Українська мова відправляють в резервацію

Зміна керівництва Українського центру оцінювання якості освіти та міністерська концепція мовної освіти здатні запустити процес русифікації українських шкіл і вузів

У той час, як весь світ святкував настання Нового року та Різдва, вітчизняні чиновники від освіти працювали, не покладаючи рук. Наприкінці грудня на світ з'явилася концепція мовної освіти в Україні, а вже після нового року, 5 січня, Міносвіти змінило Ігоря Лікарчука, який очолював Український центр оцінювання якості освіти з моменту його створення, на заступника міністра освіти Ірину Зайцеву. Примітно, що обидві події можна вважати черговими кроками української влади до законодавчого зміцненню статусу російської мови в Україні.

Поки резонансний законопроект про мови лежить в парламенті, захисники російської мови, очевидно, озброївшись приказкою "не києм, так катанням", вирішили "боротися з українізацією" точково. Взяти, приміром, проект концепції мовної освіти , представлений Міністерством освіти на громадське обговорення 28 грудня. До речі, дуже вдалий час для широкого обговорення громадськістю, враховуючи те, що всі побажання та пропозиції до проекту МОН приймає тільки до 20 січня.

У проекті концепції зазначено, що стратегічна мета сучасної освіти - "формування високоосвіченої, інтелігентної, самодостатньої творчої особистості з інноваційним типом мислення і діяльності, здатної гідно відповісти на виклики цивілізації". І, зрозуміло, знання мов у формуванні такого "освітнього ідеалу", займає далеко не останню роль. Ось тут починається найцікавіше. У проекті особливий упор зроблений на те, що мовна політика держави спрямована на знання досконало рідної мови кожним його носієм. А вже після зазначено, що державною українською мовою повинні володіти всі громадяни країни.

Що ж до самого поняття "рідна мова", то тут чимало цікавого. У документі зазначено, що українська мова є рідною для більшості населення України. При цьому Міносвіти вважає, що в цій мові "акумульована ментальність, знання і життєвий досвід предків, невичерпні скарби культури, народної думи й пісні, шляхетні, сповнені глибокої людяності правила співжиття, національні й загальнолюдські ідеали". На тлі заяв про особистостей з інноваційним типом мислення, яких збирається виховувати Міністерство освіти України, заяви про народних думах і піснях як головних скарби української мови попахивают відвертою шароварщиною.

Між тим, з російською мовою все йде інакше. Йому в проекті концепції навіть відведено особливе місце. Так, недвозначно зазначено: для значної кількості громадян України рідною є російська мова, якою вільно володіє більшість мешканців нашої країни. А далі - ніяких дифірамбів на адресу ментальності і досвіду предків, просто сухо вказано, що це мова міжнаціонального спілкування, один з поширених міжнародних мов, споріднена українській.

Про мови національних меншин в проекті теж згадали, але, швидше, просто для галочки. Відзначено лише, що за законодавством України меншини мають право на задоволення своїх освітніх і культурних потреб рідною мовою.

На тлі таких характеристик особливо цікаво виглядає, мабуть, один з найважливіших пунктів концепції, який говорить про те, що вільний вибір мови навчання є важливою характеристикою демократичного суспільства та концепції мовної освіти в Україні.

І ось тут варто звернути увагу на кадрові зміни, що відбулися у верхівці Українського центру оцінювання якості освіти. Саме ця структура займається проведенням зовнішнього незалежного оцінювання, за результатами якого абітурієнти вступають у вітчизняні вузи. Новим керівником центру стала заступник міністра освіти Ірина Зайцева. Півтора роки тому, будучи депутатом Луганської обласної ради та проректором Луганського державного інституту культури і мистецтв, професор Зайцева активно виступила проти проведення ЗНО виключно українською мовою. І заявила: "Ніхто не має права нав'язати мову. І за наказом зверху неможливо зробити чужу мову рідною ". Безперечними успіхами нового МОН Зайцева вже колишня заступник міністра вважає скасування зовнішнього незалежного тестування виключно українською мовою, а також відновлення роботи секції російської мови і літератури Малої Академії наук з наступного навчального року.

Втім, заяв про необхідність законодавчого визнання статусу російської мови Ірина Зайцева зробила чимало - з 2004 року вона керує департаментом освіти громадської організації "Луганський обласний російський центр". Так що в пресі достатньо її заяв про боротьбу з "насильной українізацією" і "печерним націоналізмом", і закликів вирішити проблему російської мови на законодавчому рівні. До речі, один з улюблених тез Ірини Зайцевої - про тісну спорідненість українського і російського мов. А про це йдеться і в проекті концепції мовної освіти в Україні.

Ставши в квітні минулого року заступником міністра освіти, вже в липні Ірина Зайцева заявила, що російська мова залишається одним з основних мов, на яких ведеться викладання в школах: 22,4% учнів отримують знання в українських школах саме на цій мові. В інтерв'ю радіо "Голос Росії" Зайцева зазначила: "Одне з наших завдань - все-таки домогтися того, щоб і російською, і українською мовами школярі та студенти України і всі, хто говорить на цих двох мовах, володіли якісно".

По всій видимості, в найближчому майбутньому освітня політика в Україні буде спрямована саме на збільшення відсотка школярів та студентів, що навчаються російською мовою. Адже не просто так нардеп Вадим Колесніченко виступає за відкриття шкіл, випускники яких отримуватимуть і українські, і російські атестати; а міністр Дмитро Табачник ратує за створення спільних українсько-російських підручників (аж до посібників з астрономії). Та й в концепції мовної освіти мовою міжнаціонального спілкування названий тільки російська, пишуть Коментарі.