Ілля Варламов: теорія розбитих вікон

У 1982 році Джеймс Уїлсон і Джордж Келлинг сформулювали теорію, згідно з якою, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточуючих теж забути про правила. В результаті виникає ланцюгової реакції "пристойний" міський район може швидко перетворитися на клоаку, де людям страшно виходити на вулицю. Теорія знайшла широке застосування на практиці - спочатку в Нью-Йорку, а потім і в багатьох інших містах США, Європи, Грузії, Південної Африки, Індонезії і т.д. Ретельно стежачи за чистотою вулиць і змиваючи графіті зі стін, нью-йоркська влада не тільки привчили громадян вести себе культурніше, а й домоглися значного зниження злочинності в місті. Соціологами Гронингенского університету (Нідерланди) було проведено шість експериментів з перевірки істинності теорії розбитих вікон. Експеримент 1 Перший експеримент проводили на вулиці, де багато магазинів, біля стіни будинку, де гронінгенци, приїжджаючи за покупками, паркують свої велосипеди. У цієї стіни стояв яскравий, що кидається в очі знак, що забороняє малювати на стінах. Спочатку стіна була чистою. Експериментатори повісили на кермо кожного велосипеда (всього велосипедів було 77) папірець зі словами "Бажаємо всім щасливих свят!" І логотипом неіснуючого магазину спортивних товарів. Сховавшись в затишному куточку, дослідники стали спостерігати за діями велосипедистів. На вулиці не було урн, тому людина могла або кинути папірець на землю, або повісити на інший велосипед, або взяти з собою, щоб викинути пізніше. Перші два варіанти розглядалися як порушення прийнятих норм, третій - як їх дотримання. З 77 велосипедистів лише 25 (33%) повели себе некультурно. Потім експеримент повторили, при такій же погоді і в той же час дня, попередньо розмальовану стіну беззмістовними малюнками. На цей раз насмітили 53 особи з 77 (69%). Виявлене розходження має високу ступінь статистичної значимості. Таким чином, порушення заборони малювати на стінах виявилося серйозним стимулом, провокуючим людей порушувати інше загальноприйняте правило - не смітити на вулицях. Експеримент 2 Другий експеримент мав показати, чи справедлива теорія розбитих вікон тільки для загальноприйнятих норм або її дія поширюється також і на локальні правила , встановлені для якоїсь конкретної ситуації або місця. Дослідники перегородили головний вхід на автомобільну парковку парканом, в якому, однак, була залишена широка щілина. Поруч з нею повісили знак "Вхід заборонений, обхід в 200 м праворуч", а також оголошення "Забороняється пристібати велосипеди до паркану". Досвід знову проводили у двох варіантах: "порядок дотриманий" і "порядок порушений". У першому випадку в метрі від огорожі стояли чотири велосипеди, явно до нього не пристебнуті. У другому випадку ті ж велосипеди пристебнули до паркану. З затишного місця експериментатори спостерігали, як поведуть себе громадяни, які прийшли за своїми автомобілями: підуть обходити паркан або пролізуть в дірку. Результат виявився позитивним: у ситуації "порядок дотриманий" в дірку пролізли тільки 27% автовласників, а в ситуації "порядок порушений" - 82%. Експеримент 3 Третій експеримент проводили в підземній парковці біля супермаркету, де висіло велике і добре помітне оголошення "Будь ласка, повертайте взяті з магазину візки ". У ситуації "порядок дотриманий" на парковці не було візків, в ситуації "порядок порушений" там знаходилися чотири візки. Їх ручки дослідники завбачливо вимазали мазутом, щоб у відвідувачів не виникло бажання ними скористатися. До машин прикріплювали такі ж папірці, як у першому експерименті. Результат вийшов аналогічний: у першій ситуації кинули папірець на землю 30% водіїв, у другій - 58%. Експеримент 4 Четвертий експеримент нагадував перший, з тією різницею, що ознаки "порушення норм іншими людьми" були тепер не візуальні, а звукові. У Нідерландах закон забороняє використання петард і феєрверків у передноворічні тижні. Виявилося, що велосипедисти набагато частіше кидають папірці на землю, якщо чують звук розриваються петард. Експерименти 5 і 6 У п'ятому та шостому експериментах людей провокували на дрібну крадіжку. З поштової скриньки стирчав конверт з прозорим віконцем, з якого виразно переглядала купюра в 5 євро. Експериментатори стежили за що проходять повз людьми, підраховуючи число крадіжок. У ситуації "порядок дотриманий" поштову скриньку був чистий і сміття навколо не було. У ситуації "порядок порушений" або ящик був розмальований безглуздими графіті (експеримент 5), або колом валялося сміття (експеримент 6). У ситуації "порядок дотриманий" тільки 13% перехожих (з 71) присвоїли конверт. Однак з розмальованого скриньки конверт вкрали 27% перехожих (з 60), а розкидане сміття спровокував на крадіжку 25% людей (з 72). Звичайно, теорія не ідеальна і не завжди працює