Блог | Що означає особливий статус Донбасу
По-перше, я не вірю, що Порошенко дозволить зробити з Донбасу російський анклав: адже він не ворог сам собі. Звичайно, є певні домовленості з Путіним, але нинішній український президент - не той політик, який буде грати проти своїх інтересів.
Друге: навіть якщо допустити, що в законопроекті про особливий статус Донбасу будуть закладені надмірні вольності для регіону - чи проголосує за нього Верховна Рада?
І, нарешті, третя проблема. Припустимо, парламент все-таки голосує за особливий статус Донбасу у вигляді м'якої непрямий автономії (щоб не змінювати унітарний статус держави). Чи влаштує такий формат сепаратистів і Росію? Адже уявлення про те, яким повинен бути особливий статус Донбасу, в Києві і Москві сильно відрізняються. Чи вдасться знайти компроміс - добре. Якщо не вдасться - тоді на Сході дійсно утворюється анклав, який не буде підпорядковуватися Києву. Зайнята сепаратистами територія перетвориться на освіту, яка перебуватиме на території України, але де-факто стане таким собі квазідержави-ублюдком. Повноцінну економічну базу йому сформувати не вдасться, та й саме "держава" перебуватиме в дивній зоні не-світу і не-війни. Звичайно, це ризик заморожування конфлікту на невизначений час. Ризик того, що квазідержави, які зараз називають себе ДНР і ЛНР, можуть взяти собі ім'я "Новоросія". Це буде постійним викликом Україні - і все ж меншим злом порівняно зі станом війни і втратою не третини Донбасу, а всього цілком.
Подача такого законопроекту, по суті, була однією з умов компромісу і закріплена в Мінському протоколі. І дивно, сепаратисти погодилися хоча б на це - думаю, виключно під жорстким тиском Москви.
А скепсис я висловлюю тому, що в самій ідеї "особливого статусу" закладено серйозне протиріччя інтересів. Між Україною і РФ буде йти боротьба - і пропагандистська, і політична, і дипломатична - з приводу того, яким саме буде особливий статус Донбасу. І в інтересах України поборотися за це.
Відразу сказати "нас це не влаштовує" - означає залишитися на лінії фронту, і добре ще, якщо це призведе тільки до заморожування конфлікту. Адже відкрита війна з Росією загрожує набагато більшими ризиками та втратами - давайте пригадаємо другу половину серпня. Тому всі ті, хто виступає за продовження війни, на мій погляд, поводяться абсолютно безвідповідально: в нашому нинішньому стані - і військовому, і економічному, - ми цю війну можемо програти.
Щоб уникнути поразки, потрібно вести дуже гнучку політику. І Порошенко, на мій погляд, цю політику веде. Він намагається боротися за Донбас не тільки військовими засобами. Ними ми вже повернули більшу частину території Донбасу, і це серйозне досягнення, адже в травні під контролем України перебувала куди менша частина регіону. Але тепер потрібно звернутися до політичних і дипломатичних засобів. Потрібно поступово, крок за кроком спробувати повернути цю частину Донбасу Україні. Такий шанс є. Це шанс хисткий, скажу відверто: ми багатьом ризикуємо і можемо в будь-який момент знову скотитися в збройний конфлікт. Але раз можливість є, за неї варто боротися.
