Вже чути ходу Командора

Чи не Йде з пам'яті "Камінний господар" Лесі Українки. Як відмінно від других світовіх авторів вона бачіть своих героїв - Дон Жуана и Командора. Зовсім НЕ ловеласом, підкорювачем жіночіх сердець вімальовується у неї Дон Жуан. Хочай Є І це, альо НЕ воно головне. Бретер, лицар честі и Волі. Командор несе з собою розплату, альо, водночас, и кам'яніння серця. І наш герой постає тім же каміннім господарем, что втрачає все Людське. Хочай й при владі.

Чи не це відбулося на наших очах? Ющенко, здавалось, БУВ уособленням Прагнення простого українського народу, что Вийшли у ті передзімові Дні и ночі на київський Хрещатик. Боже, Скільки сторіч Чека ми на тій величносте порухи душі народу, что віплеснувся в ті Дні. І зніченій Командор Пішов у тінь, щоб потім повернутись. Та як наш герой сприян того Повернення. Вже чути ту грізну ходу Командора, что Йде з небуття. А з ним - морок и холод каменю.

Отакий бачілась мені та ходу усміхненіх регіоналів до ЦВК. Програно все, так просто відігратісь. Про ні! Повернувшись, смороду відплатять "любим друзям" за все. За тієї страх дерло місяців Нової власти. Смороду, були, зачаїлісь по кріївках. Почали платіті гроші, платіті багато, як Ніколи не платили. Нести до бюджету. Та Якби до свого, кревного, а то до державного. Смороду згадають тієї переляку жити за правилами, а не за понятіямі.

А в стані Демократів начебто й Не чути ту грізну ходу, ті карбуючі крокі. Все, як у тій "воронячій слобідці" Ільфа и Петрова. Десь Йде жорстока боротьба за ринкі, Щодня з'являються новини в мире хай-теків. А тут вовтузяться, як міші. Народжують блок за блоком. Тішаться Тімі списками. Розставляють, перетасовують.

А Командор тім годиною крокує. ВІН оговтався, ВІН розправів свои члени, ВІН ставши Повалений. Всі маски скинуто, ВСІ сентимент забуті. Убік відсунуті ВСІ попутнік. "Пане Шуфрич, ми вам вдячні. Альо робіть, як Кушнарьов. З піднятім забралом и піднятімі руками Ідіть у нашу Донецке Канос ". Умови діктують смороду, регіонали. Яка боротьба за місце у списку? Всі вірішується елементарно просто. Якщо не Донецьке походження, то повна и безумовна підпорядкованість.

Поменше всілякіх яйцеголових. Тільки свои, з найближче кола. Що там Робить доктор ЕКОНОМІКИ Плотніков? Ну, потрібен же хтось, хто б розбірався у всех ціх вчених термінах. А потім его кисле Обличчя при першій же згадці про успіхі української ЕКОНОМІКИ Дуже імпонує. Такі теж Потрібні: Розумні євреї при ДОНЕЦЬКА генерал-губернаторі. У тихий двох знаменитих одесітів губернатор Одеський. Міняються часи, міняється и Місцезнаходження генерал-губернатора. Боронь Боже! Я не кажу, что пан Плотніков - єврей. То так, до слова.

А ми граємось у всілякі тіхі ігри. Говорити в сто перший раз, что пан Президент не БУВ у захваті від свого головного партнера, зрозуміло, що не Варто. Прот є якісь правила гри. Щодо того, что коней на переправі НЕ міняють. Тільки не вимагайте розповідаті про Раптового Прозріння. Я вже НЕ пам'ятаю, як тоді Віктор Андрійович оцінював Дії свого Уряду, в якому прем'єром булу пані Юлія. Чі то на п'ять за п'ятібальною системою, чи то на дванадцять за дванадцятібальною.

Альо ще ранок не настав, чи то рік НЕ пройшов, а Вже ее Тричі Було зраджу. Ні-ні, що не Петром. Віктором Андрійовічем. Ніяк у нього ця рана затягується. Ятріть та ятріть. Вісь днями вновь в Інтерв'ю для "News week" не вітримає, Згадаю ті Вересневі події. Відтак ще раз похваливши собі за Усунення Тимошенко з посади. Вочевідь, весною 2001 року Кучма теж Собі щовечора віставляв по сто грамів за таку ж саму операцію Стосовно Ющенка. Отак и ВІН тепер про себе промовляє у захваті: "Що за Ющенка! Що за молодець! "Чому кажу так коректно? Те Пушкін МІГ назіваті собі бозна-як. Мені так - зась, звання не Вийшов.

Чекати после того Вереснева розлучення на ті, что стерпить, злюбила и годі Було. Хочай як тієї люд Плекан Надію, что перетерплять, переступлять! Чи не дочекали. Тепер переносячи ту днину на десь после віборів. І знову надія, як у того Святому пісьмі: "Блаженні засмучені, бо смороду будут втішені".

То так Робить тієї таки простий український люд. Ті ж, хто Стоїть біля трону, що не втіхі чекають, а чину, посад, звань, чеснот Депутатська. Що їм ті Настанови великого реформатора театру, Які, перефразувавші, звучали б так: "Не любіть себе у політіці, а політику у Собі".

Чи не скінчілось все на качану дитячої скоромовки: "Візьми до парі, щоб НЕ з'їли татари". Ну, є, здавай б, Народний союз "Наша Україна". Добре, хай буде и БЮТ. Всі знають, чи Варто розшіфровуваті. Місце всім знайдеться. Робота ні парку. Є депутати, что ї разу слова не сказали. Ну таких, як Безпалий, Асадчев, Ключковський - тихий одініці. Що всі знають, что все могут. Або таких, як Кармазін, что свои п'ять копійок Всюди Вставити мают. Хоч до шмиги, хоч абі так.

Ні, що не вістачає місць. Бо Багато хто, коли їх не взяти до парламенту, то й делать НЕ зможуть, розучілісь. Вісь спитавшись вас на засіпку: що робили пані Вітренко и пан Марченко, розпрощавшісь з тім Затишне будинком у Маріїнському парку? Даже з п'ятого разу не вгадаєте. Отрімувалі Копійчаної допомог як непрацевлаштовані. Язик даже НЕ повертається Сказати: "безробітні". Бо ж таки смороду трударі, борці за права народні. А жити за свои, за кревні, якось не до снаги.

Тому й ПІШЛИ далі за Рахунка, як у дітей. Наступний там: Бог любити трійцю. Ще блок з'явився у постпомаранчевого просторі. Це Костенко з Плющем з'єдналісь. Він Які посади в минули Займаюсь! Просто йти за плугом и перти его - то не для них. Хочай Вже годину Трохи Знято Тягар. Альо НЕ могут смороду, як ті Перші Робітники у винограднику з біблійніх притч. Не для них Ісусова настанова, что будут Останні дере, а Перші - останнімі.

І знову списки, довірені особи, члени виборчих комісій. Мільйон терзань, бо Гординя спопеляє. А для ока людського и вуха Багато всілякіх причин віставляється. НСНУ за ліберальну ідеологію, а смороду - за національно-консервативна. А Віце-прем'єр Кириленко, ще вчора з УНП, ВІН БУВ за якові? Тоб десь там, под ППЗД проглядає ті ж самє бажання: посади, чини, місце в парламенті.

Тільки все ж десь-таки образу Костенка Можемо зрозуміті. Він - рухівець трохи не з Першої години Існування цієї предтечі "Нашої України". А Кінах, тієї торгувать своими Переконаний, як циган сонцем. Вірніше, відсутністю своих Переконаний. А хто прийшов за ним? Лишенько ти моє! Демократ на демократі, а Вже Щодо патріотізму, то взагалі Щось! Такі Собі Лицарі національно-демократічної ідеології. Що тобі Оніщук, вірний попихачем швейцарського сідільця Сидоренка. А Довгий, а Гурєєв! Де ж там найти місце для Плюща, коли Такі орли гнізда кучмового у черзі вішіковуються.

Тільки праворуч и далі Пішла. Бо як діти кажуть? Хата має Чотири куті. Там І чверті блок вігулькнув. Така Собі порепана "Пора". Злигався чорт з дитиною. Бувальці Верховної Ради. Ее, тієї Заради, не якщо, а смороду будут. Тарас Стецьків - Чотири склікання. Соболєв, Філенко, Пинзеник, Гринів - чи не по три склікання! Їм теж НЕ уявляється Іншого життя. Предложения щонайвісокі. Хочай й звитяги позаду не так Вже й Багато.

Прот їм теж ображати є за що. Київ давши до Загальної Скарбничка перемоги Ющенка фантастично цифру. На окрузі, де я БУВ довіреною особою, це склалось прежде 140 тисяч голосів. А Всього у Києві далеко за мільйон чи не 10% Зі всієї української суми. А хто по суті Виграїв кампанію? Київська ПРП на чолі з Володимиром Бондаренком. Альо над всім Цім БУВ сірий кардинал Мартиненко. Хто його знав, Хто його бачив тоді восени? Тільки як завжди у нас, что Було насамкінець? Нагородження непрічетніх, покарань невінуватіх. Бондаренка відтірають. Крадуть ВСІ йо Людські структур. Та, Нічого. Віділлються кіцьці мішачі сльози. Побачим, якові гарну дулю получит НСНУ разом з добродієм Мартиненком на Київських Вибори. Однак, Мартіненкове вновь буде зверху.

Нічого. Тепер ПРПісті будут взуваті "Пору". Хлопці молоді, най попрацюють. Мі свое відпрацювалі. Та й перший номер у цього тандему просто убівчій. Сам Віталій Кличко. Мало знайдеться людей не Тільки у Києві, Які НЕ сімпатізують цьом хлопцеві. Его простота НЕ з тихий, что межують Із злодійством. Це простота мудрості. Буді Дуже боляче, ЯКЩО ВІН Не зможу на своих потужном плечах вівезті тієї двоколісній шарабан. А ВІН, здається, ще й Не зрозумів, для чого ВІН потрібен всім Цім блокам.

Даже Юлія Тимошенко, мабуть, зовсім би була НЕ проти мати у собі за спиною Цю скелю порядності, Гарту ї міці. Щось-то там немає склалось. А прикро! Єдине, что має згуртуваті помаранчевих у Києві, то це бажання дати бой моєму земляку - "Товариству з обмеженою відповідальністю". Так-так. Олександр Олександрович Омельченку. Наша столиця, місто Максима Рильського, Євгена Патона, Віктора Некрасова заслуговує мати більшій інтелект на чолі. І бажано, щоб був НЕ дах над місцевімі кланами. Що не районного, то клан, як зараз. Ну то Бог нам всім у поміч. Праворуч свята. А вивчити нас немає на Рівні, КРАЩИЙ, чем у Сан Санича, діло не хитра.

А далі, ЯКЩО вернуться до Загальної тими, Пішла Вже просто комедія. Ось і Михайло Сирота з Борисом Олійніком. Ну, нехай бі Порошенко Із Жванією Займаюсь бі "Рошен" и "Брінкфордамі", а ті зайнять б їх місця у парламенті.

Є блок Кармазіна. Чи буде. Тут Нічого НЕ світить. Альо Україні Варто відпочіті від цього хлопця, майстровітого на ВСІ руки. Если оце зараз его спитати Щодо проблеми абвгдонії, то ВІН вам про це стількі розповість ... Куди твоє дєло!

А там на підході блок УНА-УНСО з обер-антісемітом Щокінім. У мене Складається Враження, что хтось близьким у нього в родіні - єврей. Бо ж давно відомо, что чи не найбільш затяті юдофоби мают семітське походження. Юрка Шухевича, сина великого Батько і самого - людини трагічної долі - жалію від Всього серця. Від Тарасика малого, В'ячеслава сина, не так что жалко, а гидко. Як то таких земля русская носити. Або Ганечко Стеців-Герман. Колись мила галичанка з села поміж Трускавцем и Комарно. Колі І як душу свою вона спродавши?

А Олег Тягнибок? Тут Дійсно и є та сама простота, что гірше злодійства. Хочай, здається, клінікі нема ніякої. Такий вродівся, такий втиснув.

Бачите, як далеко зайшла. Вже й зірка булу на п'ять кінців. А там Вже й не знаю, що далі. Зірка Давида про шість Кутах. Та ми, Українські демократи, як тієї американський дурень. ВІН своими харчуванням запалену у кут весь американський сенат. Те й нашим дурощам краю нема.

Альо все то було б Нічого, Якби то булу гра у пасочки в дітячій пісочніці. Тут же зовсім Інше. Тут частка народу. Я поважаю всяк сущий язик в Україні. Альо ж край Якийсь має бути. Візьміть дерло Одинадцять у тихий регіоналів. П'ятеро росіян, два єврея, грек, татарин, Білорус. Всіх перерахував. Хочай ні, ще одного забув. Ото и є тією один українець. Краще б їх таких Не було. Ліпше п'ять росіян, чем ВІН один. Чі гріх мати такий склад? Ні, що не гріх. Та, як казав тій чукча: "Тенденція, одначе".

Даже самому соромно від того, що таке зауважів. Альо Дійсно, де та межа? Та чи праворуч у цьом. Головне, что нам чекати від них? А чекати нема чого. Буді тяжко. Бацькова Бєларусь оазою буде здаватісь в порівнянні з тим, Що буде при ціх хлопці. Хоч Тікай з України.

Вікторе Андрійовичу! Схаменіться! "Великий хам гряде!" Юлія Володимирівна, то сестра рідна буде. Порошенко з Бродський - милі діти. Чи не бавтеся! Бо то наша з Вами частка. Частка тихий ДОНБАСЬКА людей. Їх дерло захістіті треба. Смороду натерпіліся, як Ніхто з нас. Вибачте їм, як смороду голосувалі. Те смороду НЕ Зі зла. Їм тієї Кучма теж не в мед. Альо ми ВСІ, українці, Росіяни, татари та ВСІ Інші, в Україні сущі, чекаємо на Ваш знак. Верніться до того Ющенка, что БУВ на Співочому полі, в Донецке перед тім відьомськім шабашем, среди всех нас. Клічемо за це, галичани и шахтарчукі, волиняки и луганчани.