Блог | Страшно так, як ніколи раніше
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Складно звикнути до стрілянини, особливо нічний, особливо, якщо по тебе..страшно ...
Страшно так, як ніколи раніше.
Після Майдану здавалося інакше, здавалося, вже все - нам море по коліно ...
Але страшно навіть не померти ... Складно пояснити це почуття словами, але це точно не страх - це, скоріше, як факт: ти чи живий, чи мертвий. Пам'ятаєте, як у Ремарка: "Небагато що на світі довго буває важливим ...", і мені тут часом здається, що життя не є винятком ...
Найстрашніше залишитися калікою - ось що дійсно страшно: без рук ... або без ніг ... або без зору ... в самому розквіті сил ... потрапити під забій Градів, кожен день що йдуть вільно через наш кордон, або потрапити під чортову міну, котра летить з моторошним свистом, або під кулю снайпера з зеленки ...
А скільки таких вже ...? Молодих, здорових, красивих хлопців ... без рук, без ніг, без зору ... Скільки таких в Києві, на Госпітальній ...? У Дніпрі, в Харкові, у Львові ...? Скільки ...?
У нас був бій, пару днів тому. Наші всі живі, тільки двоє поранених: один легко, а другий ... а другий схопив дві кулі, які роздрібнили в пісок тазостегнові кістки ... навряд чи він коли-небудь зможе ходити ...
"Смійся - і весь світ буде сміятися разом з тобою. Плач - і ти будеш плакати на самоті ..."
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...