Блог | Газон як символ совкової ментальності
По газонах не ходити! Обожнюю цю фразу. Погодьтеся, наскільки ж ємна ілюстрація огидної совкової ментальності. Просто квінтесенція мислення чиновника вітчизняного, звичайно.
Сад Шевченка в Харкові. Свіжовідремонтований. Дякуємо.
Я зараз навіть не про самі газони, які в усьому світі створюються, власне, для того, щоб по ним ходити (бігати і валятися). Ця тема дуже очевидна.
Я про риторику. Припустимо (припустимо) нової траві потрібен час, щоб прижитися. І технологічно заборона виправдана.
Скажу як піарник. Формулювання "По газонах не ходити"\ "Вигул собак заборонено" і подібні не тільки обмежують свободу, вони принижують. Дратують на рівні підсвідомості. Тому що в них немає ані звернення, ані ввічливості, ані пояснення причини.
Ультимативні обмеження - одразу жирний репутаційний мінус для компанії. Сприйняття здорової (вільної) людини так влаштоване. І якщо коммерси в XXI столітті це, нарешті, розуміють, то до бюджетної сфери очевидна ідея поки не добралася.
Пани чиновники, якщо заборона дійсно необхідна, скажіть нам, навіщо користуватися бузувірською риторикою членів політбюро? Ну можна ж, я не знаю, пожартувати, поставити смайлик, бути в тренді, нарешті.
Конверсія колосальна - замість очікуваного негативу ви отримуєте посмішку (читай - симпатиків на електоральному полі). Недорого.
Ціна питання - зарплата нормального піарника. Який вміє користуватися головними інструментами позиціонування - мізками і словом.
Ну а на "газонних табличках" ми вам заощадимо прямо зараз. Друзі, поволонтеримо для міста, дамо владі креативу?. Мій варіант:
"Освоююсь на новому місці. Прохання не турбувати до серпня! Ваша - трава :)"
