Прибирання за собакою: справа не в штрафі?
Я ось теж хочу внести свою лепту в дискусію про собачок і про те, чи варто за ними прибирати.
Знайомтеся, це Гая. Гая, на відміну від мене, скромної мешканки Брукліна, живе в Манхеттені, і вранці і ввечері гуляє в Центральному парку. Батьки Гаї зараз у від'їзді, тому ми з нею тимчасово живемо разом.
І що я вам скажу. У мене собаки були з 10 років - і ніколи я за ними не прибирала. Ну як ... Ніхто не прибирав - і я не прибирала, не було якось прийнято.
Тут все зовсім інакше, і справа навіть не в штрафах (ну серйозно, коли гуляєш з собакою пізно ввечері - навколо ні душі, хто там побачить, прибрав ти чи ні) - а саме в культурі. Ну неможливо не прибрати за собакою, коли навколо - чисто. І чисто тут не тільки завдяки свідомим собачникам - але і завдяки тому, що за всіма несвідомими (а такі теж є) регулярно прибирають працівники паркової служби.
Тобто коли всі в Харкові кричать "почніть з себе" - воно, звичайно, так. Але як на мене, це повинен бути симбіоз - бо я дуже добре пам'ятаю, як виходила з дому з собакою, дивилася по сторонах і розуміла, що навіть якщо я зараз приберу, це зовсім нічого не дасть. А так - ефект нью-йоркського метро ніхто не відміняв: спочатку міська влада відмиває вагони і вставляє вибиті стекла, а потім люди самі перестають смітити і ці стекла бити.
Ну все, висловилася, ми з Гаєю підемо далі блукати і пити каву, а ви можете погортати види ранкового Центрального парку. Добррррее ж тут!
