Міни - під бізнес, фінка - в бізнесменів?

З ненаписаного

Відео дня

Ні для кого не секрет, яке саме міністерство є автором основної частини тексту Великого Закону (№ 2505), яким з 31 березня поточного року було внесено суттєві зміни практично в усі нормативні акти, хоч якось пахнуть оподаткуванням. При цьому в Закон, політична "прохідність" якого дуже слабо залежала від наповнюють його норм, примудрилися - користуючись нагодою і знаючи, що ніхто до голосування читати текст не буде (та й попросту не встигне), - впихнути одіозні положення, що викликали у представників малого бізнесу реакцію, яку прийнято чомусь називати "неоднозначною". Хоча насправді рідкісний документ продукував у них емоції настільки одностайно негативні, тоб саме однозначні.

От саме ту частину Великого Закону, яка удостоїлася такої єдиної оцінки підприємців, а зараз скасована Парламентом і знаходиться в очікуванні (не) накладення президентського вето, ми і розглянемо. Виключно для того розглянемо, щоб показати: поганого в цих нормах дуже і дуже багато, гарного ж немає нічого, в тому числі і для бюджету ! Тобто абсолютно всі жертви, намічені Великим Законом, а зараз скасовуються Новим Законом, носять характер жертв абсолютно марних .

Але - по порядку.

Мінуси Великого Закону очевидні.

Частина з них є спільними для всього його тексту:

коль прийняття Закону - всупереч Закону "Про систему оподаткування" - відбулося, м'яко кажучи, пізніше, ніж 15 серпня попереднього року, і, ще м'якше кажучи, пізніше, ніж за 6 місяців до вступу в силу (вступ, як відомо, відбулося в день публікації, та ще й з елементами заднього числа, до яких ми зараз повернемося),

коль зміна податків знову приурочили до Держбюджету (попри обіцянки законодавця так не робити, ну а те, що заборона ВР самій собі був нею ж обійдений через хитромудре назва Закону, де опинився не тільки Держбюджет, нічого, якщо говорити по суті, не змінює) - то який же приклад ставлення до законів таким чином був поданий і хіба не подарували тим самим моральну індульгенцію тим, хто дотримуватися таке собі законодавство не захоче (наприклад, з принципу)?

Отже, стимулювання правового нігілізму, моральний чинник (якщо говорити про нього взагалі є тут доречним) - мінус номер раз.

Далі. Згідно з Великим Законом одна з найбільш болючих його норм набирає чинності трошки заднім числом. Йдеться про обіг, при перевищенні якого всім необхідно платити ПДВ, а до досягнення такої величини ПриПЄПи (Приватні підприємці на єдиному податку), навпаки, платити ПДВ не мають права, навіть якщо дуже захочуть. Так от, зіставлення з даної стратегічної сумою, встановленої тепер на рівні 300 тис. грн на рік, відбувається за підсумками вже минулих - до набрання чинності Великого Закону - 12 місяців.

Ні, тут ми вже не насчет потоптану законності: законність тут, може, і дотримується (на відміну від декларованої передбачуваності законодавства). Поговорити хочеться лише щодо того місця, яким влада обіцяла повернутися до малого бізнесу. Здається, вона знову повернулась чи не цим місцем, а іншим, традиційним (тим, яким, можливо, думала, коли все це ваяла).

Загалом, дана норма - як, втім, і багато інших - здатна дати результат уже близький до політичного. ("Ми за вас, мовляв, на Майдані стояли, ми вам вірили, а ви ...") У цьому явному результаті - мінус номер два.

Цікава також дивовижна дата вступу Великого Законом чинності - 31 березня, останній день кварталу! Бухгалтери - від львівських до донецьких - дружно називають таке знущання людиноненависницьким. Ну що це - революція, що вчора було рано, а завтра буде пізно і треба тільки в такій максимально незручний день??!! І тепер весь I квартал без останнього дня обкладається по-старому, а останній день - по-новому!

Так, в деяких випадках (по деяких податках) платників у цьому відношенні пошкодували. Але оцініть, як у нас створюється правова держава: у Законі присутній марно жорстока норма, яку потім тихенько дозволяють (не завжди, а коли "можна", і то - з не дуже ясними наслідками) не дотримуватися!

Аспект ставлення до права ми вже, правда, обговорювали, та тільки бухгалтерів все одно моторошно - причому без видимої причини! - Розлютили. Ця образа цілого професійного прошарку (і вельми, до речі, численного!) - Мінус номер три.

Проте всі вищезазначені мінуси, разом узяті, тьмяніють перед мінусом номер чотири. Поряд з насаджуваним правовим нігілізмом, образою дрібних підприємців і бухгалтерів має місце реальна загроза різкого скорочення обсягів дрібного бізнесу або його відходу в тінь. Причина полягає в тріаді обіцяних Великим Законом заходів по придушенню малого підприємництва:

- Вищезазначене (і скасовує зараз) спонука всіх, включаючи "спрощенців", сплачувати ПДВ у разі перевищення за 12 місяців обороту в 300 тис. грн;

- Прирівнювання підприємців з постійними клієнтами до найманих працівників (теж зараз скасовувати) з подвійним оподаткуванням (гідна подиву логіка: якщо постійно харчуються в кафе у "єдиноподатника" не померли від цього харчування за місяць і продовжують ходити в той же кафе, то, стало бути, годувальник є найманцем у них у всіх або у підприємств, які за них, чи не отруєних, платять!);

- Заборона "єдиноподатникам" цілого ряду видів діяльності (природно, теж скасовувати).

Між іншим, з останніх двох заходів попутно витекли ще дві неприємності:

з зазначеним розумінням підприємництва неча сунутися до Європи (мінус номер п'ять);

зміну переліку заборон від проекту до Закону наочно-непривабливо продемонструвало, як ефективно у нас працює корупційний механізм лобіювання (мінус номер шість),

але це вже дрібниці.

А чи не дрібниці - то, як пройшлися по послугах у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД). І тут глобальні скасування поки, на жаль, не передбачаються. Так що оскільки послугами займається якраз малий бізнес, він відчує на своїй шкурі перетворення "ЗЕД просто" в "ЗЕД сивої кобили".

Тепер експорт більшості послуг експортом взагалі для податкових цілей не вважається і ніяк, відповідно, не льготируется! Ті ж послуги, експорт яких - як і раніше експорт, зараз просто не є об'єктом оподаткування ПДВ, через що покладеної при експорті товарів нульової ставки (набагато більш солодкою, ніж стандартне звільнення) у них все одно не буде. Це - послуга "туди".

Ну а будь-яка послуга "сюди", тобто імпорт послуг, якщо виходити з тексту Закону "Про податок на додану вартість", зміненого Великим Законом, спричинятиме гірший варіант "ввізного" ПДВ - без подальшого заліку сплаченого податку.

Так що зупиняти бізнес стали вже в широкому - галузевому - масштабі. Це - мінус номер сім.

Ну і в ім'я чого ж були понесені настільки потужні втрати?

Міністр фінансів - не заперечуючи авторства свого міністерства, яке йому відносно Великого Закону всі одностайно приписують, - каже, що в ім'я зростання доходної частини бюджету, ілюструючи свої слова знаменитим 44%-ним збільшенням бюджетних надходжень у I кварталі. Ілюстрація переконлива, особливо з урахуванням того, що в I кварталі Великий Закон ще взагалі не працював. Це ж навіть якщо він, ще не працюючи, вже дав такий божевільний ефект, що ж нас тоді чекає, коли він запрацює!

Чекає ж нас, якщо все-таки "воно" запрацює, дуже глибоке розчарування. (До речі, за чутками з поінформованих джерел, сам Міністр - не прихильник закладання в бюджет зростання податкових надходжень: розмови з картинками про відсотки - це одне, завищення ж у Державному бюджеті очікуваних доходів - зовсім інше.)

Пройдемося по всіх перерахованих вище нормам Великого Закону (шкодочинність яких абсолютно, як бачимо, ясна) тепер на предмет можливої ??від них користі.

Швидкість вступу Великого Законом чинності нічого без спеціальних роз'яснень та підзаконних документів не дала: декларації з прибутку і з ПДВ платники здавали і податківці приймали по-старому. Нові їх форми просто ніхто не встиг розробити!

Між іншим, злі язики кажуть, що 31 березня Великий Закон опублікували спеціально - щоб прибуткові зміни, які діють з початку податкового періоду, на який припадає опублікування, набули чинності 1 січня. Але ж Закон про оподаткування прибутку працює наростаючим підсумком з початку року! Невже автори Закону про це забули?! Навіть якби опублікування довелося на 31 грудня 2005 року, податковий період, на який припадає ця дата, - все одно 1 січня 2005! (Або хтось сумнівався в тому, що Держбюджет-2005 таки приймуть у 2005 році?)

Так що познущалися над бухгалтерами зовсім дарма! Тим більше що потім взагалі пішли листи про набуття чинності і не з 1 січня, і не з 31 березня, а з 1 квітня! Хоча є листи (і рішення) інші теж ...

Про 300 тис. грн як межі безНДСності "єдиноподатників" і його, межі, псевдополезності - розмова особлива.

Від того, що "єдиноподатники" за зроблене підприємствам отримають від цих підприємств ПДВ, бюджет нічого не виграє: вони видадуть податкові накладні та податкові зобов'язання у виконавців примітивно уравновесятся податковими кредитами у замовників.

Правда, деякі юрособи на єдиному податку працюють не на підприємства, а для людей. Їх дуже небагато: як правило, для людей трудяться вишерасшіфрованние ПриПЄПи, чиє оподаткування не залежить від обороту (залежить від нього лише дотримання дозволеної межі) і тому набагато податково-привабливіше. Юрособи-"єдиноподатники" потрібні тільки крутим підприємствам для дотримання пристойності: працювати з ПриПЄПами їм, крутим, не до лиця. При роботі ж таки не з крутими, а також з фізособами - ПриПЄПського механізм оптимальний, у зв'язку з чим юрособа на єдиному податку, що працює на потреби людей, а не підприємств, - велика рідкість. Але вони є, хоч їх і мало.

Ось на таких-то унікум бюджет - якщо Великий Закон у цій частині вціліє через вето на Новий Закон - дійсно наживеться: заплачений ними, рідкісними, ПДВ не компенсується податкозменшень у замовників, адже у фізосіб ніякого податкового кредиту немає. Проте ж з урахуванням малого питомої ваги унікумів 20% від доданої вартості, які виграє в цьому випадку бюджет, дасть в загальній масі юросіб-"єдиноподатників" тільки 4-6%.

Ну а втрачає бюджет на їх перехід в платники ПДВ різницю в ставках єдиного податку: ПДВшники платять уже не 10%, а 6%. Причому втрачаються 4% беруться не від доданої вартості, а від усього обороту, від доданої ж вартості вони складуть - у всіх (!) Нових платників ПДВ з числа "єдиноподаткових" юросіб, - 5-6%.

Отже, 5-6% - втрата, 4-6% - виграш. Так заради чого ж весь сир-бор? В ім'я чого раздраконілі середній клас?

Або бюджет щось збирається отримати на що стали примусово ПДВшника ПриПЄПам? А тут як раз не буде нічого! Бо на відміну від юр-, мають якесь ім'я фірми, яким іноді дорожать, підприємцям переоформити бізнес на родича (який не мав, природно, ніяких 12-місячних оборотів), нічого не варто - навіть якщо переоформляти туди-сюди доведеться щороку.

Так що виграти бюджет може - при збереженні для ПриПЄПів введеного Великим Законом "правила 300 тис." - лише на тих ледарів, які полінуються-заради як мінімум 60 тис. грн! - Перереєструвати бізнес (плюс на тих бідолах, у яких ні родичів, ні довірених осіб в Україні немає!). І то - не на всіх, а лише на тих з них, хто працює на фізосіб, бо при роботі на юр-ПДВ у ПриПЄПів компенсується зменшенням цього податку у замовників.

Загалом, ситуація унікальна: відносини зі які зробили помаранчеву революцію малим бізнесом (ну ладно: що внесли в неї вагомий вклад) зіпсували - напаскудити попутно із заднім числом - не в ім'я якогось процвітання, а для того щоб отримати в кінцевому підсумку податкозменшень у його замовників) великий і красивий НУЛЬ.

Прирівнювання підприємців, що мають постійних клієнтів, з метою обкладення до найманцям, як і минулого року, коли все це вже було, померло, не розпочавшись. Податківці популярно роз'яснили - спочатку в телеграмі, а потім у податковому роз'ясненні (дуже схожому, до речі, на торішнє), - якими мають бути договори, щоб нове правило стало діяти. Виявляється, якщо якийсь фінансовий мазохіст ну дуууже побажає звалити на себе тягар подвійного оподаткування, то йому доведеться неймовірно для цього постаратися. Причому для того щоб дике правило таки запрацювало, потрібно виконати певні умови все відразу, а щоб не працювало - вистачить і якогось одного.

Ну невже хоч хтось потрапить при такому розкладі в ПриПЄПи-найманці? Навіть якщо дика норма і залишиться?! Зате знову ж скільки наробили галасу!

Втім, шум якраз був виправданий: сама спроба задушити малий бізнес гідна одповіді, а те, що спроба не вдалася, - не заслуга намагалися, а ілюстрація їх "кваліфікації".

Невирішення мікро-ПриПЄПам платити ПДВ навіть при їх бажанні - теж незрозуміло абсолютно.

Перш за все, дане тупе табу легко обходиться: досить укласти великий договір - і згідно з тим же Законом заборона зникає. Так навіщо ж він потрібний? Таке враження, що аби на зло!

Або хтось боїться, що через "мікро" будуть переводити в готівку? Але тоді забороняти платити ПДВ і видавати податкові накладні - тим більше треба було і великим ПриПЄПам. Однак їм-то якраз, навпаки, ПДВ не дозволили НЕ платити!

Заборона "єдиноподатникам" низки видів діяльності взагалі не повинен набути чинності, навіть якщо на Новий Закон Президент навіщось накладе вето, - оскільки буде все одно автоматично скасовано готуються Законом про спрощене оподаткування. Невже таким дивним, всіх опозорившим способом просто намагалися розробку і прийняття цього Закону трохи прискорити?! І тільки заради прискорення продемонстрували всьому світу, як діє в оновленій Україні механізм лобіювання ("забороніть, будь ласка, не те, а це!")? Причому продемонстрували в динаміці: будь-який бажаючий обгрунтувати корупційність влади може довго і прилюдно зіставляти остаточний (поки що!) Варіант з проектував ...

За експортно-імпортними змінам Батьківщина нічого не отримає завдяки взаємно виключають одне одного роз'ясненнями ВР, Мінфіну і ДПАУ. Ті, хто застосовує наявне в нашому законодавстві правило про конфлікт інтересів (своїми словами: "при протиріччях завжди правий платник податків"), має тепер, на чим поживитися.

Мінфін, наприклад, випустив уже два листи, в яких всупереч Закону (який він же писав!) Абсолютно безпідставно стверджує, що експорт низки послуг обкладається як і раніше за нульовою ставкою (це яка з відшкодуванням!), А не за ставкою 20 %, як за Законом!

Чи не для того в Закон і вбивали різке посилювання обкладення улюбленого експорту, щоб потім за індивідуальними приводів роз'яснювати - за підписом В. Пинзеника! - Що все гаразд і нічого не змінилося, нуль як був, так і залишився?

Якщо залишився, навіщо народ баламутили?

А якщо баламутили заради бюджету, то як можна при такому тексті говорити, що те, чого не залишилося, залишилося?

Ну хіба що знову треба було дати привід для нехороших підозр ...

Що ж до імпорту послуг, то, користуючись нестиковкою різних статей ("сильно швидко робили"), доводить, що все в порядку, вже не Мінфін, а Комітет ВР. Йому, звичайно, видніше: він, по ідеї, взагалі повинен був Закон цей писати, та тільки з тексту порядок-то випливає не особливо.

І вже повний порядок буде тоді, коли кожен, спираючись на загальну взаємну суперечливість, буде доводити через суди хто на що здатний.

І адже доведе! Користуючись конфліктом інтересів (цікаво, до речі, чиїх інтересів?), Згідно з правилом про який платник як покупець у магазині, завжди правий, - доведе!

Тут вже пахне не нулем, а хорошими мінусами: якщо раніше протиріччя були в половині випадків, то зараз - у всіх, так що конфлікт інтересів (= платник завжди правий) - усюди: вибирай, що хочеш, суд зобов'язаний буде тебе захистити!

(І адже фінансових можливостей довести свою правоту у підприємств завжди більше - в нашому-то правовій державі! - Ніж у податківців ...)

Словом, в якості ефекту від дискредитації нової влади перед малим бізнесом, того ефекту, заради якого їм, малим бізнесом, фактично пожертвували, очікується гігантський ПШИК. Який просто сховають в ефекті від зовсім іншого.

Так що відповідь на питання із заголовка - негативний. Ні хв, ні фінок: одні муляжі. Справжня - тільки дискредитація помаранчевої влади.

Ай, як мудро ...

Олександр Кірш

PS Тих, хто звик читати мої політичні та економічні матеріали, часто дивує абсолютно різна їх тональність. Таке, - кажуть, - враження, що пишуть абсолютно різні люди: політику - затятий помаранчевий, економіку - якщо не злісний януковец, то хтось схожий.

Деякі навіть цікавляться, а чи немає тут нічого особистого.

Пояснюю.

Ну, зрозуміло, приватне є. У моєму рідному Харкові стало вже доброю традицією, що за всі "гріхи" нової влади відповідаю перед харків'янами на TV, радіо і в пресі часто особисто я (хоч, безумовно, меншою мірою, ніж, приміром, губернатор) - в якості людини , якому (завдяки постійній передачі на тому ж TV) місто вірив (а багато хто вірить і зараз) і який публічно захищав (і захищає) помаранчеву революцію. Тим більше я "персонально" відповідаю за помилки "профільного" для мене Пинзеника - як один помаранчевий економіст за іншого, до якого не достукатися, оскільки до Харкова він не їздить.

Так що для Харкова Пинзеник - це, вибачте, і я теж, не вірите - зайдіть до мене на семінар, послухайте, що там відбувається.

Так, я дійсно - "оскаженіло" помаранчевий. Упевнений, що революції в Україні протегував Господь Бог, а все зло в країні зосередилося в протилежному таборі.

І якщо ці переконання хтось розділяє, він повинен розуміти: тупа критика типу "все погано" об'єктивно працює на ворогів (плюс, можливо, на авторське самозадоволення).

Для тих, хто вистраждав революцію в своєму серці, розчарування в ній неможливо, можлива тільки біль з якогось приводу - ось з цієї конкретної болем і варто боротися. Без зайвих узагальнень і без потурання ностальгічному "Де ж ти, моє Януко ...".

Все добре, але є поганий Мінфін - і не тому що хоче бути поганим, а тому що ні з ким не радиться. Значить, погано працюючий орган треба видалити і замінити.

Після чого можна буде придивлятися, а не пустує чи (у хорошому організмі!) Який орган ще.

А. К.