Фашизм не у сні, а наяву

Фашизм не у сні, а наяву

В останні дні програми українських телеканалів були нудні. В оновлений формат політ-шоу "Я так думаю" стала менш балакучою Анна Безулик (велика удача!) Цього разу запросила Гаяне міллю політиків. Їх промови були нецікаві, справжні імена візаві вивітрилися з голови. Один пан, здається "толстобрюхого", другий панок "Евнушенко" або "Порохнянко". Політгості студії залишили тяжке враження. Навіть Савік Шустер вирішив відпочити в цей раз. Запрошені їм "світові вчені" слину пускали від наданого задоволення так довго повчати аборигенів. Повний відстій, якби не дубо-моренний російський націоналіст Дмитро Рагозін, що переплутав "Свободу слова" з "Аншлагом".

Варто було "Телептічке" відгукнутися "Трьома складовими частинами російського фашизму" на присвячену ескалації в Росії грузінофобскіх настроїв телепередачу "Свобода слова" (ICTV), як форум "Оглядача" переповнився відгуками.

Якийсь " Alex ":" Автора, це не тобі Чечені різалі и віганялі з домівок! Не тобі смороду грабувалі в поїздах! Стула пельку! ".

... Перша чеченська війна. Мас-медіа Росії тиражують ужастики про "звірства чеченських бойовиків, глумящейся над тілами полеглих російських солдатів". Виховані громадяни об'єднуються з невихованими в єдиному пориві, серцем і душею підтримують рішучу позицію російської влади, "які борються з чеченськими терористами адекватними методами".

"Мочить чеченців в сортирі" - репліка президента Росії стає крилатою фразою виборців, які голосують за Путіна. "Російський за нутрощами" ГБ-провокатор Жириновський поступається ГБ-полковнику першість в "російській патріотизм".

Тільки через рік просочилася інформація від експертів-анатомів, які беруть у моргах "спотворені чеченцями" тіла загиблих російських солдатів. Лікарі російської армії проговорилися: статеві органи у трупів були вирізані в стані задубіння, очі виколювалися на другу-третю добу.

Після витоку конфіденційної інформації "брехливі і провокаційні" повідомлення на сайті "Кавказ-інформ" про агентів ГРУ і ФСБ, обезображивающих тіла вбитих російських солдатів, стали сприйматися всерйоз. Але справа була зроблена, в російській армії запалав праведний дух помсти за товаришів.

Дзявкають на ворогів "господаря" сявка російської та ближньому-зарубіжної преси, спростувань, хто насправді опоганював тіла загиблих російських солдатів, звичайно ж, не надрукували.

Автор встиг поговорити з неофіційним представником президента Ічкерії Джохара Дудаєва в Україні Русланом Бадаєва до того, як його в Києві зарізали "хулігани". До першої чеченської війни Бадаєв був секретарем райкому комсомолу, філолог - викладач російської мови: "я по-російськи висловлювався грамотніше половини Росії".

Бадаєв і розповів мені про характерне випадку "фашистського звірства чеченських відморозків".

Бронетанковий батальйон зруйнував селище. Після того, як вдома були стерті, бійці закидали гранатами підвали й льохи, де ховалися жінки, старі, діти. У числі загиблих була сестра президента Ічкерії Джохара Дудаєва з малолітніми племінницями та племінниками.

Виконав спецзавдання батальйон був оточений чеченцями і полонений. Командир вже попадався, писав розписку, що воювати проти чеченців не буде. Тоді був помилуваний. Тепер його розстріляли. Близько ста солдатів і офіцерів батальйону ... назад до Росії відпущені були.

А ось і характерне "чеченське звірство". Праві кисті у всіх були ампутовані. Отримуй, Путін, сто інвалідів! Острах бере, моторошний вчинок, чи не так?

Питання до миролюбного читачеві, що знає, що таке совість, честь і гідність. Як би ти вчинив з тими, хто подібним чином знищив беззахисну рідню твою?

Автор не кавказець, і не чеченець, а слов'янин. Справжній слов'янин, а не придуманий "Історичної Комісією" на замовлення німкені Катерини Другої, яка бажає панувати над "цивілізованим європейським народом".

Так от, якби я серед чеченців в подібній ситуації, для науки вбивцям жінок і дітей не ампутував б їм руки. А танками і бронетранспортерами, на яких "борці з тероризмом" приїхали на спецзавдання по зачистці "лігва родичів Дудаєва", тиснув би їх живцем.

Слабка надія, що коли-небудь змінить позицію " Alex " з "братанами", затикають роти журналістам у мирний час, закидають гранатами дітей і жінок в "бойових операціях". Біда горе-Україна, що успадкувала ... чуже потомство (є вираження покруче).

Якийсь " Церетелі " звернувся на форум до русофобам : " Автору. Коректніше писати (наводити приклади) про Росію. У НКВД служили грузини, росіяни, українці, євреї, осетини ... "

Йому вторить "swg": " У радянській армії служили представники всіх національностей ... у подіях відбувалися в Прибалтиці, Тбілісі брали участь представники багатьох національностей, у тому числі і української ... наші саперними лопатками там теж попрацювали. "

... Початок "кучми" в Україні. Площа Богдана Хмельницького перед Софіївським собором у Києві. Лицарі київського ОМОНу гумовими кийками б'ють молільників дідів та бабусь, священиків. Ногами ламають ребра, кованими черевиками з розмаху б'ють по обличчю впали юнаків з пов'язками Української національної самооборони. Руками, не відають, що таке рукоятка токарного верстата або держак лопати, але знаючими приклад автомата, рукоять кинджала і казенні ложку з виделкою, омонівці трощили древко прапора, розривали синьо-жовтий стяг. З національним прапором кияни прийшли проводжати в останню путь патріарха Української православної церкви Володимира (Романюка).

Труну з патріархом встигли опустити у вириту у дзвіниці могилу. Розпалені, переривчасто дихаючі, немов почули запах крові мисливські пси після гону, вишикувалися омонівці в дві шеренги, закриваючи підходи до незасипаній могилі. По рації запитують: "що робити з ящиком, діставати з ями або залишити, як є?"

Сховавши диктофон, - омонівці вважали його "ворожим зброєю" і могли "адекватно" відповісти кийком, - я пішов уздовж шеренги, вдивляючись в розрум'янених від "роботи" особи мужиків з пеленою злості в очах. Виникло припущення, вирушаючи на побиття бабусь і молодих хлопців, омонівці попередньо були наколоті. Але все було гірше припущення. "Наркотик звіра" завжди був у собачих серцях омонівців початку 90-х, і тільки чекав випадку (наказу) проявити себе.

Звернувся по-українськи (працював в україномовній газеті). У відповідь - бризки слини, шипляча матюки, "сканування" з ніг до голови посоловілими від ненависті очима: "свій-чужий?".

Виділявся нерухомо застиглий омоновец з молодих без сержантських нашивок. Чи не контрактник. Прикусив нижню губу, привернув мою увагу ледве помітною міський страждання на обличчі. Підійшов, кажу напівголосно, щоб інші омонівці НЕ почули. Можливо, цей щось скаже.

- Що ж це таке? На що це схоже, сини б'ють своїх матерів, літніх священиків, до чого ж ми всі докотилися?

Омонівець на мене не дивиться, ледь чутно відповідає:

- Це тому, что среди нас кацапів багато ...

Надрукувати в газеті, що виходить в часи холуйство перед Росією Кучми "розпалюють міжнаціональну ворожнечу" слова бійця ОМОН не вдалося.

Коли "Беркут" змінив ОМОН, прояснилося, в постійний склад київських омонівців набиралися - за рідкісним винятком - минулі військову службу вихідці зі східних областей України. По відношенню до будь-яким українським патріотичним проявам (до "нацики") омонівці початку 90-х були схожі білим шибеникам-найманцям в чорній Африці.

Мордовороти, ломавшие ребра старикам, які завдали тяжкі тілесні ушкодження унсовцям (один хлопець помер), порвали національний стяг України, що не були покарані. Полковник, який очолював побиття на похоронах патріарха, що не проговорився від кого понад отримав наказ. Став генералом і балотувався до Верховної Ради.

Локальна картина звірячого побиття громадян на похоронах українського патріарха підтверджує, що фашистські прояви в силових структурах, включаючи армію, носили яскраво виражений антинаціональний характер: антигрузинський в Тбілісі, антилитовська у Вільнюсі, антиукраїнський в Києві.

Інформація до роздумів.

Коли українця в Росії кличуть прізвиськом "хахол", не ображається: подумаєш, козацький чуб-оселедець. Віктор Черномирдін пишається, що одружений на "Хахлушка". Але за "кацапа" вже судять в Росії якогось "розпалювача міжнаціональної ворожнечі" в Інтернеті.

Чому ж прізвисько "кацап" так коробить осіб російської національності?

Після підкорення Казані ощасливлені волзькі татари в подяку нарекли завойовників з Московії "кацапами". Хоч один волзький татарин читає "Обозреватель"? Відгукнись на форумі, роз'ясни народу, що означає це слово з 15-го століття.

Невинне, можна сказати, лірично-наївне тлумачення цього прізвиська: "як цап" (козел), або "як хапнути" (вкрасти). Скінхеди прямим перекладом на російську мову напевно пишатися стануть, напишуть поруч зі свастикою "ми кацапи!".

То-то ще буде.