Прийміть участь
в розіграші
квадрокоптера з HD камерою Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

Фатальнi помилки та верхiвка айсбергу. Політичні та юридичні аспекти справи Савченко

15тЧитати матеріал російською

У справі Савченко за підозрою у цілому ряді тяжких та особливо тяжких злочинів складно відокремити політичні аспекти від юридичних. Навіть подання Генеральної прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Савченко містить приховану за статтями Кримінального кодексу політичну позицію влади щодо подій на сході України.

Так, попри те, що законодавство України вже назвало речі своїми іменами, а саме: війну – війною, а так звані ДНР/ЛНР – окупаційною адміністрацією, у поданні продовжує фігурувати формула тероризму.

Натомість законом про реінтеграцію Донбасу (який має довгу назву "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях") встановлено, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Таким чином, якщо Савченко і була у змові з керівниками самопроголошених республік, що потребує доказування в процесі слідства, то це була співпраця з окупаційною адміністрацією Російської Федерації, а не з терористами.

Чому не тероризм, а державна зрада

Мета злочинних агресивних дій Російської Федерації та її окупаційної адміністрації на території ОРДЛО – змінити межі державного кордону України. Натомість, стаття 258 Кримінального кодексу "Терористичний акт" такої мети не передбачає, як не передбачає і мети повалення конституційного ладу чи захоплення влади.

Неможна всі випадки застосування зброї, вибухи і підпали автоматично кваліфікувати як теракт, бо закон чітко визначає мету теракту. Тому, якщо без політики, а по факту, то на Сході України не тероризм, а посягання на територіальну цілісність України і ведення агресивної війни.

Таким чином, якщо Савченко була у змові з представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації та планувала вибухи, розстріли, захоплення державних будівель, тоді є всі ознаки державної зради. Бо такі дії, якщо їх вчинення доведе слідство і суд, по суті є наданням допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності, що передбачено ст. 111 Кримінального кодексу. Проте, в поданні ГПУ посилань на цю статтю немає.

Нагадаю, що 24 лютого 2017 року, одразу після першого візиту Савченко в окупований Донецьк, народний депутат Тетяна Ричкова з фракції "Блок Петра Порошенка" заявила з парламентської трибуни про підбурювання Надією Савченко військових до здійснення перевороту і закликала СБУ та Генпрокуратуру відкрити з цього приводу кримінальне провадження.

У відповідь контррозвідка СБУ тоді розпочала перевірку інформації про підбурювання депутатом Надією Савченко військовослужбовців до повалення влади. Окрім того, в цей же час відбувалась перевірка СБУ правомірності візиту Савченко в Донецьк.

Цікаво, що ж було встановлено в результаті тих двох перевірок? Адже, якщо Савченко здійснювала злочинну змову та співпрацювала з представниками окупаційної адміністрації, то робила це саме тоді.

Більше того, знайшлись свідки дій Савченко щодо підбурення до перевороту. Це були військовослужбовці ЗСУ повітряно-десантних військ 80-й і 79-й бригад. Чому тоді у лютому 2017 СБУ не припинила вчинення депутаткою злочинів, чому не було подання ГПУ до Верховної Ради про зняття недоторканності? Чи Савченко почала вчиняти злочини вже після двох перевірок СБУ?

У поданні ГПУ про надання дозволу Верховної Ради на притягнення Савченко до кримінальної відповідальності згадується факт перетину лінії розмежування у листопаді 2017 поза контролем.

Тобто, якщо Савченко в’їжджала на окуповану територію поза встановленим пунктом пропуску з метою заподіяння шкоди інтересам держави, то є підстави говорити про вчинення ще одного злочину, а саме – "Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї", передбаченого ст. 332-1 Кримінального кодексу.

Але юридичної оцінки цього факту в тексті подання чомусь немає, так само, як і юридичної оцінки дій тих, хто допомагав їй (можливо, небезкорисно) перетинати лінію розмежування у такий спосіб.

Таким чином, з переліку інкримінованих злочинів є сенс вилучити готування до вчинення терористичного акту. Бо з політичної точки зору тероризм "найвдячніший" злочин, адже він наводить жах на всіх, тому борець з тероризмом – це завжди герой. Але з юридичної точки зору, заради судової перспективи, варто шукати беззаперечні докази вчинення державної зради, готування до повалення конституційного ладу, готування до вбивства державних діячів, незаконне поводження зі зброєю та незаконний в’їзд на окуповану територію.

Декілька питань до ГПУ

У вже згаданому поданні ГПУ Рубана називають особою, яка позиціонувала себе, як залучену до процесу обміну громадян України, які незаконно утримуються учасниками терористичних організацій "ДНР/ЛНР". Чи означає таке формулювання, що слідством на сьогодні не встановлено факт залучення Рубана до обмінів?

Крім того, у поданні ГПУ наголошується на тому, що злочинна діяльність Рубана припинена його затриманням, натомість Савченко з 20.11.2017 по теперішній час здійснює готування до вчинення злочинів, які їй інкримінуються. В цьому сенсі простежується цікава хронологія.

Генеральний прокурор Юрий Луценко заявив у Верховній Раді про причетність Савченко до змови про вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів ще 15 березня 2018 року. Але чомусь не прискорили, наскільки це можливо, розгляд подання ГПУ в парламенті та надання згоди на притягнення до відповідальності, затримання та арешт. Таким чином, утворилась тижнева пауза.

Тобто, Савченко після звинувачень з трибуни Верховної Ради мала ще тиждень аби: а) знищити, сховати чи спотворити будь-якi речi або документи, що мають істотне значення для встановлення обставин злочину; б) незаконно вплинути на свідків, співучасників; перешкодити слідству в будь-який інший спосіб.

Протягом цього тижня також існував високий ризик вчинення звинуваченою народною депутаткою іншого злочину або продовження вчинення злочинів, у яких вона підозрюється і навіть втечі.

Тобто, з юридичної точки зору, було доцільно повідомити суспільству про підозри у відношенні Савченко та якомога швидше розглянути у Верховній раді питання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт. Але, з огляду на тижневе потужне використання інформаційного поля як владою, так і Савченко з її спільниками, напрошується думка про політичну обумовленість такого розриву в часі між заявою Генпрокурора про підозри та рішення Верховної Ради про зняття недоторканності.

Варто сказати, що Савченко дуже ефективно скористалась наданим часом. Вона відвідала Європарламент, хоча Парубій запевняє, що не підписував розпорядження про закордонне відрядження народного депутата Надії Савченко.

Вона повторила в усіх ефірах та у Верховній Раді гарно вивчений виправдовувальний текст та свої претензії до влади. Трохи плуталась у прізвищах Шаповала та Шеремета, Зімбабве та Замбезі, але в цілому позиціонувала себе провідником у реальність народних мрій. Очевидно, саме її технологами і було запущене в змі та соцмережі це дивне порівняння злочину з мріями на кухнях українців, яке потім червоною ниткою пройшло в усіх її виступах. Навіщо ГПУ подарувала їй цей тиждень?

Саме продумана і технологічно вибудувана інформаційна кампанія Савченко наводить на думку, що вона "працює" не сама. Тобто, ймовірно, її злочинні дії, якщо це доведе суд, є частиною якогось проекту, плану чи спецоперації. В даній ситуації як раз доречно підозрювати "російський слід" з "українськими руками". Тому цікаво, чи не зупиниться слідство лише на підозрі та розслідуванні дій Савченко, чи буде шукати тих, хто, можливо, за нею стоїть.

Ляпи Савченко

Попри те, що Савченко приймає поради оточення та працює над собою, вона все одно припускається фатальних помилок та самостійно позбавляє себе простору для маневру.

От приміром, Савченко помилково намагалась виправдати свої дії мотивом, названим складним мистецьким терміном "сюрреалізм". Адже на кваліфікацію дій це не буде впливати. Тобто, не має значення, який був мотив вчинення дій спрямованих на повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади. Мотивом може бути у даному випадку будь що – політичний авантюризм, сюрреалізм, помста, кар’єризм, незадоволення владою і навіть мрія про кінематографічний суїцид тощо.

Декілька разів, в тому числі на засіданні Комітету Верховної Ради з питань регламенту та організації роботи парламенту, Савченко підтвердила, що вчиняла дії, які викладені у поданні ГПУ та на відео, продемонстрованому у Верховній Раді. Таким зізнанням вона не лише примусила всю країну засумніватись у її притомності, але ще й позбавила себе можливості використати помилки слідства і заперечити в подальшому звинувачення щодо вчинення інкримінованих діянь.

Згадування у розмовах під запис імені рідної сестри Савченко, як особи, яка може прийти до влади після повалення конституційного ладу, є неприпустимою легковажністю. Сама Надія заявила, що знала про стеження та можливий запис її розмов. Таким чином, вона сама спонукає підозрювати сестру, як мінімум, у поінформованості про злочини, що готуються. Після таких слів з’являється вірогідність причетності сестри до злочинної змови, якщо це буде доведено в суді, а отже і ризик продовження вчинення злочинних дій.

З продемонстрованого у Верховній Раді відео випливає, що Надія явно не зіставляє кінцеву мету з обсягом підготовчих робіт та необхідною кількістю людських ресурсів. На логічні і уточнюючі питання співучасника Березня вона відповідає настільки некомпетентно, що залишається загадкою, чому він продовжив співпрацю. Її плани, хоч і звучать дуже впевнено, але не підкріплюються логікою, знаннями, вивченням питання. Власне, це і створює враження театральності для всіх людей, які хоч раз в житті щось організовували.

Можливо, це лише верхівка айсбергу

Революція Гідності привела в парламент чимало екзальтованих особистостей, в яких жага історичної величі та слави затьмарює здоровий глузд. Відсутність належної освіти та низький інтелектуальний рівень робить цих людей заручниками ідей 100-річної давнини. Савченко не єдиний депутат, який генерує божевільні ідеї зміни системи влади в Україні. В парламенті "мислителів" чимало, просто межі уяви в кожного свої. Савченко до депутатства служила в армії, може вона іншого способу, крім збройного, просто не уявляє.

Тож наївно думати, що притягнення Савченко до відповідальності убезпечує державних діячів та Верховну Раду від посягань та "героїзму" народних месників. Навпаки, варто замислитись над тим, що парламент – це ідеальне місце для знайомства депутата-"месії" та депутата-спонсора, готового фінансувати "мрії українського народу". А отже, план Савченко на шiсть осіб щодо повалення конституційного ладу та передачі всієї державної влади її сестрі може виявитись не самим страшним.

Ба більше, арешт і навіть засудження Савченко не зменшує для України небезпеку з боку країни-агресора. Якщо за цим сюрреалізмом прямо або опосередковано стоїть Кремль, тоді це лише верхівка айсбергу.

Читайте всі новини по темі "справа Савченко" на сайті "OBOZREVATEL".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги