Золота жила для махінацій: як в Україні дерибанять держкошти

6.2тЧитати новину російською

Після впровадження електронної системи ProZorro наживатися на державних закупівлях в Україні стало складніше. Але схеми не зникли - просто видозмінилися. Корупціонери адаптувалися: виявили нові лазівки та допрацювали старі.

Як дерибанять бюджетні кошти під час держзакупівель - розбирався "Обозреватель".

Просто і ефективно

Одна з найпростіших і найефективніших схем - укладання додаткових договорів з підвищенням ціни після проведення відкритих торгів. Так працюють тільки в сферах, де ринкова кон'юнктура може швидко змінюватися. Зокрема, це стосується закупівель палива.

Іноді зміна умов контракту виправдана. Наприклад, після торгів помітно злетіли ціни на бензин, через що постачальник не може виконати свої зобов'язання. Але часом гравці, прикриваючись ситуацією на ринку та висновками нібито незалежних організацій, ставлять додаткові договори на потік.

Під час проведення паперових тендерів зловити за руку було гіперсложно, адже вся інформація, у тому числі наявність додаткових договорів, перебувала під замком. У ProZorro виявити корупціонерів простіше, але схема себе не вичерпала. За визнанням першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, є сотні подібних випадків.

До речі, саме цю схему закидають топ-керівникам Міністерства оборони, підозрюваним в розтраті коштів на суму понад 149 млн гривень. За інформацією слідства, у 2016 році за результатами конкурсних торгів відомство уклало контракт на 1 млрд гривень з ТОВ Trade Commodity, але потім ціна помахом пера зросла на 16%. Проаналізувавши останні успішні тендери Trade Commodity, "Обозреватель" з'ясував, що в переважній більшості випадків з часом з'являлися додаткові договори.

Класика жанру

Ще більшою проблемою є неправомірні відхилення тендерних заявок. Таким чином замовник знешкоджує конкурентів, щоб проштовхнути потрібного постачальника. З цією ж метою виставляються дискримінаційні умови тендера. Тобто кваліфікаційні вимоги прописуються так, щоб їм відповідала обмежена кількість учасників, а ще краще - тільки одна компанія, яка, звичайно, виставляє завищені ціни.

Ще одне класичне порушення - об'єднання в єдиний тендер непоєднуваних продуктів. Наприклад, якщо в одному тендері, розбитому на лоти, держкомпанія купує дизпаливо та фруктовий сік, знайдеться вкрай мало компаній, готових поставити і те, і інше.

"Іноді це пряма корупція. А іноді лінь. Ось замовнику просто лінь зробити кілька тендерів, він зробив один, сунув туди все, що можна і не можна, і чекає", - пояснив нам Нефьодов.

Навіть якщо тендер дивом виграла не "потрібна" компанія, корупціонери не здаються і підписують договір з іншим постачальником. Пояснюють це тим, що переможець нібито не надав вчасно всі документи або допустив у них ряд помилок. Для цього, наприклад, вимагають подати документи в менший термін, ніж вони видаються.

Немає тендера - немає проблеми

Правдами і неправдами держкомпанії намагаються і зовсім обійтися без відкритих торгів. Згідно із законом тендер можна не проводити, якщо вартість товарів не перевищує 200 тис. грн, а послуг - 1,5 млн грн. У таких випадках використовувати ProZorro можна добровільно, але ускладнювати собі життя готові далеко не всі.

Лазівка ​​до непристойності проста - замовлення дроблять й укладають кілька договорів на невеликі суми з однією компанією. Принципи відбору постачальника залишаються в тіні. Тільки в 2016 році Рахункова палата знайшла таких порушень на 7,5 млрд грн.

Читайте всі новини по темі "Боротьба з корупцією в Україні" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги