Прийміть участь
в розіграші
екшн-камери Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Розслідування

Люди вели дітей за руки і плакали - очевидець обстрілу школи у Світлодарську

170.2тЧитати матеріал російською

Ранок 17 травня приніс шокуючі новини: вперше за довгий період на Донбасі була обстріляна школа, в якій знаходилося кілька сотень дітей. На щастя, обійшлося без жертв - основний удар на себе взяли дерева, що ростуть перед школою. Але усвідомлення того, наскільки жахливими могли бути наслідки ранкового "прильоту", поставило Світлодарськ буквально "на вуха".

Про те, що трапилося, а також настрої людей і те, кого вони звинувачують в цьому обстрілі, в інтерв'ю OBOZREVATEL розповіла очевидиця подій, мешканка Світлодарська Олена Н.

- Розкажіть, як і коли ви дізналися про те, що в одну зі шкіл вашого міста прилетів снаряд?

- Я живу неподалік. Почула вибух. Це сталося о 9.08. Якщо чесно, я мало не впала від несподіванки і переляку. Ми-то у Світлодарську постійно чуємо звуки обстрілів, але якось на віддалі. А тут - зовсім поруч. В центрі міста. Не в полі десь...

Прилетіло на подвір'я школи, де як раз діти були на уроках. Метрів за 10-15, через тротуар, знаходиться дитячий сад. І на ту сторону, куди був приліт, виходить майданчик ясельної групи. Це просто диво, що в той момент не було перерви для школярів, а діти з садочка ще були в групі...

Мене трясе досі... Страшно навіть уявити, що могло б статися! У тій же школі ж у цей момент знаходилося до 400 дітей і ще близько 50 осіб персоналу!

Коли вибух пролунав, діти, ясна річ, страшно перелякалися. Але оскільки колись ця школа вже потерпала від обстрілів, там давно обладнали укриття - і всіх дітей відразу ж евакуювали. Всіх, включаючи зовсім маленьких, дуже швидко провели в укриття.

Діти страшенно злякалися, звичайно!

Ви собі не уявляєте, який це був стрес - для всіх. Коли я прибігла до школи, там обстановка була дуже важка. Батькам дуже швидко повідомили, мабуть, обдзвонили їх. Ті, хто зміг, прийшли і забрали своїх дітей. Але багато хто на ТЕС працюють, і не змогли піти...

Так що було розпорядження, щоб діти, яких не забрали, залишалися поки в укритті, а не бігали по дворах - ніхто ж не знає, як воно буде.

- Коли востаннє раз були обстріли міста?

- У 2016-му. Так що те, що сьогодні прилетіло саме в район школи і дитсадка - це шок для всіх. При тому, що і дорослі, і діти вже 5-ий рік живуть на лінії, чують обстріли регулярно і чимало. Але такого жаху ще не було!

Люди вели дітей за руки і плакали... Навіть тим, у кого там не було дітей, ставало погано від одного уявлення, що могло статися!

- Повідомляли про одного постраждалого. Може, у вас інші дані?

- Ні. Я знаю теж тільки про легкі ушкодженнях у водія машини, що проїздила під час вибуху повз школу. Автомобіль з одного боку посікло осколками і у чоловіка - легкі подряпини. Мабуть, від скла, що повилітало.

Ви знаєте, що врятувало? Те, що перед школою расло багато дерев. І воно увійшло в корені серед дерев. Вийшла воронка в коренях. І м'яка земля пом'якшила можливі ушкодження.

У школі вилетіли майже всі шибки - але це більше вибуховою хвилею їх повиносило. Та осколками частково.

- Можете щось сказати про те, що саме і звідки прилетіло?

- Ні. Я можу стверджувати лише, що був приліт. Що саме прилетіло - не знаю. Зараз вже різне говорять. І про снаряд, і про міну...

- Як вважаєте, це випадковість чи по школі били прицільно?

- Не знаю. Я вже не знаю, що думати. Військових об'єктів біля школи немає.

І наші військові, які приїхали туди, на місце, нічого не говорили з приводу того, звідки, як і що прилетіло. Вони намагалися людей заспокоїти.

- Що кажуть люди?

- Я не буду переповідати. Різне кажуть. І я просто не хочу повторювати домисли бабусь і розгніваних людей. Поза контекстом події це нерозумно.

Люди обурювалися, плакали, кричали. Це нормальна реакція, мені здається. Людям стало страшно за своїх дітей, які перебували в цій школі і садку. Тим більше, що у нас напружена обстановка вже з місяць зберігається. Тільки раніше по околицях били. А сьогодні прилетіло в центр.

І коли ти збираєш ці осколки в руку і розумієш, що воно ж не просто вбити - перемелений могло - стає моторошно.

Люди плакали. І кричали. І обурювалися. Але це від безсилля, скоріше, а не від того, що хтось когось ненавидить.

Знаєте, мені іноді стає боляче від того, що ми всі співчуваємо дітям, які страждають десь в інших країнах, де йдуть бойові дії. Мені так само шкода всіх дітей. І разом з тим, дуже прикро, що про наших дітей так мало говориться.

А ви б бачили їх... Як вони йшли сьогодні з ранку всі - усміхнені, у вишиванках... Це ж і є - майбутнє. Ці діти - запорука того, що Донбас був і буде українським.

Незважаючи на війну, місто живе. Люди прагнуть до чогось. Немає приреченості.

- Що можете сказати про оперативність реакції влади, компетентних структур?

- Дуже швидко на місце приїхали військові, поліція, МНС, очільники міста... Відразу порахували скла, пообіцяли вставити швидко... Але це вже другорядне, я вважаю.

Ми поки не знаємо толком, що буде завтра, в наступні дні. Але є негласне, як я розумію, розпорядження в подібних випадках не пускати дітей до школи. Місто ж знаходиться безпосередньо на лінії, так що механізми всі відпрацьовані тут.

- Чи не було у вас бажання виїхати з міста? Чи не з'явилося таке бажання після сьогоднішніх подій?

- А нікуди бігти! Тут робота. Тут житло. Уже всі, вибачте, набігалися. У мене в під'їзді в 2015 році жило всього 4 людини - зараз повний під’їзд. Всі поверталися. Тому що при тому, як про нас держава "дбає" - краще сидіти вдома. У своїй хаті. Нехай і під обстрілами.

А взагалі - місто працює, живе. Всі служби працюють. Гаряча і холодна вода є. Та й ниття з приводу того, як складно жити, повірте, менше, ніж в будь-якому мирному місті на території України.

Ось тільки загострення... Гупало ж весь час. Тільки якщо раніше воно починало гупати з вечора, а вночі затихало, і ми в такому режимі жили, то вчора з вечора як почалося - і всю ніч били, весь ранок, а потім - приліт у місто. Що повинні люди думати?

І це ж по всій лінії вчора було! І Авдіївка. І в сторону Торецька було, і в протилежну бік... Це вся лінія у нас зараз.

То що люди повинні думати? Дуже складно в такій ситуації заспокоювати себе тим, що "наше діло праве", що йде боротьба з агресором. Так що настрої - найрізноманітніші.

Але я впевнена, що як тільки все закінчиться - все буде добре. Люди-то у нас хороші, адекватні в більшості своїй.

PS Як повідомили в Донецькій облдержадміністрації, у двір школи, де перебували 375 дітей, прилетів 122-мм снаряд. Внаслідок його розриву вилетіли шибки в 62 вікнах. Їх уже відновлюють.

У найближчі дні діти дійсно не ходитимуть до школи. А після завершення навчального року влада області обіцяє відправити їх на відпочинок - в район Лиману, а при можливості - і подалі від війни.

З дітьми вже працюють психологи.

Прокуратура Бахмута Донецької області кваліфікувала обстріл загальноосвітньої школи №11 в Світлодарську як терористичний акт і відкрила провадження за ч. 1 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.

Читайте всі новини по темі "Війна на Донбасі" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
43
10
Смішно
6
Цікаво
292
Сумно
28
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги