Візьміть участь
у розіграші
планшету на Android Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Розслідування

Технологія обману: хто і навіщо вставив Слюсарчуку навушник у грі проти "Рибки"

10.1тЧитати матеріал російською

Андрій Слюсарчук залишається одним з найвідоміших в Україні людей. Найгучніша медійне "викриття" в історії України обростає новими родзинками: звинувачення, висунуті проти професора з унікальною пам'яттю, виявилися неспроможними. Вирок, яким Слюсарчука звинуватили у підробці документів про медичну освіту і смерті пацієнтів, був скасований Вищим і апеляційним судами. Тобто його дипломи — справжні.

Сам "Доктор Пі" навідріз відмовляється спілкуватися з пресою. Однак з'явилася інформація про те, що професор знову займається наукою, працює старшим науковим співробітником в НПК "Екофарм", бере участь у розробці медпрепаратів. Про це в нещодавньому інтерв'ю розповів президент компанії "Екофарм" Анатолій Новик. Рівень Слюсарчука як лікаря і вченого унікальний — вважає керівник найбільшої фармкомпанії. "Доктор Пі" часто відвідує європейські країни на запрошення колег і має наукову та медичну практику. Сьогодні він знову затребуваний і успішний, і це дивно з огляду на те, що йому довелося пережити — втрату здоров'я, друзів, багатьох соціальних зв'язків.

Анатолій Новик вказує на замовний характер переслідування "Доктора Пі" і вважає, що дискредитацією Слюсарчука російські спецслужби заблокували створення в Україні Інституту мозку. За його словами, країна позбулася перспективи в розвитку нейронауки, яка є пріоритетною для розвинених держав. Він також повідомив, що Слюсарчук продовжує вдосконалюватися в шахах, демонструє унікальні можливості своєї пам'яті і навіть запропонував десять тисяч доларів кожному шахісту, який повторить досягнення професора.

Ми зв'язалися з Анатолієм Новиком, який повідомив, що пропозиція не зворушила критиків "Доктора Пі" — не з'явилося жодного охочого повторити "фокуси" Слюсарчука. Новик вважає, що шахісти, які звинувачували Слюсарчука у чітерстві, розуміють, що ніхто з них не в змозі протистояти "Рибці".

Дійсно, ніхто з обурених шахістів так і не озвучив переконливого доказу того, як "Доктор Пі" нібито "обдурив комп'ютер". Основна медійна версія — підозра про нібито використання ним мікронавушників для підказок — була поширена телепрограмою "Гроші", яка в кінці 2011 року презентувала на каналі 1+1 сюжет "Секрети трюків "Доктора Пі".

Автор фільму — журналіст Віталій Єрмак — демонструє "чудеса пам'яті", повторюючи досягнення Слюсарчука і стверджує, що це можливо завдяки мікронавушникам. І цю "технологію" нібито "розкусив" фахівець із захисту інформації — Ілля Низовцев.

Цікаво, що спроби виявити у відкритих джерелах згадки про "фахівця із захисту інформації" Іллю Нізовцева не дали жодних результатів. В Україні це ім'я в такому специфічному контексті не згадується взагалі! Тому питання до авторів програми "Гроші" про кваліфікацію і авторитет "експерта" у фільмі, за допомогою якого суспільству згодували версію про використання Слюсарчуком мікронавушників — залишається відкритим. Як і те, чому вони не звернулися до справжніх фахівців. Скажімо, тим, які забезпечували захист інформації безпосередньо під час гри Слюсарчука з програмою "Рибка". Що було б абсолютно логічно для журналістів, які претендують на об'єктивність. З огляду на те, що працювали тоді не безіменні "експерти", а працівники відомого підприємства "РІАС".

Директор підприємства Олександр Шпита, подивившись на наше прохання сюжет програми "Гроші", не приховує емоцій: "Нехай автор фільму і "експерт" прийдуть до нас і покажуть свої "чудеса". Посміємося разом..." Хоча насправді, визнає Шпита, ситуація не виглядає смішною, скоріше навпаки.

РІАС — розробник передового обладнання, яке використовується органами влади України, військовими і спецслужбами. Гра Слюсарчука з "Рибкою", стверджує Олександр Васильович, була "накрита" глушінням з такою ж ретельністю, як найвищі кабінети країни.

Ми блокували тоді всі можливі канали передачі даних, починаючи від мобільного зв'язку та всіма відомими мовними діапазонами, закінчуючи постійним моніторингом магнітного поля. Жоден мобільний телефон, жодна блютуз-гарнітура, мережа вай-фай під час гри не працювали! Наші вироби сертифіковані багатьма державними органами, СБУ, Укрчастотнаглядом. Образно кажучи, "проти Слюсарчука" ми виставили обладнання, яке забезпечує захист під час, скажімо, засідань Кабінету міністрів або колегії МВС. Так, там теж працюють наші вироби. Причому ми гарантовано глушимо навіть базові станції зв'язку, розташовані в радіусі 50-ти метрів!

Тому шансів прийняти будь-яку інформацію ззовні у Слюсарчука не було. Працювали комплекси активного і лінійного захисту інформації, захисту радіотехнічного і вібро-акустичного каналів, блокатори бездротових мереж зв'язку, голосові генератори радіочастотного шуму...

Ми професіонали в цій галузі. Крім безпосередньо "заглушки", займаємося розробкою і виробництвом техніки для пошуку закладних пристроїв або "жучків". У нас є програмні комплекси дослідження електромагнітних випромінювань, що дозволяють в реальному часі відстежувати частоти, "звичні" для певного місця і відловлювати виникнення чужорідних. Такий комплекс працював і під час гри, і ми гарантуємо — у залі і на сцені не виникло жодної спроби передачі інформації по "нетипових" частотах. Устаткування дозволяє миттєво сканувати проникнення сигналу на будь-якій частоті і збивати його.

Однак тема з мікронавушниками багатьох переконала. Чи могли ви щось упустити? Скажімо, якийсь принцип роботи цього пристрою, чи не могла бути його частота незакритою?

— Виключено. Мікронавушники, навіть найбільш передові на той час, працювали за принципом звичайного блютуза, причому із вкрай малопотужним сигналом. Про цю примітивну технологію взагалі не може бути мови — такий сигнал гарантовано був заблокований. До того ж є тонкість — у безпосередній близькості від мікронавушників на тілі людини має бути приймально-передавальний пристрій. Скажімо, захований під одягом. Простіше кажучи, має бути телефон і "петля" — гарнітура. Але на Слюсарчука нічого не було!

Звідки Ви знаєте?

— Ми за родом діяльності люди недовірливі... Перед початком гри в окремій кімнаті наші фахівці обстежили Слюсарчука. Оглянули і вуха — нічого. Повірте — вже ми б точно побачили мікронавушник. Не такий вже він і "мікро"! Ми врахували і те, що існують "просунуті" приховані пристрої вагою 1-2 грами, які ліпляться просто на барабанну перетинку і побачити їх важко. Тому додатково просканували високочутливим металошукачем, що уловлює пристрої вагою від одного грама на відстані 10 см.

Але навіть у такому мікронавушнику "петля" повинна бути обов'язково! Сучасні технології вже дають можливість закамуфлювати гарнітуру під годинник, кредитну карту, авторучку... Тому професора роздягли, вибачте за подробицю, до трусів. Досліджували костюм, який він при нас і вдягнув. Скажу більше — костюм був куплений Слюсарчуком безпосередньо по дорозі на гру, тобто "вшити" туди нічого не могли. Ремінь, запонки, затиск на краватці ми також ретельно перевірили. І після цього наші хлопці супроводили професора на сцену, переконавшись, що по дорозі у нього не було контакту ні з ким, хто міг би щось передати.

Тому всі розповіді про мікронавушники — це примітивні інсинуації, розраховані на публіку, яка не розуміється на таких тонкощах. Журналісти свідомо обдурили суспільство, звинувативши Андрія Сюсарчука в "афері", якої він не скоював. Найогидніше, що для переконливості вони маніпулятивно "змоделювали" ситуацію. Можу запросити авторів сюжету з 1+1 разом із їхнім "експертом" до нас — нехай покажуть свої "таланти" з мікронавушниками в тих умовах, в яких грав Слюсарчук... Хочу подивитися, як їхня "технологія" спрацює. І нехай потім розкажуть, хто і головне — навіщо придумав цей "красивий" сюжет для їхнього телеспектаклю.

Ваша впевненість у чистоті цієї гри базується тільки на довірі до власної техніки? Чи є інші аргументи?

— Безумовно, є. Твердження про нібито підказки розбиваються об просте запитання — хто міг передавати Слюсарчуку ходи, причому зі швидкістю, яка на порядок перевищує швидкість "Рибки"? Ми аналізували і цей момент. На той час шахової програми, яка "думала" б швидше за "Рибку" і могла б її обіграти, не існувало! При цьому на планеті немає людини, здатної обіграти цю програму! Хто в такому разі підказував? Але ж на комп'ютері, який грав проти Слюсарчука, "Рибка" була виставлена на максимальну потужність — 3200 Ело! Це рівень шахіста, недосяжний для людини і максимальний для цієї комп'ютерної програми. Тобто в іншого комп'ютера, якби він і використовувався, шансів на перемогу не було б!

Та й швидкість реакції Слюсарчука на хід повністю виключає підказки. Ми, як фахівці із захисту інформації, знаємо, що передача від "суфлера" відбувається із затримкою в часі. До того ж отримання і обробка інформації ззовні, затримка в часі завжди відображаються на поведінці, міміці, — є маса тонкощів, за якими фахівець бачить людину, "що працює" з чиєїсь віддаленою допомогою. Ми за цим моментом теж спостерігали.

Скажу більше — один з наших працівників постійно моніторив зал: чи не передаються світлові сигнали, навіть просто жести і знаки!

Тому логіка тих, хто фантазує на тему мікронавушників або іншого способу передачі інформації, абсолютно безглузда. Перше — навушника не було. Друге— якби й був, то не працював би, бо все глушилося. Третє — якби й існував невідомий нам канал зв'язку (що неможливо), то сенсу в ньому жодного, бо підказати просто нема кому.

Тобто говорити про "аферу" в такому ключі — абсурдно. А те, що в результаті цього абсурду на унікальну людину навісили тавро афериста — злочинно. До речі, сам професор Слюсарчук наполягав на тому, щоб всі можливі сигнали глушилися максимально потужно — на межі шкоди для здоров'я. Мушу зазначити, що він взагалі дивовижна людина — хоч ми і не спілкувалися близько, але в його неймовірній пам'яті та здібностях доводилося переконуватися не раз. Наприклад, він пояснював нам систему підготовки до гри. Професор використовував для розшифровки алгоритмів роботи "Рибки" потужний сервер. Обробляти інформацію йому допомагали кілька вчених, фахівців у галузі інформатики і математики. Зрозумівши, як "думає" програма, Слюсарчук зрозумів, що може її обіграти. Тонкість лише в тому, що жодна людина не може рахувати швидше за комп'ютер, а Слюсарчук з його неймовірною пам'яттю на це здатний. Ось, якщо схематично, в цьому і полягає основна ідея цього експерименту.

Мені доводилося переконуватися як у його дивовижних здібностях запам'ятовувати, як і в тому, наскільки тонкою інтуїцією він володіє. Пам'ятаю, наполягаючи на врахуванні всіх аспектів забезпечення чистоти цієї гри, він неодноразово говорив про те, що відчуває— гра з "Рибкою" може стати для нього фатальною. Але відмовитися від цього експерименту він теж не міг собі дозволити, для нього це була дуже важлива демонстрація технологій роботи з пам'яттю. І він мав рацію щодо своїх побоювань! До речі, головний суддя тієї гри від федерації шахів — Леонід Боданкін — так і сказав якось професору — мовляв, за те, що він робить, в середні віки спалювали на багатті... І спалили ж у буквальному сенсі! І не в шістнадцятому столітті, коли правила інквізиція, а у двадцять першому. Коли унікально обдаровані люди мають бути рушійною силою науки і технологій, Україна прилюдно лінчувала того, ким мала пишатися. Ось це важко зрозуміти, чесно кажучи...

А до вас звертався раніше хтось по роз'яснення? Може, преса не знала про те, на якому рівні була поставлена ваша робота під час гри?

— В ході гри до операторів нашого комплексу підходили журналісти, запитували. Представники преси мали інформацію про те, що всі канали передачі інформації заглушуються і йде моніторинг поля. Але після того, як проти Слюсарчука почалася кампанія "викриття" із твердженнями про те, що йому нібито "підказували", ніхто не звернувся до нас хоча б по один коментар! Думаю, пресі це не було цікаво, наша відповідь про неможливість підказок розбила б той образ "афериста", який вони створювали.

Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!

0
Коментарі
623
145
Смішно
17
Цікаво
15
Сумно
98
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги