Окара: політичний тест-драйв для Януковича і Тимошенко

Політичний тест-драйв для Януковича і Тимошенко, або Що робити Воні, щоб переграти ВОНИХ VS. Що робити ВОНИМ, щоб переграти ВОНУ

Відео дня

Майбутнє української політичної системи вирішується саме в ці дні і саме по двох параметрах: реакція на арешт Юлії Тимошенко населення всередині України і реакція міжнародного співтовариства і світової політичної еліти. Якщо в понеділок під стінами Печерського суду буде триста чоловік і двадцять наметів - це перемога Януковича, якщо буде десять тисяч чоловік і сто п'ятдесят наметів - це шанс для Тимошенко. Якщо до понеділка буде п'ятнадцять невиразних заяв - від керівників Польщі, Грузії, Естонії і "друзів України" - це перемога Януковича, якщо буде сорок-п'ятдесят офіційних заяв та коментарів з США, країн ЄС, Росії, Канади і від тих, кого зазвичай зараховують до загадкового "Global Government", це означатиме, що Тимошенко - це ймовірний наступний президент України, а Янукович - вже не зовсім зрозуміло, хто такий.

Ключовий момент: Тимошенко "закрили" не з причини того, що вона може сховатися від суду, а саме через "неповаги" до суду. Тобто не з системної причини, а по як би випадкової: сьогодні - "закрили", завтра - випустили. І без втрати обличчя - мовляв, підсудна виправилася, запобіжний захід змінено. Фактично, влада (зрозуміло, не її судова гілка в особі судді Родіона Кірєєва, а президентська - в особі "колективного Януковича") пішла на ризиковий експеримент: а чи можна безкарно " закрити "Юлю? І що за це буде? Які "за" і "проти"? Можна теоретизувати з приводу рейтингів Тимошенко - президентського, рейтингу довіри, рейтингу недовіри. Можна міркувати про те, наскільки міцні або гнилі структури у БЮТ в регіонах. Можна гадати про кількість мільярдів у "газової принцеси". Можна нескінченно обговорювати тему: чи правда, що Юлю Володимирівну таємно фінансує Ренат Леонідович? Можна задовбувати політологів проханнями розставити українських політиків за рівнем зменшення чи збільшення впливу, обчислюючи п'ятірку чи десятку наікрутейшіх. Але чи не краще провести політичний експеримент, визначивши реальний мобілізаційний потенціал Тимошенко і БЮТ? Тому саме в найближчі понеділок-вівторок будуть визначені: По-перше, доля самої Юлії Тимошенко. Зрозуміло, що її судять не за газові контракти з Путіним і Газпромом - як і Ходорковського судили не за несплату податків. Тимошенко, за яку вийдуть на мітинги люди і "впишуться" закордонні політичні авторитети, садити буде небезпечно. По-друге, перспектива режиму Віктора Януковича. Янукович, який не зумів посадити Тимошенко, вже не зможе претендувати на амплуа авторитарного правителя або на українського клона Путіна. По-третє, перспектива української поліархії. Політична система, в якій немає опозиції, деградує, а країна опиняється перед загрозою розпаду і небуття (як це поступово відбувається з путінсько-медведєвської Росією). Тому цілком адекватною представляється інтерпретація стався саме як замах на українську поліархію, на основи політичної системи, а не як переслідування неприємного для влади політика. Поки що вигодонабувачем від всього, що сталося є лише одна людина - Інна Богословська, яка отримала на свій день народження (5 серпня) такий специфічний подарунок (до речі, Інна Германівна, хепі бьоздей!). Решта стоять перед дилемою: все або нічого. Нари або президентське крісло. На жаль, скандал навколо арешту Тимошенко нівелює один вкрай важливий для майбутнього України питання. Припустимо, рейтинг Тимошенко почне рости нереальними темпами (таке вже не раз бувало). Припустимо, добивати (садити, вбивати) її побояться. Припустимо, режим Януковича впаде протягом найближчого року. Припустимо, на позачергових виборах Тимошенко буде обрана президентом. І тепер саме питання: а чим Україна Тимошенко буде концептуально відрізнятиметься від України Ющенка і України Януковича?

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...