Відео дня
В очікуванні українського Путіна ...
Все, схоже, вже змирилися з тим, що 2009 рік в Україні стане римейком 2004-го: стінка на стінку підуть два кандидати, що мають приблизно рівну кількість голосів. Тільки захід країни буде цього разу представляти не Ющенко, а Тимошенко. Незмінним лідером сходу залишається Янукович. Однак події можуть розвиватися і зовсім інакше.
Доречно звернути увагу на деяку схожість ситуації в Україні з обстановкою в Росії десять років тому. Тоді федерація знемагала від безперервної битви двох сильних кланів: єльцинської "сім'ї" і регіональних царьків під керівництвом Лужкова, Примакова та Шаймієва.
Розділились на команди олігархи, віднімали один у одного заводи і наказували підконтрольним ЗМІ знищувати противника словом. Є очевидна схожість між сьогоднішньою тональністю телеканалу " Інтер "і тодішнього російського ОРТ. Правда, українська журналістика поки не виховала в своїх рядах справжніх "кілерів" начебто Доренко і Леонтьєва, але курчат, як кажуть, по осені рахують, тобто ближче до виборів.
Україна зараз, як Росія 10 років тому, знемагає від нескінченної битви кланів. І якщо в Києві знайдеться якийсь "наступник", який виконає функції Путіна, тобто зупинить битву олігархів, країна зітхне з полегшенням.
Проте відмінностей між двома країнами не менше, ніж подібності, і саме вони будуть ускладнювати реалізацію операції "Наступник". Кланове поділ в Україні носить яскраво виражений регіональний характер. Київському Путіну доведеться майстерно маневрувати, відповідаючи на питання про російською мовою, НАТО і Степана Бандеру.
Але не було б щастя, та допомогла криза, який відволік населення від гуманітарних проблем. Втративши депозити, зіткнувшись з невиплатою зарплат і зростаючими відсотками за кредитами, тепер українці будуть питати своїх кандидатів про курс долара і процентних ставках. Ось чому київський наступник, якщо він з'явиться, буде "Путіним і Обамою в одному флаконі", що, до речі, дуже відповідає національному характеру.
Президент Ющенко приблизно так само непопулярний, як президент Єльцин у 1999 році. Відмінність в тому, що в українського гаранта набагато менше важелів впливу, ніж у його російського колеги. Він не впливає ні на парламент (у Ющенка там немає того, що можна було б назвати фракцією), ні на коаліційний уряд.
Однак український Президент все ще призначає генпрокурора, голову СБУ і Нацбанку. Тому, якщо сценарій "Наступник" буде запущений, логічно придивитися до ротацій на цих посадах. Особливо важливий пост голови НБУ, адже український Путін повинен бути ще й Обамою.
За інформацією тижневика "Дзеркало тижня", Ющенко вже визначився із заміною Стельмаху. Головним банкіром країни стане Арсеній Яценюк, колишній спікер парламенту на прізвисько Кіндер-сюрприз. З Обамою юне дарування ріднить не тільки інтерес до економічної проблематики, але і неприйнятна в українських електоральних умовах національність. Яценюк - чернівецький єврей. А "жидів" на Западенщина "люблять" так само сильно, як і "москалів". Тому піарникам ймовірного наступника доведеться ставити українцям у приклад американців, які переступили через забобони і проголосували за негра.
Складніше знайти спільне між Яценюком і Путіним. Нинішній російський прем'єр став президентом на зростаючій за рахунок цін на нафту економіки і в умовах їм же розпочатої другої чеченської війни. Український наступник, якщо операція вдасться, отримає у спадок рецесію, інфляцію та інші неприємності. Організувати "маленьку переможну війну" представляється малоймовірним. Ні севастопольські, ні закарпатські сепаратисти, ні навіть кримські татари не тягнуть на чеченських бойовиків, а російський Чорноморський флот успішно самоліквідується за рахунок масових скорочень. Додамо до цього парламент, структурований зовсім під інших лідерів.
І все ж загальне є. Яценюк, як і Путін, не є носієм певної ідеології. Він на відміну від Ющенка однаково добре говорить і по-російськи, і по-українськи. Так само, як Путін не був принциповим антагоністом Заходу, київський Кіндер-сюрприз не схильний махати шашкою в напрямку Росії, але при цьому декларує відстоювання національних інтересів.
Як і Путін, Яценюк має здатність здаватися тим, що хочуть виборці. Росіяни в кінці минулого століття, згідно з соцопитуваннями, кілька ностальгували за Сталіну і Брежнєву. Путін став лібералізованих симулякром гібрида двох таких різних вождів. Українському наступнику належить стати лібералізованим симулякром чи то Кучми, чи то нема кого міфічного лідера, об'єднуючого країну. Це вже як політтехнологи придумають.
Наскільки вдалим буде цей проект, покаже вже найближчий час. Про те, що він готується Секретаріатом Президента, свідчать заяви Ігоря Кріля про необхідність дострокових виборів. Вони мають відбутися, по думці політика, восени, тобто в той момент, коли криза максимально зруйнує рейтинг Тимошенко, а її агітаційна кааСанія ще не почнеться. Фактор несподіванки буде в руках у Ющенка, який єдиний може оголосити позачергові вибори.
З ідеологічним обгрунтуванням майбутньої компанії виступив на сайті "Української правди" глава секретаріату Віктор Балога. "Українець шукає гарантій і гаранта свого безпечного економічного існування", - пише він. Під словом "українець", мабуть, мається на увазі цілком конкретна людина - Віктор Андрійович Ющенко, який шукає гарантій для себе і "сім'ї", зовсім як Єльцин у 1999-му.
"Новий Регіон - Київ"
