Відео дня
Кобзаря виселяють з особняка Терещенко
В Україні розгорається черговий музейний скандал, і в центрі його знову опинився президент Віктор Ющенко. Цього разу конфлікт виник навколо можливого виселення Національного музею Тараса Шевченка з особняка Терещенко, розташованого в самому центрі Києва. Віктор Ющенко видав указ про створення науково-дослідного і культурно-інформаційного центру "Шевченківський дім". У 2006-2009 рр.. в Києві повинен бути побудований комплекс будівель, де розмістяться науково-дослідний центр "Шевченківський дім" з архівом рукописів Кобзаря та інших класиків української літератури, Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, а також Національний музей Тараса Шевченка, який зараз знаходиться в кращому особняку Терещенко на бульварі Шевченка, 12.
За попередньою інформацією, на проект планується витратити близько 50-70 млн. грн. Майбутній центр передбачається розмістити в районі Звіринця, але точного місця поки немає.
Як говориться в самому тексті указу, президент підтримав ініціативу Національної ради з питань культури і духовності та Національної академії наук України. Ініціатором і основним розробником указу є голова Нацради, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський. Він вважає, що нинішнє приміщення музею вже не відповідає його потребам. Як повідомив Микола Жулинський в коментарі Українській службі BBC, "ми хочемо створити гідний центр, гідний Шевченко, гідний України".
Ідею забезпечити спадщини Тараса Григоровича та інших літературних метрів належний рівень зберігання та наукової обробки можна було б тільки вітати, якби не кілька суттєвих моментів.
Члени Нацради з культури, з якими зв'язалося "ДЕЛО", нічого не чули про ініціативу, яку вони, нібито, підтримали. Як повідомили "Делу" режисер Сергій Проскурня та директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович, на засіданні Нацради дане питання не розглядалося і ніякі рішення не приймалися. Т. е. очевидна серйозні процедурні порушення при підготовці указу.
Громадськість, яка пам'ятає про сумну долю Музею історії Києва, розбурхало прагнення перемістити Національний музей Шевченка.
Іван Малкович вважає саму ідею створення "Шевченківського дому" дуже потрібною, але, підкреслює він, спроба переселити музей у даному контексті "виглядає непорозумінням". Сергій Проскурня також згоден з необхідністю активізувати роботу із спадщиною Тараса Григоровича, але він не бачить причин чіпати музей. "Мені здається, що такі питання треба, по-перше, обговорювати з фахівцями, а по-друге, не проводити" Тишко-нишком ". Цим указом президента, грубо кажучи, підставили ", - вважає Сергій Проскурня.
Триденні спроби "Дела" взяти коментар у Миколи Жулинського, що знаходиться зараз у Польщі, закінчилися безрезультатно: його мобільний не відповідав.
Як з'ясувало "ДЕЛО", директор Національного музею Тараса Шевченка Наталія Клименко дізналася про прийняте рішення переселити музей з тексту указу. "Ніяких консультацій з нами на цю тему не було. Нашої думки ніхто не питав. Більше того, коли ми звернулися до цілого ряду членів Нацради, всі вони були здивовані і навіть обурені тим, що вони, начебто, є ініціаторами виселення музею в невідомість ", - розповіла вона" Музейному порталу ".
Питання переселення музею з Міністерством культури і туризму також не обговорювалося і не узгоджувалося. "Міністерство було поставлено перед фактом, - сказав" Делу "міністр Ігор Ліховий. - Про підготовку указу не знав ні я, ні дирекція музею. Мені здається, що люди, які готували проект указу, серйозно підвели президента. Виносити один з головних музеїв країни з центру столиці не виправдано ніякими благими намірами. Тим більше, що йдеться про музеї, розташованому в унікальному пам'ятнику історії ".
На думку експертів, Україна дійсно гостро потребує приміщеннях, обладнаних за останнім словом техніки, де можна було б зберігати архіви видатних діячів української культури. Мова йде про створення бункерів, подібних архівів Ватикану (як їх описав у романі "Ангели і демони" Ден Браун). Ці приміщення повинні відповідати сучасним вимогам безпеки, в тому числі - з точки зору захищеності від техногенних катастроф і стихійних лих.
Такі сховища потрібні і відділу рукописів Інституту літератури, і відділу рукописів бібліотеки ім. В. Вернадського, і Державному архіву-музею літератури і мистецтва України, який збираються виселити з приміщення бурси на території заповідника "Софія Київська", а також десяткам інших установ.
Очевидно, що спадщина Тараса Шевченка, яке зараз знаходиться у фондах Національного музею, гідно найкращих умов зберігання. Але з тексту згаданого указу не випливає, що мова йде тільки про перенесення фондів.
Особняк в самому центрі Києва досі вважається одним з найбільш красивих і престижних у місті. Боротьба за нього йде вже не один рік. Наталія Клименко з гіркотою зазначила: "Ми працюємо в стані постійної оборони і постійних наїздів. Ми думаємо, що занадто розкішна будівля, і занадто воно, напевно, комусь подобається ". Зокрема, особняк дуже хочуть повернути собі спадкоємці родини Терещенків. Особливу активність у цьому проявляє Мішель Терещенко, онук знаменитого мецената і державного діяча Михайла Терещенка, який був міністром фінансів та міністром закордонних справ в уряді Керенського, а після еміграції став одним з найвизначніших фінансистів Європи.
Крім цього, за інформацією Міністерства культури, ось уже років сім із завидною регулярністю виникають проекти, згідно з якими музей Шевченка пропонується перетворити в місце проведення елітних тусовок під умовною назвою "Палац Терещенко", де, як написано в одному з проектів, "за келихом шампанського можна буде доторкнутися до шедеврів Тараса Григоровича ". Серед іншого, на території садиби Терещенків пропонується обладнати кілька ресторанів, орієнтованих на відвідувачів з різним достатком. Там планується ресторан національної кухні, ресторан "здорової їжі", інші питні заклади, а також сувенірні лавки, книжкові магазини і бутик українського традиційного одягу. Такий тусовочно-гастрономічна-торговий центр, передбачається замкнути на інфраструктуру готелю "Прем'єр-Палас", розташованої через дорогу від музею.
Нинішній указ лише підлив масла у вогонь невщухаючого конфлікту навколо музею. Справа в тому, що два роки тому в музеї було розпочато ремонт, який триває і донині. Генпідрядником при проведенні ремонту була компанія "Укрстройконтракт".
Нинішній директор музею Наталя Клименко стверджує, що її попередник на цій посаді Сергій Гальченко, який був звільнений зі своєї посади після особистого втручання Віктора Ющенка, допустив ряд серйозних зловживань під час проведення ремонту. Зокрема, Гальченко підписав акти приймання робіт, які були проведені неякісно, ??що не були зроблені взагалі або здійснювалися без узгодження. Цей факт вже підтверджений цілим рядом перевірок, за результатами яких будівельників змусили усунути масу недоробок.
Наприклад, у пам'ятці архітектури національного значення встановлені сучасні пластикові вікна, які не тільки знищують гармонію будівлі, але й порушують кліматичний баланс в приміщеннях. У фондосховищах встановлена ??система вентиляції та кондиціонування без урахування допустимої електричного навантаження. Внаслідок її перевантажень у фондах вже трапилося загоряння, на щастя, без серйозних наслідків. А оскільки вентиляція не працює, від перепадів температури страждають унікальні полотна Тараса Шевченка та його рукописи.
Враховуючи те, що гроші на ремонт були витрачені, але експозиція так і не відновлена, зараз в музеї працюють тільки невеликі тимчасові виставки, а основні експозиційні площі про-тануть. У зв'язку з чим може вибухнути ще один конфлікт. Музей Шевченка має національний статус і знаходиться в підпорядкуванні Мінкульту. Але будівля, в якому він розташований, є муніципальною власністю м. Києва. За останньою інформацією, в КМДА готові вимагати від Мінкульту звільнити будівлю, оскільки воно не використовується за призначенням.
Виключати такий крок не слід, зважаючи на проти-стояння між Мінкультом і КМДА навколо недобудованої будівлі по вул. Інститутській, 3. Міністерство вважає цей недобуд своїм і планує передати його Національному художньому музею України для розширення експозиції. А колишній мер Києва Олександр Омельченко та нинішній градоначальник Леонід Черновецький противляться цьому і прагнуть поселити на Інститутській Музей історії Києва. Ситуація з переселенням музею ім. Шевченко зайвий раз показала, що за музеями, які розміщуються в пам'ятниках, треба законодавчо закріпити їх приміщення, вважає міністр культури і туризму Ігор Ліховий.
Якщо рішення президента по "Шевченківському дому" буде втілено в життя, це може ще більше ускладнити життя музею Кобзаря. Адже тільки зараз співробітники музею Шевченка готуються приступити до створення нової експозиції. І держава готова виділити на це гроші. Процес створення експозиції займе від декількох місяців до року. Але якщо в 2009 р., як це передбачено в указі, музей буде перенесений, чи має сенс створювати експозицію на півтора року, витрачати на це мільйони бюджетних гривень, щоб потім створювати нову? Виглядає як нераціональне використання бюджетних коштів. Отже, велика вірогідність, що залишився до можливого переселення час музей так і не буде відкритий.