Судові рішення засекретили?

Відтепер до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) надходитиме далеко не вся інформація про рух справ. Наприкінці попереднього тижня, 17 лютого 2012 р. Рада суддів України відповідно до повноважень, даними йому новими положеннями Закону "Про доступ до судових рішень", затвердив перелік, згідно з яким т.зв. проміжні рішення внесенню до ЄДРСР більш не підлягають.

Серед виключених виявилися визначення про перенесення розгляду справи, рішення по дрібним адмінправопорушеннями, постанови про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій або оперативно-розшукових заходів і т.д. До сьогоднішнього дня включенню до Реєстру теоретично підлягали абсолютно всі рішення, включаючи так звані проміжні (наприклад, про зупинення провадження у справі). Хоча відомо, що багато резонансні рішення (такі, як, скажімо, вирок Оболонського райсуду Києва відносно екс-глави ЛААС Ігоря Зварича) вчасно туди не потрапляли, якщо потрапляли взагалі.

За твердженням Державної судової адміністрації, такі новації підуть громадянам лише на користь, адже на сьогоднішній день Реєстр захаращений "технічними" вердиктами - на більш ніж 21 млн рішень доводиться 7 млн ??різних визначень. Відшукати що-небудь дійсно потрібне досить непросто: в поле пошукового запиту можна внести цілком чіткі параметри, а в результаті отримати набір з декількох сотень посилань.

Втім, це питання донині супроводжується широкими дебатами, адже йдеться про повноцінність доступу до інформації щодо діяльності самостійної гілки влади, яка для когось у певний момент може виявитися життєво важливою. Що ховається за благими намірами "очистити" ЄДРСР, читайте в матеріалі "Судові рішення" посадили під замок " .

Питання в тому, не робиться чи тепер крок назад? Так, серед проблем, які існують при наповненні Реєстру - напрямок судами копій судових рішень не в повному обсязі. При цьому на законодавчому рівні залишається неврегульованим питання про відповідальність суддів за невиконання ЗУ "Про доступ до судових рішень". Примітним також є висновок, зроблений в доповіді екс-глави ДП "Інформаційні судові системи": "Після модернізації матеріально-технічної бази судів Реєстр певним чином посилив вплив на забезпечення відкритості діяльності судів". Т. е. закон, по суті, дисциплінував суди в аспекті необхідності відповідати за свої рішення.

Дійсно, чи не роблять "з мухи слона"? В умовах технічного прогресу трохи надумано виглядають проблеми, що стосуються накопичення і складності із зберіганням інформації, адже цей процес неминучий і пояснюється плином часу, і кількість серверів для зберігання даних доведеться збільшувати в будь-якому випадку. Особливо в контексті грандіозного проекту, який "замишляє" ДСАУ спільно з ДП "ІСС": впровадженні "електронного суду", коли сторони зможуть не тільки отримувати процесуальні документи, не виходячи з дому, але і відправляти позови до суду, не вистоюючи черг в канцелярію - одним "кліком".

Наталія Мамченко, журналіст "Судово-юридичної газети"