Відео дня
Харківський реванш
Не купи двору, купи сусіда. За допомогою цієї приповідки хитромудрий Янукович знову обіграв "жаннадарковатую" Тимошенко. Він довів на харківських переговорах з президентом Росії, що в основі всякого розсудливого вчинку ДЕРЖАВНОГО чоловіка лежать компроміс і комерційна угода. А надія на те, що в дев'яноста дев'яти випадках жінки ведуть себе як дурепи, але на сотий виявляються хитрішими чоловіків, явно втомила Росію, що оголосила в Харкові свою українську політичну ставку: це партія "Регіонів".
Ви скажете, що так звана хохляцька хитрість не їсти розум, а тільки посилена робота інстинктів, викликана відсутністю розуму? Не скажіть: проросійська політика "Регіонів", що включає такі ризиковані фортелі як "увічнення" Чорноморського флоту в Севастополі, є результатом посиленої роботи інстинктів, викликана відсутністю ГРОШЕЙ! Адже що б не вели мовлення ідеологи БЮТу про енергетичну диверсифікації, їм треба згадати, скільки коштувала така диверсифікація тій же Польщі, яка пішла тернистим шляхом "кольорових" революцій набагато раніше України? Польща в результаті набралася кредитів, як сучка бліх!
У результаті ж явного "антиросійського" курсу цієї гордої країни і Лондонський, і Паризький клуб кредиторів списали полякам аж 100 мільярдів доларів безнадійних кредитів. Ось нам би так! Саме час, та й сума наших прострочених міжнародних заборгованостей разом з невиплаченими відсотками швидко підбирається під цю немислиму на вид суму (нагадаю, що за перші десять років незалежності Україна набрала всього 10 мільярдів доларів кредитів).
Виявилося, що помаранчеві правителі України жили в кредит, і завели країну в боргову яму! Але, як ви розумієте, ніхто нам нічого списувати не збирається в умовах найжорстокішого світової кризи, чергові гуркіт якого ми побачимо найближчим часом (відгукнеться той же дефолт Греції, що стався за гіршою формулою "де факто", а не "де юре"). Що ж робити в цих умовах донецьким, по яких криза вдарила не менше, ніж по іншим? Куди бідному Януковичу податися? Адже міцно царство в основному казною. Після помаранчевих від скарбниці ж, кажуть, мало чого залишилося. Ну, як тут не згадати Даля: "Ми у матінки Росії дітки, вона наша матка - її і сосем"?
Ну, а якщо серйозно і без стьобу, то висновок з "харківського реваншу" один: щоб провести економічну модернізацію, без якої наслідки кризи попросту не подолати, новим властям України довелося почати з модернізації зовнішньої політики. Для цього Януковичу довелося взяти на себе відповідальність за новий проросійський курс держави (ну, а як інакше можна оцінити угоду про подальше перебування того ж Чорноморського флоту в Севастополі).
І неважливо, як оцінять нащадки цей "пакт Молотова-Ріббентропа": може, нащадкам набагато патріотичнішими здасться п'ятирічна метушня Ющенка з Голодомором. Не для того Янукович знижував на переговорах з Медведєвим ціну газу, щоб увійти з цим вчинком в підручники історії: саме економія ста доларів на тисячу кубів газу дозволить відродитися української промисловості, на якій поспішив поставити хрест той же Світовий банк.
А що таке відродження промисловості, крім мільйонів робочих місць і зростання ВВП? Це - наш квиток для входження України до клубу провідних двадцяти країн світу, куди нас "войовничий" Ющенко хотів провести через лакейську і куди нас "Ласкава теля" Янукович, цілком можливо, заведе через парадний вхід (геніальний Черчілль про помаранчеву українсько-російської торгової війни сказав би так: "Війна - це здебільшого каталог грубих помилок").