УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Україна: прорив до демократії" - яка доля чекає документальний революційний фільм кіностудії Довженка?

591
'Україна: прорив до демократії' - яка доля чекає документальний революційний фільм кіностудії Довженка?

Генеральний директор кіностудії ім. О.Довженка Віктор Приходько і його соратники власними руками поклали на вівтар "Помаранчевої революції" 60 тисяч кревних у.о.

Спало якось в голову римському імператору Веспасіану обкласти податками громадські туалети. Ця подія збентежило його спадкоємця Тита і той, мабуть, цінуючи честю легіонерських "мандрів", поставив своєму таткові цілком резонне питання: "А чи не будуть сміятися над нами нащадки?"

У відповідь Веспасіан почухав собі, судячи по залишилися після нього скульптурних портретів, вельми потужний потилицю і видав на-гора фразу, рівну якій в історії не знайдеш: "Синуля, гроші не пахнуть".

Вибачте, громадяни, якщо здасться, що я намагаюся примазатися до імператорської слави, але все ж дозволю до цієї фрази додати дещо від себе. Абсолютно вірно, "Гроші не пахнуть. Але тільки в тому випадку якщо вони не твої".

А от якщо вони твої? Та ще й политі власним потом? То тут уже, як кажуть, принюхуватися ні до чого. У цьому випадку ти сам кожну рідну купюрку без всякого "парфумера" по запаху відрізниш.

А тепер уявіть собі, що ці самі рідні купюри ви власними руками кладете на вівтар революційного божества. Інакше кажучи, за власні кровні гроші кілька місяців поспіль знімаєте документальний фільм про "помаранчеву революцію". Потім, знову ж за власний рахунок, вмонтовуєте з 100 знятих годин 90 хвилин і в результаті пропонуєте їх увазі глядачів.

Ну, що вам з цього приводу сказати? Честь вам і хвала! Але ось у чому заковика: фільм-то цей - НЕ мильна опера. І сюжет у нього - не попса. Самі прислухайтеся, чого одна назва стоїть: "Ук-р-р-р-аїна: п-р-р-ор-р-ив до демок-р-р-р-атiї".

Звучить добре. Але хто з такою кількістю гарчали захоче його купити в прокат? Що стосується друзів по "помаранчевій коаліції", то, вибачте за відвертість, їм зараз не до вас. У них зараз свої післяобідні розбирання. Вони і так один на одного гарчать.

І, само собою зрозуміло, не чекайте, панове революційні кіношники, за свою роботу бурхливі оплески з іншого боку. Аж надто багатьом на тій стороні ви своїм фільмом наступили на улюблений мозоль. Адже і слону зрозуміло, що в той час, як ви в цю саму демократію рвалися з останніх сил, інші в цей же самий час з не меншим ентузіазмом намагалися вас туди "не пущать".

Що ж до тієї частини "старої гвардії в блакитних мундирах", яка встигла після перемоги революції надіти на себе помаранчеві шарфики, то ви в їх відношенні теж не спокушайтеся. Вони хоч і зробили вигляд, що рвонули слідом за вами "... до демократiї", але вже повірте мені, з такими попутниками, як вони, вам не те що до демократії, - вам по нужді до сусіднього туалету вчасно не добігти.

Веспасіан був не дурень, коли говорив, що "гроші не пахнуть". Вони у вас ще запитають: "За які такі шиші ви збираєтеся далі кадили Помаранчевої Музі свій 60-ти тисячний фіміам? Інакше кажучи, де візьмете гроші на піар і рекламу для знятого фільму? У міністерстві культури? Чи не вийде. Їм самим по бідності треба давати!

Так, що вихід, як мені здається, залишається один! Зацікавити цим фільмом самих демократів. Хай дивляться в своїх Америках і Європах, з якими труднощами Україна рветься до "вільний світ".

Алекс Штрая