Віталій Портников: Болотна навпроти Поклонній

Пророкували, що опоненти російської влади розсіються в лютневих морозах, перестануть вимагати від влади чесних виборах і вважатимуть, що достатньо вже пообурювалися в ході недавніх мітингів на Болотяній площі та проспекті Сахарова, прорахувалися. На хода, що завершилося мітингом на все тій же Болотній площі, зібралися десятки тисяч людей, які вимагали змін в країні. Але чимало людей - цілком порівнянне з кількістю протестувальників кількість - прийшло також на мітинг, організований владою на Поклонній горі. Звичайно, можна говорити про заданості цього другого мітингу, про те, що на Болотну площу люди приходили за покликом серця, а на Поклонній горі збиралися ті, хто не міг відмовитися брати участь в офіційному заході (і багато учасників етоого мітингу навіть і не приховували цього) . Але важливо й інше - що говорили виступаючі на Болотній і що говорили виступаючі на Поклонній. На Болотній - опозиційні активісти і журналісти, співаки та письменники, ті, кого поважає мисляча Росія, до кого вона звикла прислухатися. Телеведучий Леонов Парфьонов і тільки що в черговий раз не допущений до президентських виборів Григорій Явлінський. Співак Юрій Шевчук і екологічна активістка Євгенія Чирикова. На Болотній - зрозумілі слова і гасла. Опозиціний активіст Ілля Яшин вимагає повернути народу вибори і демонтувати самодержавство - всього кілька днів тому про це ж говорив колишній президент СРСР Михайло Горбачов. На Поклонній - ті, хто вже давно в обслузі у влади, хто сприймається як рупор офіційної пропаганди. Письменник-шовініст Олександр Проханов, "соловей" ще радянського Генштабу і журналіст-ксенофоб Максим Шевченко. Політолог Сергій Кургінян, ще на початку 90-х що закликав до диктатури і штатний телепоклоннік Путіна Михайло Леонтьєв. Нікого іншого влада не змогла знайти для мітингового виступу - тому що нікого іншого просто і ні. Що говорять ці люди? Вони "зомбують" самі себе. Лякають "помаранчевою чумою", державним департаментом, насильством і смертю країни. Таке враження, що вони дістали свої виступи з архівів 2004 року, коли приблизно в такому ж складі лякали "помаранчевої небезпекою" українців. Те, що минуло майже вісім років, що після "помаранчевої революції" в сусідній країні кілька разів проходили вільні вибори, що через роки її президентом став, між іншим, той, проти кого виступав помаранчевий Майдан, їх не цікавить. Сама ідея, що можна бути проти Путіна, коли надійшла команда бути за викликає у холуїв напад ненависті. І те, що навпроти них варто не народ, а спеціально звезені люди, їх не хвилює. Вони відпрацьовують свій номер для одного-єдиного глядача. І Путін - з ними. Він демонстративно підтримав присутніх на Поклонній борців з "помаранчевою" небезпекою, тим самим в черговий раз продемонструвавши, що в разі повернення до влади не буде президентом нової, мінливої ??Росії. Він буде президентом Росії минулого. Росії для одного громадянина, що розташувався в Кремлі.