КРУтіше не буває

Суд та діло

Екс-голова ДПАУ Кірєєв стверджує, що за три місяці заборгованість держави з повернення ПДВ збільшилась втричі. Екс-міністр фінансів Пинзеник каже, що ПДВ своєчасно відшкодовують, в основному, підприємствам Донецької та Луганської областей. Це правда?

- Фахівці ГоловКРУ були залучені до робочої групи, що досліджувала за дорученням президента, процес відшкодування ПДВ у регіонах. Я не готовий представити вам зведені дані - вони передані на розгляд Кабміну. Проте можу сказати, що істотне зростання заборгованості держави з повернення ПДВ зафіксований тільки у Миколаївській та Одеській областях. Але причина проблеми не в злому намірі керівництва ДПАУ і не в зловживаннях податківців на місцях.

А в чому, за вашою версією?

- За три дні до відставки попереднє керівництво ДПАУ прийняло рішення про повернення ПДВ на суму понад 2 млрд грн (у тому числі - на підставі судових вердиктів). Частина цієї суми виплатили авансом, незважаючи на те, що в ряді випадків мова могла йти про відшкодування фіктивного ПДВ. Зараз заборгованість держави становить близько 1,5 млрд грн. Повернення ПДВ призупинено, йде вивчення рішень судів. Ніхто не має наміру кидати на вітер бюджетні гроші.

Виконувати судові рішення і кидати гроші на вітер - не одне і те ж. Чи не так?

- Співробітники ДПАУ неодноразово звертали увагу на те, що комерційні структури, які заробляють на поверненні фіктивного ПДВ, прикриваються судовими рішеннями. Наші суди, на жаль, часто виносять діаметрально протилежні вердикти по одному і тому ж питанню.

Але це не означає, що виконання судових рішень, зокрема, про повернення ПДВ можна саботувати ...

- Мова не про саботаж. У процесі прийняття держбюджету на наступний рік до податкового законодавства будуть внесені зміни, що дозволяють поліпшити адміністрування ПДВ. Крім цього, Кабмін пропонує запровадити механізми контролю над рішеннями судів. Зокрема, створити робочу групу, яка аналізувала б ці рішення, оцінювала їх і вносила пропозиції про звільнення недобросовісних суддів.

Які гарантії того, що рішення цієї комісії будуть об'єктивними?

- Колегіальність їх прийняття. Хоча, на мій погляд, єдина можливість навести порядок у сфері відшкодування ПДВ - реалізувати ідею введення спецрахунків. Відповідний законопроект Мінфін розробив ще в 2004 р. Нагадаю суть ініціативи: що входить і виходить ПДВ концентруватиметься на спеціальному рахунку платника. Сума, яку підприємство платить (отримує) за сировину (продукцію), підлягає розщепленню: ціна без урахування ПДВ сплачується (приймається) коштами на розрахунковому рахунку, а ПДВ - коштами на спеціальному рахунку. Щомісяця проводиться сальдірованіе і, залежно від балансу спецрахунки, підприємство перераховує до бюджету відповідну суму або отримує право на відшкодування ПДВ.

Не боїтеся, що це призведе до вимивання оборотних коштів підприємств?

- Ні, адже, за великим рахунком, надходження з ПДВ - це не частина оборотних коштів підприємства.

Гадаєте, що в Україні цей податок, дійсно, нараховується на додану вартість, а не на ціну реалізації?

- ПДВ, в будь-якому випадку, платять споживачі, а не виробники. Мінфін провів пілотне дослідження і вивчив вплив спецрахунків на роботу трьох підприємств - великого, середнього і малого. Можу з усією відповідальністю стверджувати, що в разі реалізації нашої ініціативи бюджети сумлінних підприємств істотно не постраждають. Навпаки, власникам вдасться уникнути митарств при відшкодуванні ПДВ: протягом місяця податкова буде зобов'язана підтвердити законність відшкодування ПДВ або обгрунтувати відмову. Проблеми виникнуть тільки у компаній, що укладають фіктивні угоди.

Нещодавно розмовляв з заступником голови податкової служби Болгарії - він жалкує про те, що їм, вступаючи до Євросоюзу, доводиться відмовлятися від ПДВ-рахунків і переходити на електронні рахунки-фактури. Болгари, за допомогою спецрахунків вирішили проблему адміністрування ПДВ, намагаються довести, що їх система не суперечить податковому законодавству ЄС. Ми ж пропонуємо ввести ще більш гнучкі механізми - з одного боку, відмовитися від солідарної відповідальності суб'єктів (у Болгарії, якщо в ланцюжку є фіктивна фірма, ПДВ не відшкодовують всім без винятку). З іншого - дозволити підприємствам, на рахунках яких за підсумками року буде зафіксовано великий кредит з ПДВ, направляти його на погашення інших податкових платежів.

Чи відмовиться Мінфін від створення реєстру податкових платежів у разі введення ПДВ-рахунків?

- Ні, це взаємодоповнюючі ініціативи. Електронні рахунки-фактури (надання податковій службі за підсумками звітного періоду не тільки звітності, а й розшифровок трансакцій в розрізі контрагентів) полегшать проведення перевірок інспекторам: ввів номер накладної, отримав підтвердження про поставку, зробив висновок, що все в порядку, зіставив з рухом коштів з ПДВ-рахунку - прийняв рішення про відшкодування.

Будь торговий центр проводить десятки тисяч трансакцій щодня. Хто зможе їх адмініструвати?

- Податкова. Головне - впровадити на підприємствах відповідне програмне забезпечення.

За чий рахунок?

- Бажано за бюджетний. Втім, багато підприємств вже автоматизували свій облік. Просто потрібно дописати до чинним програмам блок адміністрування ПДВ.

Неминуче почнуться нестиковки ПО, дівчата, вносячи дані в розшифровки, будуть помилятися, податкова - штрафувати платників. У результаті держава не отримає об'єктивної інформації про рух ПДВ, а бізнесменам будуть нав'язані платні послуги з підготовки звітності. Хто від усього цього виграє?

- Автоматизація обліку - це страховка від помилок при заповненні рахунків-фактур. І підприємства самі зацікавлені в правильності заповнення документації: якщо дані не будуть сходитися, податкова буде проводити перевірки. Це нормально.

Які гарантії того, що податкова, акумулювавши інформацію про рух коштів на ПДВ-рахунках і про товарні потоках фірм (рахунки-фактури), зможе її захистити?

- Інформаційні бази ДПАУ надійно захищені від несанкціонованого доступу.

А хто захистить податківців від спокуси торгувати комерційною інформацією?

- Це проблема, але не привід саботувати запровадження ефективної системи контролю над відшкодуванням ПДВ.

Дві біди

ГоловКРУ перевіряє фінансовий стан НАК "Нафтогаз України". Компанія, дійсно, близька до банкрутства?

- Робити такі висновки передчасно. Моє враження від попередніх результатів перевірки: попереднє керівництво компанії цілеспрямовано відводило НАК на другорядні позиції на нафтогазовому ринку країни. Нафтогаз надавав позики, які його топ-менеджери навіть не намагалися повернути, непрострочені векселя відносили до збитків. Гіпертрофованими були представницькі витрати. Наприклад, керівництво Газ-Тепло орендувало власні мерседеси за рахунок компанії, хоча в гаражах стояли казенні автомобілі. Думаю, що за результатами нашої перевірки деяким чиновникам доведеться відвідати Генпрокуратуру й ознайомитися з Кримінальним кодексом. Не виключаю, що у ВР направлять пропозицію про позбавлення недоторканності деяких депутатів.

Хто, за вашою інформацією, платив ПДВ при імпорті газу в Україну в 2006 році?

- Питання більш ніж актуальне. Частина газу, імпортованого в Україну, досі не розмитнена, хоча вже реалізована. На це звернули увагу не тільки ми, але і ДПАУ, і Держмитслужба.

Яка компанія і які обсяги газу не розмитнила?

- Я не готовий говорити про це докладно, так як перевірка ще не закінчена.

Перший віце-прем'єр Микола Азаров заявляв про те, що НАК підводили до банкрутства, в 2005-му змусивши заплатити 10 млрд грн податків (замість традиційних 5 млрд грн). Чи була у НАК прострочена заборгованість перед держбюджетом, що виникла до 2005 року?

- Такої заборгованості не було, 2004 Нафтогаз закінчив з прибутком. Заплатити 10 млрд грн у 2005 році вирішило тодішнє керівництво компанії.

У бюджеті ГоловКРУ на 2006 рік не були передбачені видатки на розміщення тендерних оголошень на платних сайтах. Як вирішили цю проблему?

- За нашою інформацією, в цьому році чи не у всіх розпорядників бюджетних коштів виникли проблеми зі структурами, які заробляють колосальні гроші на недосконалості українського законодавства. Ціна питання - близько 5% обороту сфери держзакупівель. Бюджетним розпорядникам, особливо держпідприємствам, це не подобається і вони, щоб не проводити тендери, дроблять контракти. Це, звичайно, протизаконно і ми припиняємо такі дії, але ж і розпорядників можна зрозуміти - не хочуть вони оплачувати інформаційні та консалтингові послуги сумнівних організацій. Відверто кажучи, після того як у березні функції контролю над держзакупівлями забрали у Мінекономіки і передали їх в АМКУ (де навіть відповідного департаменту не було) система була віддана на відкуп громадським діячам і комерсантам. Щоб хоч якось змінити ситуацію, Кабмін вніс на розгляд ВР свій законопроект.

Кабмін це робить не вперше, всі попередні законодавчі зміни лише погіршували ситуацію в галузі. Чому?

- Тому що в Україні всі вважають себе фахівцями в цій сфері. Зверніть увагу: у комітеті з фінансів і банківської діяльності вже зареєстровано близько 25 законопроектів про держзакупівлі, альтернативних урядовому. Спікер Олександр Мороз вирішив створити комісію, яка зібрала б в одному документі позитив усіх законодавчих ініціатив.

Щось схоже відбувалося в березні цього року.

- Якщо закон про держзакупівлі будуть писати і переписувати люди, які мають прямі або опосередковані комерційні інтереси в цій сфері, то ми її не відрегулюємо. Думаю, що Кабмін доб'ється ухвалення свого законопроекту, хоча це буде непросто.

Бюджетні забої

У 2007-му на фінансування вуглепрому Кабмін планує виділити понад 5 млрд грн. Міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб визнав, що більшість шахт освоюють бюджетні дотації неефективно. Наскільки неефективно?

- Ми перевіряємо підприємства вуглепрому, певні зауваження міністерству вже направлені. Однак неефективним використанням бюджетних коштів грішить не тільки вуглепром. Наприклад, за результатами аудиту бюджетної програми "Цукровий діабет", на яку виділили 566 млн грн, ми з'ясували, що за час її реалізації захворюваність зросла в 1,1 рази. Причина - гроші практично не направлялися на профілактику та своєчасну діагностику захворювання, а використовувалися на масову, нецільову закупівлю інсуліну ... І це, швидше, типовий приклад. На підставі нашої інформації перший віце-прем'єр і міністр фінансів Микола Азаров доручив міністерствам розібратися в результативності їх програм.

Зараз, зокрема, дискутуємо з Міністерством аграрної політики про порядок дотування АПК. Безумовно, можна виділяти гроші з розрахунку на гектар посівів або на одиницю худоби (як це пропонує робити міністерство). Але такий підхід апріорі неефективний. Адже завдання держави - дотувати не суб'єкт підприємницької діяльності, основний принцип бізнесу яких - "купи-продай", а виробників м'яса. Дотуючи фермерів з розрахунку на гектар посівів, ми зовсім ризикуємо зарити гроші в землю. Цього року наші фахівці в складі комісій виїжджали на поля і перевіряли наявність сходів озимих та ярих культур (під які певні структури отримали дотації). Встановлено чимало фактів, коли посіви були відсутні або їх площі не відповідали заявленим в документах. У результаті вдалося заощадити близько 49 млн грн.

Що заважає державі відмовитися від прямого дотування і перевести всі бюджетні програми АПК у площину здешевлення банківських кредитів?

- У 2007-му Кабмін має намір виділити близько 200 млн грн на здешевлення кредитів, проте ми не можемо повністю перейти на цю систему - банки видають кредити тільки під заставу техніки не старші п'яти років, приміщення ферм, недооцінене зерно або живу худобу, але це не завжди вигідно самим фермерам.

Як ви оцінюєте ефективність фінансування вугільної галузі?

- Насамперед ми пропонуємо Мінвуглепрому дотувати рентабельні шахти. Недоцільно витрачати гроші на підприємства, які половину видобутого вугілля переводять у відвали. При цьому потрібно розібратися в причинах збитковості шахт і, по можливості, усунути ці причини.

Часто, претендуючи на держпідтримку, вугледобувні підприємства зобов'язуються знизити собівартість і підвищити продуктивність праці, але ряд шахт отримують дотації щорічно, не виконуючи раніше взятих зобов'язань. Є проблеми при закупівлі обладнання за бюджетні гроші. Про яку ефективність дотацій може йти мова, якщо мільйони гривень витрачають на придбання непотрібного обладнання?

Окрема розмова - незаконний видобуток вугілля. Наприклад, чотири роки тому керівники однієї шахти підписали договір з приватною фірмою про ліквідацію окремих шахтних стовбурів, але замість того, щоб виконати угоду, приватники видобули й реалізували 25 тис. тонн вугілля.

Слід відзначити низьку організацію внутрішнього контролю на підприємствах вугільної галузі, що є основною причиною нестач вугілля, майна, недостовірних даних про їх вартість і так далі. Про все це ми інформуємо правоохоронні органи.

Як ви вважаєте, чому в Україні є корупція, але немає корупціонерів?

- Не зовсім згоден з вами. Тільки за 9 місяців цього року ми виявили тисячі фактів серйозних фінансових порушень. На підставі зібраної нами інформації порушено близько 450 кримінальних справ, у тому числі і відносно чиновників різних рангів. Проблема в тому, що кримінальна справа, заведена за фактом порушення, правоохоронним органам не завжди вдається довести до логічного завершення - притягнути до відповідальності конкретного корупціонера.

Хто найчастіше звертається до вас з проханням провести точкову перевірку - Мінфін, депутати, президентський Секретаріат, правоохоронні або інші органи?

- Найбільше звернень надходить від народних депутатів і простих громадян. Часто нам телефонують співробітники держустанов, стикаючись з нецільовим використанням бюджетних коштів. Як правило, інформація підтверджується, в рідкісних випадках мова йде про кляузах недбайливих працівників, бажаючих насолити начальникам.

Щербань, Кравченко і реформи

Чи правда, що, працюючи в Сумській податкової, ви перейшли дорогу губернатору Володимиру Щербаню і не були звільнені тільки тому, що за вас заступився Микола Азаров?

- Працюючи в Сумах, я перейшов дорогу не тільки Щербаню, а й іншим бізнесменам - за рік ми збільшили надходження до держбюджету з 68 млн до 1021 млн грн. Дехто навіть платив гроші, щоб мене прибрали (причому не тільки з посади), неодноразово погрожували моїй родині. Одного разу, коли я повертався з Києва, навіть дорогу перекрили КамАЗом. Микола Янович мене, дійсно, захищав.

Чи правда, що в 2004-му ваші прогнози про невиконання дохідної частини держбюджету викликали невдоволення Леоніда Кучми і вас хотіли звільнити з Мінфіну?

- Частково. Коли нині покійний Юрій Кравченко очолював ДПАУ, у нас при зростаючому ВВП було негативне сальдо з ПДВ. Податкова звинувачувала Мінфін у невідшкодуванні ПДВ, а я, захищаючись, заявив, що податкова не справляється з адмініструванням. Багатьом це не сподобалося.

А чому ви все-таки звільнилися з Мінфіну?

- З ідейних міркувань. У листопаді 2004 р. я був на засіданні місії ООН, присвяченій питанням розвитку економік пострадянських країн. Нам говорили, що ЄС не потерпить біля себе ще одного Китаю. Скоротивши з 30 до 25% ставку податку на прибуток, з 40 до 13% - ставку податку на доходи фізосіб, Україна почала створювати сприятливі умови для припливу капіталу в країну. Ми, природно, ризикували, знижуючи ставки (в 2004-му бюджет міг втратити близько 4 млрд грн), але, разом з тим, розуміли, що зниження податків збільшить реальні доходи населення і підприємств. А значить, опосередковано, через збільшення споживання, втрачені гроші повернуться до бюджету у вигляді ПДВ і податку на прибуток. Так і сталося, а інвестиційний рейтинг України виріс до В +. У 2005-му я зрозумів, що в Україні немає наступності влади - Кабінет Тимошенко став переглядати всі (у тому числі і позитивні напрацювання). Розумні люди, на мій погляд, не стали б ламати працюючу систему.

Про які позитивні напрацювання ви говорите? Адже всі найближчі ініціативи Кабінету Януковича - ручне пільгування суб'єктів спецзон, скасування ПДВ при імпорті інвестиційного обладнання для підприємств нафтопереробки, ГМК і т. д. - точкові.

- Зараз Кабмін, дійсно, вирішує тактичні завдання. Однак зниження ставки податку на доходи фізосіб в 2004-му - не просто символічний жест. Наступний планований крок - зниження податкового навантаження на ФОП з 37,5 до 25% - ми просто не встигли зробити. Хоча вже були досягнуті попередні домовленості з роботодавцями: ми знижуємо навантаження, вони легалізують зарплати, ми - знову знижуємо навантаження. Зараз Кабмін працює над відповідними ініціативами, але для їх оформлення та узгодження потрібен час.

Ви справедливо звернули увагу на точкову скасування ПДВ при імпорті. Так, напередодні вступу України до СОТ важливо модернізувати основні фонди стратегічно важливих галузей економіки. Але мова йде не просто про лобіювання інтересів окремих бізнес-груп (хоча і про це теж). У 2004 р. Кабмін Януковича планував скасування ПДВ при імпорті інвестиційного обладнання для всіх підприємств. Тоді, нагадаю, було зроблено перший крок - ввели векселі, що дають відстрочку зі сплати ПДВ на півроку. Розвинути ці напрацювання зараз, коли є проблеми з виконанням держбюджету, на жаль, не можна. Хоча Мінпромполітики аналізує можливість збільшення терміну дії податкових векселів, а ДПАУ та Держмитслужба замислюються над створенням єдиної інформаційної бази з метою не перетворити звільнення інвестиційного імпорту від ПДВ на банальне трейдерство. На жаль, для відновлення зруйнованої спадкоємності влади потрібен час.

Наталія ГУЗЕНКО, В'ячеслав ДАРПІНЯНЦ , "Контракти"

Читайте у свіжому номері тижневика:

Цикл статей - Головна таємниця логістики. Статті - Дорогі дороги. Їхати продано. "Чумацький шлях".

Щорічно українські компанії витрачають на доставку товарів $ 10 млрд. Щонайменше третина цієї суми витрачається нераціонально. Експерти стверджують, що мінімум половина українських підприємств може знизити логістичні витрати на 10-30%. Як це зробити - читайте в діловому тижневику Контракти .

Доля фізкультурника. Як учитель фізкультури став директором з регіонального розвитку консалтингової компанії. Чи багато для цього потрібно трудиться або хороша посада і зарплата самі припливуть в руки - читайте на сторінках ділового тижневика " Контракти " .