Закон про доступ: хто змиє ганьбу опозиції

750
Закон про доступ: хто змиє ганьбу опозиції

Останнім часом, коли мова заходить про українську опозицію, як правило, звучить два не дуже-то рознящіхся думки: "її немає" або "їй не дозволяють". І в тому, і в іншому випадку суть та ж: вона не може. За великим рахунком, якщо згадати останні одинадцять місяців і перерахувати арсенал опозиції, можна вкластися в дуже скромний список. Так уже склалося, що українська опозиція взагалі і нинішня зокрема навчилася мало чого: проводити масові акції, там же боротися за лідерство, писати тисячі ні до чого не зобов'язують запитів, зустрічатися з іноземними дипломатами і кричати про усепоглинаючому крадіжці і корупції, цитуючи час від часу статті журналістів. Ось, власне, і все. Звичайно, вода камінь точить, і теоретично, рано чи пізно всі ці дії можуть призвести до гучної перемоги і загального прозріння. Але, якщо бути відвертим, вся вищеперелічена діяльність створює лише якийсь фон, "білий шум" який - поки ще (!)-Дратує владу. І єдиний спосіб зберегти цю чутливість - створювати нові цивілізовані інструменти тиску, якими зможуть користуватися не тільки "обрані". Один з таких інструментів - закон про доступ до публічної інформації. На завтра у Верховній раді призначена чергова спроба розглянути цей законопроект. Востаннє він був провалений через вражаючою солідарності фракцій БЮТ і НУНС з комуністами. Але якщо фракція компартії відкрито заявила про своє небажання підтримати законопроект, то опозиція фізично відсутні на засіданні! Під час голосування в залі не виявилося жодного відомого "борця": ні Арсенія Яценюка, ні В'ячеслава Кириленка, ні Анатолія Гриценка, ні Андрія Кожем'якіна, ні Сергія Пашинського, ні Геннадія Москаля, ні Олеся Донія, ні Ірини Геращенко. Внаслідок для початку процедури розгляду законопроекту не вистачило всього 9 (!) голосів. (На даний момент опозиції налічує як мінімум 180 депутатів). Шанс прийняти дійсно важливий закон був ганебно упущений. Злі язики кажуть, що бойкот компартії був усього лише тактичної хитрістю, яка б надалі дозволила "регіоналам" і соратникам Володимира Литвина зняти з себе відповідальність за провал законопроекту. Можливо. Але поки - це чутки. Єдиний спосіб їх перевірити - прийти завтра в зал засідань і взяти участь у голосуванні. Фракції Партії регіонів і Народної партії вже дали зрозуміти, що готові підтримати законопроект. Тепер м'яч на полі опозиції. Або вона прийде і підтримає документ, або в черговий раз продемонструє наплювацьке ставлення до власних ініціатив, вимогам суспільства і елементарній логіці. Не потрібно гучних слів і гучних акцій. Просто прийти на своє робоче місце і проголосувати. Одне натискання кнопки в залі засідань буде сильніше сотень адвокатів на захист учасників мирних акцій і численних заяв Європейської народної партії про політичні репресії. І ще. Так склалося, що в абсолютно дивовижною українській політиці словосполучення "конструктивна опозиція" стала синонімом політичної проституції. Наскільки таке визначення життєздатне і взагалі відповідає вимогам життя, розсудить час. Але завжди залишається питання: що гірше байдужа і пасивна опозиція чи погана влада? Блог Мустафи Найєма

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.