II землі.

Облаштовували картинну галерею усім світом. Вітрини і рамки збирали по всій країні: щось зробили на місцевому заводі, щось отримали в подарунок від іменитих музеїв.

"Твої подарунки, Пабло, тепер у сільській галереї ..."

Нові перспективи у сільського музею з'явилися після того, як про "Пархомівському диво" в часи СРСР дізналася вся країна. Засновник арт-га-лереі вміло скористався славою і став писати листи художникам, музеям і просто відомим людям. Від імені сільського шкільного гуртка "юних істориків" та студії "Веселка" по всьому Союзу розійшлися тисячі звернень з проханням подарувати шкільному музею картини. І подіяло! Ідея школярів-колекціонерів заінтригувала своєю несподіванкою і сміливістю - адже в Радянському Союзі такого ще не було, і в галерею потекли подарунки.

- Ми приїжджали в Ермітаж, нас зустрічали як найдорожчих гостей, допускали в запасники. Нам завжди з радістю дарували, бо хотіли, щоб у сільських дітей була можливість це все бачити, - розповідає учениця Афанасія Луньова Олена Семенченко.

Причому подарунки надходили і від цілих музейних колекцій, і від окремих художників. Людям не шкода було розлучатися з домашніми раритетами. Наприклад, журналіст і письменник Ілля Еренбург розщедрився на чотири роботи свого друга Пабло Пікассо. Так школярам дістався знаменитий "Голуб миру", в достовірності якого немає ніяких сумнівів. Всім відвідувачам музею тепер розповідають про те, як Еренбург відправив лист Пікассо, в якому написав: "Твої подарунки, Пабло, зараз в сільській галереї, думаю, що ти був би не проти" ...

Як згадує син Афанасія Луньова, батькові дуже допомагало і близьке знайомство з директором Ермітажу.

- Бувало, до них потрапляли картини, які були затримані на митниці. Певний період часу ці картини були нічиї, на цю "роздачу" треба було потрапити, - розповів "КП" Петро Луньов.

Злодії забрали 37 експонатів

Одинадцять років тому музей обікрали. Злодії забрали 37 унікальних робіт, в тому числі старовинні ікони та картини Айвазовського. З усього викраденого в музей повернулися лише три речі.

- Перелік вкраденого був переданий у всі можливі інстанції. Під час чергової поїздки до Москви Опанасу Федоровичу знайомі художники сказали, що щось схоже на їхні експонати зберігається в МУРі. Як речі туди потрапили? У студентському гуртожитку в камері зберігання африканські студенти залишили згорток, який потім відмовилися забрати, навіть їдучи на канікули. Чергова зрештою вирішила подивитися, що там. Виявилося, дві картини, ікона і пакет з фотографіями ще вісімнадцяти речей, які були вкрадені з Пархомовки, - розповідає Петро Луньов.

Після інциденту в музеї встановили два міліцейських поста і сигналізацію ...

Світлана Шекера, "Комсомольська Правда"