Оззі Осборна зліпили з харчового жиру

Прийнято вважати, що свиняче сало є традиційним і незамінним харчовим продуктом в Україні, Польщі та деяких інших країнах. Шотландію в числі інших країн-любительок цього продукту інтернет-енциклопедія не згадує. Але це поки, повідомляє "Бі-бі-сі" .

Можливо, в недалекому майбутньому в статті Вікіпедії про свинячому салі з'явиться згадка коледжу імені Адама Сміта в шотландському місті Керколді, студенти якого напередодні завоювали всі можливі нагороди - золото, срібло і бронзу - на конкурі статуй, вирізаних з твердого кондитерського жиру.

Змагання пройшло в Лондоні в рамках ярмарку готельної індустрії "Отелімпія".

"Коли я починала, я й подумати не могла, що вийде таке ..." - каже учасниця конкурсу Луїз Рамсей. Луїз отримала друге місце за скульптурну композицію: дві коні і на одній з них вершник.

"Я спочатку думала, що будуть просто коні. Але потім вирішила посадити на них когось. Найскладнішою частиною були, напевно, голови, тому що не так-то просто правильно передати їх форму", - ділиться студентка.

Однак кінна композиція Луїз - далеко не єдиний цікавий експонат з усіх створених конкурсантами.

Організатори та відвідувачі відпустили немало "сальних" жартів на адресу іншого творіння шотландських різьбярів по жиру - рок-зірки Оззі Осборна, зображеного з мікрофоном у руці і шнуром в іншій, в темних - а насправді вершкового кольору - окулярах, у фірмовому чорному сюртуку до колін і з довгими, зрозуміло, "сальними" волоссям.

Автор роботи, Ліенн Суорд, сказала, що найскладнішим було вирізати пояс і вуха: "Їх (вуха) адже треба було зробити правильно, щоб вони вийшли однакового розміру".

Однак вуха рок-зірки тут не при чому: золота медаль конкурсу дісталася Леан за 45-сантиметрове статуя Міккі-Мауса.

Ймовірно, Уолта Діснея на створення образу знаменитого мишеняти пішло менше часу, ніж у шотландської студентки на вирізання тривимірного персонажа мультфільму: переможниця трудилася над нею три місяці.

Навіщо все це потрібно, запитують скептики.

"Це - свідчення майстерності кухаря, демонстрація його творчої натури", - пояснює Том Пратт, викладач кулінарного факультету коледжу імені Адама Сміта, який супроводжував своїх підопічних на лондонську "Отелімпію".

Том Пратт вважає, що це, врешті, решт просто красиво.

На його думку, такі скульптури з харчового жиру можуть красуватися у фуршетних столів в дорогих готелях, у вітринах магазинів, щоб привертати увагу відвідувачів

Однак не всяке твір "жіроскульпторов" з Керколді поміститься у вітрину магазину.

Наприклад, в кухні, де молоді поварята вчаться готувати, за порядком наглядає товстий кухар з кулінарного жиру, зростанням з баскетболіста.

Але якщо гарненько помізкувати, то застосування тут знайдеться і для нього: не за горами католицька Пасха, а скільки всього можна напекти на такому творі мистецтва!

Жорстоко? Можливо. Зате як смачно! Що там горезвісне сало в шоколаді ...