ВАКівські видання шкодять українській науці

Велика кількість акредитованих Вищою атестаційною комісією наукових збірників завдає значної шкоди українській науці, - таку думку висловив в інтерв'ю тижневику "Дзеркало тижня" професор, член-кореспондент НАНУ Анатолій Білоус.

На його думку, ці збірки відволікають вчених від написання статей в міжнародно реферовані наукові журнали, де їхня праця була б більш корисним для світової науки.

"Розвелося дуже багато ВАКівських збірок. Я вважаю, що люди, які провели через ВАК і затвердили ці збірники, завдали великої шкоди науці, - заявив Анатолій Білоус. - Так як це фактично самвидав, який ніхто не контролює, не рецензує, який нікому не потрібен, який ніхто в світі не читає ".

На думку професора, об'єктивним показником успішності вченого є не кількість публікацій в українських збірниках, а його ейч-фактор, який обчислюється на основі кількості публікацій в міжнародно-реферованих журналах і кількості посилань на ці публікації в працях інших учених.

"Весь світ оцінює наукові результати, виводячи т.зв. ейч-фактори. Для цього необхідно публікуватися тільки в реферативних журналах, і при цьому публікувати хороші статті, щоб на тебе посилалися інші", - зазначив Анатолій Білоус.

Водночас бажання розвивати виключно українські наукові видання, які не є популярними у світовому науковому співтоваристві, призводить до самоізоляції і різкого зниження ефективності наукових досліджень, вважає професор.

"Ми фактично створили закриту українську науку, яка нікому не потрібна", - констатував він.

Як відомо, кар'єра українського вченого, крім написання дисертацій, будується на виступах на конференціях і публікаціях у наукових збірниках, що входять до списку ВАК. Переважна більшість цих збірок - герметичні видання, інтерес до яких живлять лише самі друкарські.

Читайте по темі:

Загранкорочка: з яким дипломом можна підкорити світ

Кожен другий диплом про вищу освіту - фальшивка

Київські шахраї друкували фальшиві дипломи

Підготував Віталій Нечеса