Блог | Чому українці ризикують втратити Батьківщину
Україна розплачується за недалекоглядність і халтурне виконання своїх обов'язків переважної більшості представників того прошарку, що гордо іменує себе "національною елітою". Лапки в даному випадку доречні, оскільки химерний симбіоз колишніх червоних директорів і нуворишів виявився здатним вести український корабель виключно в умовах цілковитого штилю. Вони отримували поради і рецепти, але вважали за краще зосередитися на забезпеченні власного благополуччя. Сьогодні на вершині політичного Олімпу відбуваються перестановки, прийшли нові парламентарії, скоро вже півроку як обрано нового президента, тому важливо звернути увагу на деякі особливості, пише Євген Магда для видання Новий час.
Україна виявилася не готова до серйозного протистояння з Росією. Страусина тактика команди Януковича, якої теж давали розумні поради, перетворила п'ятого президента в ростовського сідельця, а найбільше в Європі держава - в об'єкт агресії з боку давнішнього гаранта нашого суверенітету. Оксюморон, вважаєте? Можливо, але викручуватися з цієї ситуації доведеться самій Україні в умовах, коли правила пристойності у відносинах з Україною визначає особисто володар звучного прізвиська від харківських уболівальників при неабиякою пасивності США та ЄС. Ні, країни Заходу поза всяких сумнівів допомагають Україні, але вже й не приховують використання нашої країни як "солом'яного бичка" для "російського ведмедя".
Читайте: Путін вирішив ізолювати світ
Чим відповідає українське суспільство? З одного боку - мужність військових та самовідданість волонтерів, яких виявилося несподівано і приємно багато для однієї з найбідніших країн в Європі. З іншого - хвилі паніки і упоительного самомилування доморощених фахівців в соціальних мережах. Схоже, з настанням мирного часу буде необхідно провести сертифікацію експертів з різних напрямків, оскільки "фахівців" в міжнародних відносинах і військовій справі в Україні стало більше, ніж розбираються у футболі.
Наша держава ризикує стати жертвою загальних поверхневих знань в сферах людської діяльності, для аналізу яких необхідна наявність досвіду та інформації, які в помітному дефіциті.
Читайте: В Кабміні повідомили, скільки газу закуплять у Росії до кінця року
Що закінчуються коаліційні переговори - тріумф і трагедія українського парламентаризму. Проблема парламентаріїв восьмого скликання, ще не прийняли депутатську присягу, у відсутності стратегічного бачення ситуації. Вони за звичкою продовжують намагатися сподобатися виборцям, хоча бюджети не просування їх "світлих образів" в маси вичерпалися ще в кінці жовтня. Україна ж необхідні системні і непопулярні перетворення, нова Верховна Рада приречена стати Штрафбат української еліти, компенсуючим промахи своїх попередників. Цьому сприяє і статус парламентсько-президентської республіки, і розуміння в суспільстві, що восьмий парламентське скликання відноситься до категорії швидкопсувних продуктів.
Тому сенс формування більшості під маркою "правляча коаліція" - саме в прийнятті непопулярних рішень, які повинні будуть серед іншого ущемити спонсорів свята демократії-2014, чутки про безмежному патріотизмі яких виявилися серйозно перебільшеними. Для повноти розуміння проблеми наведу ілюстрацію: "політики" і олігархи ризикують не перевернути національне корито, а просто розтоптати його.
Читайте: Майбутні "коаліціанти" не можуть домовитися по ключових посадах через зашкалюють амбіцій
Необхідні масштабні перетворення в найкоротші терміни, супроводжувані діалогом з співгромадянами. Поки нова влада не почне пояснювати мільйонам українців, що відбувається, її схожість з правлінням Януковича буде небезпечним. Україна не здатна змінитися за помахом чарівної палички, їй належить пройти серйозну трансформацію заради себе самої.
Якщо вона буде успішною - ми отримаємо шанс наздогнати сусідів по Центральній Європі та стати членом Європейського Союзу через тривалий, але реальний період часу. Якщо ні - ті, хто називає себе "елітою", виявляться ближче до власних сім'ям та заощадженням, а українці ризикують втратити батьківщину, знову ставши найбільшою в світі нацією без державності. Сумна перспектива, чи не так?
