Блог | Ціна самодурства і амбіцій
Я хочу, щоб росіяни чітко розуміли ціну, яку вони платять за самодурство і амбіції своїх правителів. Наведу найпростіший приклад.
Жила-була компанія ТНК-ВР. Добувала нафту, платила податки. На загальну думку була однією з найефективніших у Росії. І ось тут великий начальник Сечин (близький друг ще більшого начальника Путіна), голова державної компанії Роснефть, вирішив, що Роснефть повинна купити ТНК-ВР.
Зауважу відразу, що ніякої державної вигоди в цьому не було: ТНК-ВР скільки генерувала податків та інших платежів до державного бюджету - стільки й генерувала. Хоч у складі Роснефти, хоч самостійно. Придбання ж ТНК-ВР - було персональної амбіцією Сечіна. У цьому (повторюся) не було ніякого державного інтересу.
Сечин взяв у західних банків кредитів 40 млрд. Дол. І купив ТНК-ВР. Життя здавалося йому безхмарним і красивим: він став очолювати найбільшу нафтову компанію в Росії (а за деякими оцінками - і у світі), думати себе стратегом і гравцем вселенського масштабу.
Читайте: Вийшовши з підпорядкування, Путін буде вбитий
Але тут трапилося нещастя - ціни на нафту впали в чотири рази. Раз - і впали... Таке іноді, раз на двадцять-тридцять років, трапляється з цими цінами. Але Сечин і Путін чомусь вирішили, що Бог їм благоволить і з ними такого не трапитися.
Чому вони так вирішили - невідомо. Але вони так вірили в свою пруху, що у них навіть з'явилося відчуття, ніби вони цією ціною управляють... Але все в світі звичайно, Бог не фраєр і фарт закінчився. Настала черга і їм вкусити гіркого хлібу непідйомних боргів і жадібних кредиторів.
Тепер Роснефть фактично нічого не сплачує до бюджету: весь прибуток іде західним банкам в оплату кредитів: загальна заборгованість Роснефти складає більше 60 млрд. дол. Більше того: Роснефть тепер у держави, з його резервів бере гроші на свої проекти. І навіть змушена задирати ціни на бензин - інакше банкрутство...
І адже нічого з цього не було б, якби не персональні амбіції Сечіна. Якби він не захотів купити ТНК-ВР, то Роснефть не залізла б у борги. А значить у неї не було б платежів з обслуговування боргу перед банками. А значить залишалися б гроші і на оплату інвестицій, не потрібно було б брати з Резервного фонду РФ грошей, а навпаки: Роснефть б державі платила до бюджету податки і збори...
Читайте: Момент істини
А тепер за ці його амбіції повинні розплачуватися російські платники податків. Та ще при цьому платити самому Сечіну таку зарплату, як якби він справді був великий менеджер, який створив високоефективну компанію - світового лідера, а не гігансткого збиткового монстра, що знищив своєю монополією (40% ринку) конкуренцію на російському ринку нафти і нафтопродуктів...
