Українські артисти потерпають від музики в ресторанах

Підприємці стали охочіше платити за використання музики в розважальних закладах. Але вітчизняним музикантам і продюсерам покладається лише п'ята частина цих коштів

У лютому українські парламентарії в першому читанні схвалили законопроект , що передбачає ряд змін до законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав. Зокрема, мова йде про посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у випадку порушення авторських і / або суміжних прав. І українська музіндустрія, і зарубіжні правовласники розраховують, що завдяки такому підходу в 2011-му збори роялті (платежів за право користування об'єктами права інтелектуальної власності) різко зростуть.

"Міжнародний альянс інтелектуальної власності поставив перед Україною завдання знизити рівень" публічного піратства "з 90% до 50% вже до кінця цього року. Виконати таке завдання можна лише за умови прийняття положень законопроекту No.6523. Саме тому в його підтримку вже висловилися найбільш впливові організації у сфері музіндустрії, а також українські виконавці і продюсери ", говорить директор Асоціації музичної індустрії України Ігнат Бережний.

Торік Українська ліга музичних прав зібрала 5,8 млн. грн. Це на це порядок більше, ніж в минулі роки. У самій Лізі зазначають, що кількість підприємств, готових платити за легальне використання музичного контенту, з кожним роком збільшується. "Все більше підприємців, які використовують у комерційній діяльності своїх закладів фонограми, починають розуміти, що музика - це теж товар, і за публічне використання потрібно також платити, як за електроенергію і воду. Власники закладів відмінно розуміють, що без музики їм не обійтися: вона допомагає їм збільшити кількість клієнтів, збільшити продажі та інше ", - вважає директор ліги музичних прав Олексій Гуменчук.

Тим часом, в Асоціації музичної індустрії України відзначають, що не останню роль у збільшенні зборів роялті відіграло реформування самої системи платежів: у країні було запроваджено принцип "єдиного вікна". "Дуже важливо, щоб власник розважального закладу чи торгової точки знав, що сплативши роялті однієї конкретної організації, він захищений не тільки від адміністративних штрафів або кримінального переслідування, а й від потенційних претензій артистів або музичних продюсерів. До цієї реформи траплялися ситуації, коли в один заклад протягом дня приходило три організації, і кожна з них просила сплатити їй "за все 100% музичного репертуару". Через цього хаосу між 2003-м і 2009-м роками темпи зборів росли дуже повільно ", - пояснює директор Асоціації Ігнат Бережний.

Саме питання довіри до системи - один з ключових чинників для зростання відрахувань. Адже плата за легальне використання музики не так вже й велика: відповідно до постанови Кабміну № 71 від 2003 року, сума відрахувань повинна становити 1% від доходу закладу. "З 10 грн., Які відвідувач заплатив за чашку кави, лише 10 коп. підуть виконавцям і виробникам фонограм. Більш того, при обліку деяких факторів, таких як прибутковість, характер використання фонограм, вид діяльності, сума роялті може бути зменшена при узгодженні з правовласником ", - говорить Олексій Гуменчук.

Втім, незважаючи на невеликі суми зборів, підприємці поки не горять бажанням легалізувати музичні твори у своїх торгових і розважальних закладах. Сьогодні роялті оплачують приблизно 10% підприємств, що використовують у своїй діяльності музичні фонограми. "Інші продовжують займатися публічним піратством і порушують авторські та суміжні права", - констатують в Лізі. Навіть порівняно з країнами Центральної та Східної Європи, обсяги зборів роялті в цій в сфері в Україні досить низькі. "У Франції та Німеччини збирають по € 37 млн. на рік, в Нідерландах - € 45 млн. У скандинавських країнах - Норвегії, Фінляндії, Данії - збори досягають € 10 млн. на рік. Їх швидко наздоганяють країни "нової Європи" - у Польщі збирають вже 5 млн., а в Чехії - 4 млн. ", - говорить директор Асоціації музіндустрії. За різними оцінками, український ринок повинен приносити музичним правовласникам близько 25-30 млн. грн. на рік.

Сьогодні ж український ринок може похвалитися не сумами зборів, а всього лише європейським підходом до розподілу роялті серед музикантів та продюсерів. "Ніхто не став вигадувати велосипед. Механізм розподілу такий же, як в аналогічних організаціях Європи. Базовий принцип: чим більше разів фонограма використана в ефірі вітчизняних ТРК, тим вище її рейтинг. Відповідно, вона заробляє більше грошей ", - пояснюють в Асоціації музіндустрії України.

Однак цей механізм, який за кордоном вважають "єдино правильним і справедливим", не дуже тішить представників української музіндустрії. "Дійсно, 99% рестораторів і власників магазинів не в змозі дати точну оцінку тому, що грає в їхніх закладах. Виняток становлять вузькоспеціалізовані заклади, наприклад, джаз-клуби, які можуть дати повний список прокручуваних творів. У звичайному ж кафе або барі встежити, де був поставлений диск, де радіо включили, а де телевізор просто неможливо. Тому робиться зведений чарт плей-листів, і по ньому все виплачується ", - говорить Дмитро Прикордонний, директор Коаліції виконавців та продюсерів України. Однак українських артистів в цих плей-листах всього 20%. Так що розподіл роялті залежно від частоти появи в теле-і радіоефірі призводить до того, що від усієї суми зборів українські артисти і виробники фонограм в результаті отримують лише п'яту частину.

Серед вітчизняних виконавців більше за інших в 2010 році пощастило Ірині Білик, групам "Океан Ельзи", ВІА "Гра" і "Парі Нормальних". Саме їх, за даними Української Ліги музичних прав, найбільше слухали в українських кафе, барах і ресторанах. "Наші артисти чудово розуміють всю важливість зборів за публічки в структурі їх доходів. Адже це один з їх єдиних стабільних джерел доходів, завдяки яким артистам і їх продюсерам можна планувати творчу діяльність ", - відзначає Дмитро Прикордонний.

Так що і українська музіндустрія, і зарубіжні правовласники розраховують на прийняття законопроекту, який дозволить значно підвищити рівень зборів в новому році. Тим більше, що позитивна динаміка є: якщо в 2007 році було зібрано 1,7 млн. грн., То в наступні два роки сума щорічно виростала ще на мільйон. І вже торік збори за використання музики в розважальних закладах досягли 5,8 млн. грн, пише Comments.UA.