Найближчі роки нам, по всій видимості, належить прожити в поліцейсько-бюрократичному державі, де повновладним господарем є корумпована бюрократія. Байдужа і нахабна.

Відео дня

Сьогодні я розповім про долі двох людей, що потрапили в її руки, як зазвичай, помінявши імена і деталі.

З звичайним брязкотом відкривається двері камери, і на порозі виникає невисокий, повненький чоловічок з несподівано довгими, трохи кучерявим волоссям.

- Усім привіт, - каже він, і, сильно накульгуючи, проходить до вільної ліжку.

Молодий хлопець із нижнього ярусу, глибоко зітхнувши, встає, щоб помінятися місцями.

- Нічого, нічого, - говорить чоловічок, і, допомагаючи собі погано гнеться ногою, звично забирається наверх розкладати речі.

Володя

Після кількох хвилин, за традицією наданих новачкові, щоб злегка озирнутися, починаються обережні розпитування, продовжувані вже за чаєм. З'ясовується, що чоловічок, назвемо його Володею, по тюрмах вже кілька років, та статті у нього - звичайнісінькі.

Володя виявився хлопцем легким у спілкуванні, з тих, хто, працюючи в бізнесі, спеціалізується по налагодженню контактів. Бізнес-посередник. Власне, цим він і займався до в'язниці.

Чотири роки тому, "скориставшись знанням специфіки банківський операцій" (так в його справі), зняв з рахунку одного співробітника силової структури півмільйона доларів, вважаючи, що той не буде судитися, тому що гроші явно "ліві".

І тут Володя прорахувався - банк віддав клієнту все до копійки, а сам подав заяву. Володя сів.

Власне, ця частина історії його не надто засмучувала. Так, скористався нагодою, та прорахувався, да засудили без доказів, але за справу. Дали забагато (8 років), але що вже тут поробиш.

Отримавши вирок і виїхавши в колонію, він почав будувати плани на майбутнє. Минуло ще 2 роки, і, з урахуванням тюремного терміну, підійшов час УДЗ. І тут, розповідає Володя, приходить розпорядження етапувати його до Москви.

- Я голову собі зламав, і, врешті-решт, вирішив, що на мене збираються повісити "до купи" ще чиєсь банківське шахрайство.

Дійсність виявилася сильнішою найсміливіших припущень. Слідчий заявив, що він, Володя, два роки тому, у в'язниці забив на смерть іншого арештанта.

Ми з сусідами по камері подивилися один на одного і на маленького, кульгавого Володю з якимсь подивом. Тоді він, вже звичний до подібного недовірі, дістав свою справу. Незважаючи на свій власний, що йде процес, я не втримався і прочитав його цілком.

Там йшлося ще про одну людську трагедію. Настільки ж страшною, як справа Магнітського, і настільки ж звичайною для російської в'язниці.

Ціна життя

У справі розповідалося про чоловіка 45 років, який потрапив до в'язниці через пляшки вина. Звичайна людина - випив, не вистачило, грошей немає, зайшов до супермаркету і по п'яній дурі схопив пляшку з полиці. Як на гріх, це виявилося дороге вино, що випадково потрапило на відкриту полицю. Чоловіка зупинили на касі, викликали тоді ще міліцію і, оскільки ціна пляшки була більше 2500 рублів, відправили в СІЗО *.

У в'язниці його прихопила задавнена виразка, його перевели в тюремний медпункт, де він і пролежав пару тижнів. Після чого - перевели в інше СІЗО, теж в тюремну лікарню. Там через тиждень і виявили, що у нього зламано 19 ребер. А ще через тиждень він помер від пошкодження селезінки.

В результаті, ціною чортової пляшки виявилася людське життя.

Без вини винуватий

При чому тут Володя?

Він знаходився в тій же шпитальці, що і загиблий чоловік. Але в першій тюрмі!

Тюремна лікарня, для тих, хто на щастя цього не знає, - та ж тюрма, ті ж камери і, якщо ти знаходишся в одній камері, то про сусідів з іншої будеш знати тільки по тюремній листуванні.

Той чоловік і наш новий сусід ніколи не зустрічалися - тут всі лікарі і наглядачі єдині. Але набагато гірше інше. У справі написано, що Володя зламав чоловікові 19 ребер двома ударами кулаком. Будь, що займався боксом або карате, скаже - це неможливо. Зате можливо зламати ребра, потоптавшись важкими спецназівського берцями по безпорадно лежить на підлозі хворому арештантові, який чимось обурився.

Неможливо, перевести людину з такими побоями з одного СІЗО в інше, та ще з лікарні в лікарню, щоб ніхто нічого не помітив. Зате, як виявилося, - дуже навіть можливо записати пригода за іншим СІЗО і, тим самим, зовсім заплутати кінці.

Справа "висіло" майже два роки, і тут зійшлося - прохання не випускати конкретної людини і старий "висяк".

Далі - техніка: беруться два запеклих кримінальника, один - сидів разом з убитим, другий - із сусідньої камери, їм легко пояснюються варіанти (або вони "вантажать" кого їм скажуть, або ....).

І ось вже один "бачив", а інший "чув". Все, досить. У суд!

Суддя "не довіряє" показаннями лікарів, інспекторів, записам журналів переведення з камери в камеру. Не довіряє "записам" і показаннями лікарів, що людина був переведений в інший СІЗО без таких диких побоїв. Але, довіряє тому хто "бачив", і тому, хто "чув". Їх спеціально доставили з колонії.

Все, вирок.

Справа совісті

В останні дні у Володі було дуже важкий стан. Следаки переконували - визнай провину, додамо небагато. Не визнаєш - дамо по повній.

Він радився зі мною. Я підтвердив, те, що вони говорять - реально. Далі - справа твоєї совісті. І Володя відмовився визнавати провину. Мені сказав - не зможу потім дивитися в очі друзям, родині.

Мій процес закінчився, і про закінчення його справи я дізнався вже в Карелії. Воно було передбачувано.

***

Ви вважаєте, що з Вами нічого подібного не може статися? Ви ж не крадете в супермаркеті і не виводьте гроші з рахунків міліцейських чинів? В історії нашої країни так багато думали, а потім виявлялося, що у них просто дуже хороша квартира, яка подобається сусідові - інформатору.

Коли людей можна забивати ногами, коли суд готовий покривати злочини і засуджувати невинних, благопристойне поведінка - не надто переконлива захист.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...