Вступ до НАТО продовжує залишатися нашою метою

- Пане прем'єр-міністр, два роки тому в Україні відбулася "помаранчева" революція. Уряд, який ви тоді очолювали, змушений був піти у відставку через що стала очевидною підтасування результатів виборів. Цього літа ви повернулися до влади. Як ви сьогодні оцінюєте ті події? Чи була революція справедливою боротьбою за свободу, а не спробою перевороту за підтримки Заходу, як стверджували тоді ваші прихильники?

- Розумієте, за всі роки незалежності, аж до 2004, наше суспільство пережило багато неприємного. Найважливішим аспектом при цьому був розпад СРСР. Крім того, держави на пострадянському просторі повинні були справитися з переходом до ринкової економіки. Для нашої країни це стало подвійним навантаженням. Тому криза в Україні тривав майже 10 років. Зарплати скоротилися на чверть, промислове виробництво на 40%, а рівень інфляції загрожував переступити 10 000%.

- Чи було народне повстання 2004 року всього лише бунтом бідноти? Чи політичні причини все-таки мали місце?

- Існуюча в той час система державного управління справді була неефективна і авторитарна. Тоді вся влада була зосереджена в руках однієї людини, президента.

- Ви були частиною цієї системи, прем'єр-міністром при президенті Кучмі.

- Сьогоднішній президент Ющенко теж був прем'єром при Кучмі, цей пост займала і Юлія Тимошенко. Ми всі працювали в одній і тій же системі - зрештою, іншої просто не було. Так, безсумнівно, ми були її частиною. Однак питання в іншому: чи були ми задоволені цим? У всякому разі я не був задоволений. І тому я зробив все можливе для того, щоб цю систему змінити. Будучи прем'єр-міністром, я підготував реформу конституції, що передбачає парламентсько-президентську форму державного устрою, іншими словами, дуже "європейську", демократичну й ефективну модель.

Однак нам не вдалося вчасно втілити в життя цю реформу. Накопичилося негативне ставлення людей до влади. Той факт, що в той час саме я займав пост прем'єра, не є причиною. Велика частина населення мене підтримувала, а економічні показники були найкращими за весь час незалежності. У 2004 році зростання економіки становило більше 12%. Розмір пенсій збільшився вдвічі, доходи зростали. Коли я в той час розмовляв з людьми, вони нічого не говорили про помилки мого уряду. Вони тільки говорили, що потрібно поміняти систему влади, - і я був повністю згоден.

- І все-таки: під час президентських виборів 2004 року, де вашим конкурентом був Ющенко, спостерігачі ОБСЄ відзначили масштабні фальсифікації результатів на вашу користь.

- Фальсифікації там не було, мали місце порушення правил - при цьому теж не настільки серйозні, як заявлялося в цілях пропаганди. У суді нічого не було доведено.

- Верховний суд визнав результати виборів через звинувачення у фальсифікації недійсними. Ви визнаєте вашу особисту відповідальність за це?

- Повторюю: фальсифікації не було, хоча порушень я не заперечую. Масової фальсифікації так доведено і не було. Тодішнє рішення Верховного суду сьогодні варто розглядати не як юридичне, а як політичне. Парламентські вибори, що пройшли в березні цього року, в результаті яких моя "Партія регіонів" стала найсильнішою фракцією, це підтвердили. Але якщо ви мене запитаєте, що принесла людям "помаранчева" революція ...

- Люди хотіли свободи?

- Так, причому мої прихильники не мають менше прихильників Ющенка. Цінності, які захищала "помаранчева" революція, відстоюю і я. У результаті революції до влади прийшла команда "помаранчевих".

- Що в цьому було позитивного? Чи стало сьогодні в країні більше демократії?

- Так, безсумнівно.

- Чи стало в країні більше свободи слова?

- Так.

- Чи були парламентські вибори в березні 2006 року більш демократичними і прозорими?

-Так.

- Але що ж тоді було негативного в тих подіях?

- Переслідування політичних супротивників, а також сфабриковані кримінальні справи проти мене і моїх однодумців. Нас позбавили наших функцій. Крім того, відзначено різкий спад в економіці. Цей недолік ми змушені зараз усувати.

- У цю п'ятницю в Гельсінкі відбудеться саміт ЄС і України. Що ви очікуєте від цієї зустрічі?

- На цій зустрічі повинні бути закладені основи для нової Угоди про партнерство і співробітництво на найближчі 10 років. Це стане початком нашого шляху до стратегічної мети - вступу до ЄС. Можливо, через десять років ми зрозуміємо, що доведеться почекати ще десятиліття, але ми рішуче налаштовані не звертати з цього курсу.

- Вступ до ЄС є, таким чином, стратегічною метою України, яку ставить ваш уряд?

- Безсумнівно.

- Однією з умов для цього є вступ до СОТ. Коли Україна буде готова до цього?

- Ми щодня працюємо над цим. Ми розробили календарний графік для прийняття законопроектів. Однак у нас є певні проблеми, пов'язані з низькою ефективність енергоспоживання в деяких галузях економіки. Через це велика частина нашої продукції після вступу стане неконкурентоспроможною. Щоб змінити ситуацію, ми повинні інвестувати час і гроші. У цьому зв'язку в протоколі про вступ до СОТ ми повинні позначити терміни для приведення у відповідність до стандартів СОТ деяких областей нашої промисловості.

- Відносно НАТО ви домовилися з президентом Ющенком, що питання вступу до альянсу буде вирішувати на референдумі народ України. Як би ви самі проголосували?

- Україна не змінила своєї орієнтації. Як і раніше, нашою стратегічною метою залишається входження в євроатлантичний простір.

- Чи означає це "членство"?

- Так. Цю мету ніхто змінювати не хоче. Але ми повинні бути відкриті. Прискорення двох останніх років принесло з собою лише негативні наслідки. За останні два роки число тих українців, які негативно ставляться до вступу в НАТО, зросла майже на 20%.

- Чому?

- А тому, що народу не пояснили, що таке НАТО.

(П еревод Инопресса ) .