Густав Майрінк. Іван Франко

Твори, про Які ми поговоримо сьогодні, є доволі Незвичайна. Це стосується и Івана Франка, котрого ми Спробуємо презентуваті читач з Дещо несподіваної сторони. Альо спочатку -

Густав Майрінк, "Голем"

Про автора . Великий містік, теософ, кабаліст. Проживши цікаве й трагічне життя. Народився у 1868-му у Відні. У дорослому віці перебрався до Праги, де провів двадцять років. Це місто ВІН Зробив тлом, ба даже ще однією дійовою особою своих творів. Так само, як и Лео Перуц - ще один знань оспівувач легенд Праги, Якого разом з Майрінком Зараховуються до так званої "Празької школи".

Згідно біографів, у 24-річному віці Майрінк переживши Глибока кризу. ВІН надумавши вкоротіті Собі віку, и коли Вже стояв з зарядженості пістолетом в руках, под двері Йому підсунулі брошуру под назв "Життя після смерті". Це справило таке Глибоке Враження на Майрінка, что самогубство ВІН Влада не.

З тої пори й Почалося захоплення письменника містікою. Хочай деякі знавці глибин іудаїзму твердять, что в Цій царіні письменник як БУВ профаном, так ним и остался, що не пізнавші всех Таємниць кабани ... Хай там як, а вітальності молодому Майрінку нова пристрасть точно додала. ВІН больше не думав про смерть, заснував банк, провадив Світське життя, ба даже бівся на дуелі, Згідно одружівся ...

Альо Незабаром Всі пішло шкереберть. Про шлюб Майрінк почав шкодуваті, банк розорівся, а его власник загрімів до буцегарні - Майрінку інкрімінувалі ...! Застосування спірітізму та чарів у банківській ДІЯЛЬНОСТІ. У в'язниці ВІН пробув два з половиною Місяці, а вийшовши звідті, залиша СПРОБА дива підприємцем.

А у 1932-му життя Майрінка обірвалось. Взимку цього року его сін Фортунат, катаючісь на лижах, получил Важка травму хребта, яка зробім его інвалідом. Фортунат НЕ зміг з Цім змирити и покінчів з собою. На тій момент Йому Було 24 роки - як і батька, коли тій здійснів СПРОБА самогубства. Майрінк-старший переживши сина позбав на півроку.

Про книгу. Забавно Прочитати в Критиці, що "Голем", Створений у розпал Першої Світової Війни (дата виходе романом - 1914 рік), "відбіває страх пересічного європейця перед знеособленості людини й затьмаренням, что загрожує людській свідомості". Навряд чи автор Вкладай у свой ??твір самє такий сенс.

Втім, Який сенс вкладів у "Голена" - питання, радше, риторичне. Вочевідь, це роман про мітарства людської душі, Пошуки собі и СПРОБА самопізнання. Герой "Голема" то знає напевно, что Він - гравер-реставратор на имя Атанасіус пернату, то має в цьом відчутні сумніві. ВІН перебуває від великим враженя від візіту до нього чудового замовника, Котре прініс Йому не менше дивне книгу.

Пернату Переконаний, что его гість - Ніхто Інший, як Голем - істота з давньоєврейськіх міфів та вірувань, котра, згідно контексту, заданому Майрінком, з'являється среди людей кожні тридцять три роки. Втім, Інколи у свідомості Перната відбувається ще один зсув, и ВІН почінає відчуваті Големом самого себе.

У залежності від того, в якій іпостасі перебуває герой, ВІН по-різному комунікує та відчуває оточуючіх его людей. Одне герой знає напевно: Він до нестями закоханий у красуню Міріам. Прот у фіналі з'ясовується, Що з Міріам одружений таки Справжній пернату, а ВІН, герой, ним не є ...

Чому Варто Прочитати . Легким чтивом "Голема" не назвеш. Забагато подвійніх, ба даже потрійніх сенсів. Альо книга пріваблює БЕЗМЕЖНИЙ простором для трактувань. Вона є ребусом, Який захи розв'язати, пробіраючісь крізь хащі авторської (Дещо хвороблівої) Фантазії.

Хто я? Хто ти? - Запітує роман. Чі Дійсно ми є Тімі, кім самонадіяно Вважаємо себе? Чі мі - Тільки Тіні, Тільки Ілюзії, Тільки самоомана? Хтозна ...

Іван Франко. "Спалення упірів в селі Нагуєвічі в 1831 году"

Про автора. Мабуть, про автора "Каменярів", "Захара Беркута" чи "Украденого щастя" довго розводітісь НЕ вартує. Хочай сьогоднішнє наше звернення до Менш відомого твору Франка має показати читачам Дещо Іншого класика. Альо про все по порядку.

Дитинство у майбутнього письменника Було важке. Народився ВІН у 1856-му в селі Нагуєвічі Дрогобицького повіту, на Галичині. Батько Франка БУВ ковалем, мати - представніцею зубожілої арістократії. Початкова освіту здобув при Монастирі Дрогобича - це булу класична бурса з різкамі и знущанням вікладачів. А мешкав ВІН в цею годину у далекої родічкі, де ночувать у Трунов, Які Виготовляю ее столярна майстерня.

Відтак були Дрогобицька гімназія и Львівській университет, на часи студентство припали й Перші проби пера. Іван Франко - прінаймні, в інтерпретації Радянської критики - постає письменником-соціалістом, Котре проштудіював твори Маркса та Енгельса, втягнувся у політічну діяльність и даже попал под арешт. А ще - співцем Гнану та знедолення, "вічнім революціонером", автором доволі посередніх маршеподібніх віршів.

Всі це и справедливо, и несправедливо по відношенню до Франка. Бо, як и в жітті кожної нормальної людини, окрім суспільної самоідентіфікації, особистість Франка формуван и Інтимні переживання (власне, особисте життя Івана Яковича - окрема тема для Бесідам). ЦІ переживання и породили цикл прекрасних лірічніх строф - творів, что увійшлі до збірок "Зів'яле листя" та "Мій Ізмагард". А спогади дитинства підштовхнулі Франка до написання його "Упірів".

Про книгу . Власне, "Спалення упірів в селі Нагуєвічі в 1831 году" ніколи НЕ виходе окремим виданням. Між тім, на Відміну Від програмовіх творів, це Дуже живе пластичність оповідання, підняте Зі споду пам'яті и відтворене у доволі невібаглівій, альо яскравій манері. Події, про Які йдет у цьом Нарисі, стали Іще до народження Івана Франка, альо, як ВІН сам Зазначає у Преамбулі, Перші роки его життя минали под акопонемент розповідей про Надзвичайні події, пов'язані з НАДЗВИЧАЙНИХ істотамі.

"Оповідь об'єк упирях', помЂщенние на страніцах'" Кіевской Старини "освЂжілі Вь моїй пам'яті безліч разсказов', слишанних' мною ще Вь дЂтствЂ, об'єк ужасном' собитіі, яке сталося Вь моем' родном' селЂ Нагуевічах', дрогобічскаго уЂзда Вь Галіціі, Вь памятном' 1831 році. Оповідь ці, які коли те виробляли приголомшливе дЂйствіе на моє дЂтское воображеніе і змушували мене при усякому малЂйшем' шорохЂ скрикувати і навіть падати Вь обморок', жівут' і дотепер. діло стосується сожженія нЂсколькіх' человЂк', заподозрЂнних' громадою Вь том ', що вони упирі і були причиною свірЂпствовавшей Вь то час холери ", - пише Іван Франко.

Далі Йде детальна Розповідь про упірів як таких - про їхні "різновіді" та способ Дії, словом, про все, что всотав маленький Іван з балачок дорослих марновірців. Потім Франко переходити до Опису епідемії холери, яка спалахнула у Галичині у 1831-1832 роках. Апогеєм твору становится моторошно історія про випробування "терновим вогнем", Яке влаштовувалі односельці тім, в кому бачили ймовірного впираючись:

"І пхнули його інший роз'єм у вогонь, і знов' ланцюхом' тягти. Він' біг', щоби чим' борше вихопитися на інших бік', альо на середині вогню зашпотався тай упав' у саму грань. Більшо Вже НЕ міг' встати. Так 'його за ланцюх' перетягли через' вогонь аж' до краю, а тому ще роз'ясню, і відложили на бік' ліш' дрібку живого. Отже что ви на те скажете? здавай, что все Тило перегорить, ничого Не було видно, лиш' одну рану, а виходився, видужав', ще тому більшо якь сім' літ'е прожив'! ", - наводити Франко Розповідь очевидця.

Чому Варто Прочитати . Нарис Івана Франка Було надруковано у "Киевской старине" в 1890 году. З тих ПІР минуло прежде століття, альо страшну Влад не думаючи и наполоханого чімось незрозумілім Натовп Ніхто НЕ відміняв. Дікунська Реакція на Цілком очевідні РЕЧІ, бажання найти цапа-відбувайла, переслідування тихий, хто з точку зору соціуму є Небезпечна, - все це актуально и по Сьогодні. Тож заміслітісь є над чим.

Крім того, досліджування вірувань - як з точки зору психології мас, так и з точки зору етнографії - тема благодатна. Як Вже Було сказано, з Вивчення містікі почав Густав Майрінк, а відтак Доріс до серйозно и знаного автора. Можливо, хтось Із наших чітачів повторити цею шлях, ВРАХОВУЮЧИ національну спеціфіку: Аджея там, де комусь мілішій голем, українцеві гріє душу доморощений Упир ...