Тимошенко. Два роки за дужками
Сьогодні і представники влади, і опозиціонери пригадають про Юлію Тимошенко, вже два роки знаходиться за гратами. Ті, хто припускав, що укладення викреслить Юлію Володимирівну з великої політики, прорахувалися. Але і тим, хто готовий молитися на "нашу Юлю", особливо похвалитися нічим.
Взяття Тимошенко під варту в залі Печерського суду 5 серпня 2011, з одного боку, було проявом очевидною суддівської заангажованості Родіона Кірєєва, з іншого - результатом поведінки самої Юлії Володимирівни. Лідер "Батьківщини" ще навесні 2010 року показала, що вважає за краще поєдинки з відкритим забралом, без "плану Б". Схоже, Тимошенко всерйоз розраховувала, що її арешт спровокує нову революцію і повну міжнародну ізоляцію Віктора Януковича, але прорахувалася. У результаті з короткочасної неприємності її затримання перетворилося на довготривале перебування під вартою. Майже півтора року навіть в комфортній тюремній палаті - задоволення сумнівне. Пора визнати, що приміщення під варту Юлії Тимошенко було помилкою і влади, і самої Юлії Володимирівни. Вже два роки ситуація нагадує цугцванг, коли ходи Банкової і Турівській тільки посилюють негатив.
Юлії Тимошенко вдалося виграти процес у Європейському суді з прав людини, її арешт визнаний незаконним. Правда, ця перемога принесла швидше моральне задоволення. Після інформаційного галасу навколо примусового транспортування екс-прем'єра навесні минулого року до лікарні мідним тазом накрився саміт лідерів Центральної та Східної Європи, який повинен був пройти в Ялті в травні минулого року. Однак зірвати проведення Євро-2012 Юлії Володимирівні та її помічникам в Україні та за її межами виявилося не під силу.
У нинішньому положенні Тимошенко немає недоліку в парадокси. З одного боку - вона є укладеною з найбільш комфортними умовами перебування за гратами на всьому пострадянському просторі. Її активно відвідують іноземні політики, за станом здоров'я невсипно стежить медперсонал харківської лікарні залізничників, у разі потреби прилітають ескулапи з "Шаріте". При цьому Тимошенко примудрилася так і не здати аналіз крові, і була озброєна дозиметрами для контролю радіологічного фону в своїй палаті.
З іншого - обмеження волі накладає свої відбитки і змушує леді Ю йти на тактичні альянси, які могли раніше привидітися тільки в страшному сні. Хто міг подумати два роки тому, що Арсеній Яценюк стане главою політради "Батьківщини", а Тимошенко спокійно проковтне вичищення своїх прихильників з "серцевого" списку на парламентські вибори. Прагнення Юлії Володимирівни вести партійні справи за принципом "куди хочу - туди верчу" обернулося для неї втратою важелів управління "Батьківщиною". Її все ще вважають лідером опозиції, але розмивання монопольного впливу Тимошенко на супротивників Януковича вже трапилося, своєю позицією їй може поступитися тільки Яценюк.
Головна інтрига на сьогодні - можливість участі Юлії Володимирівни в президентській кампанії 2015 року. Конституція України прямо не забороняє цього засудженим, хоча є складнощі процедурного властивості. Та й з фінансуванням політичних амбіцій Тимошенко є певні проблеми, хоча, в крайньому випадку вона, звичайно ж, могла б самостійно фінансувати свою виборчу кампанію, вперше за багато років. Не можна виключити закулісних домовленостей представників влади та опозиціонерів про недопуск лідера "Батьківщини" до президентських перегонах.
Але президентські вибори - все ж середньострокова перспектива для Юлії Володимирівни. Найближчим часом Тимошенко належить визначитися, чи згодна вона виїхати на лікування до Німеччини, і сказати своє вагоме слово щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Від'їзд в "Шаріте" може негативно вплинути на перспективу участі в президентській гонці, а різкий розворот від євроінтеграції - спровокувати порцію звинувачень у співпраці з Кремлем. В умовах ув'язнення у Тимошенко в усіх сенсах мало простору для маневру, тому кожен крок повинен бути вивіреним, незалежно від того, на каблуках якої висоти він буде зроблений.