Бій под Крутами: героїчний вчинок и державна зрада

"Обозреватель" повертається до тими бою под Крутами. Історики так и НЕ дійшлі Згоди, что ж це булу за сторінка українських хроніках, чого в тій трагічній події Було больше - героїзму чи ганьби. Це тім больше цікаво зараз, коли влада активно вікорістовує бой под Крутами для виховання патріотізму у співвітчізніків.

джерело "Дзеркало тижня"Україна прівчається шанувати своих героїв. Щойно країна відзначіла роковини загібелі загороді украинцев под Крутами. Водночас, что то за бой, з ким, в якіх умів, зрозуміло НЕ всім.

Між тім, повчальних в тій истории більш чем й достатньо. 27 січня 1918 року з Києва на Зустріч більшовіцькім військам, что наступали на Україну, вірушів добровольчій Студентський Курінь. ВІН складався Із студентов УНІВЕРСИТЕТУ имени Святого Володимира (ніні це Київський Національний Університет ім. Т. Шевченка), новостворене Українського Народного УНІВЕРСИТЕТУ, а такоже Із гімназістів Київських гімназій. Смороду почти НЕ малі ніякої бойової подготовки.

Курінь МАВ на меті Допомогті Українським Частинами утріматі станцію Бахмач. За дорозі Прийшла зведення, что в Бахмачі уже ворог. Тому ЗАГІН зупинивсь відразу за Ніжіном, на СТАНЦІЇ Крути - за сто двадцять кілометрів від Києва. Перемога под Крутами давала Шансі відбіті Бахмач, зруйнуватися колії и почекаті підтягнення до Києва військовіх частин з регіонів. Поразка відкрівала ворогові шлях на Київ.

Окопи українських бійців тягнуліся обабіч Залізничного насіпу на 3-4 кілометрі. Поряд зайнять оборону Трохи більш досвідчені студенти Української ВІЙСЬКОВОЇ Школи, в кількості 250 бійців. Студентський Курінь стаєш до 300 юнаків. Если Додати Чотири десятки старших, чи не Дуже надійніх бійців різніх національностей, то Українські сили под Крутами НЕ нараховувалі даже шести сотень бійців.

Схема битви намальована сотником С. Горячко. "Вікіпедія"

Проти них рухався передова ЗАГІН військ Муравйова кількістю около 6 тисяч військовіх, Який підтрімувала вогнем артілерія з бронепотягів. У захисників Крут булу Тільки одна гармата.

"Вікіпедія"Студентський Куреня керували студент Українського Народного УНІВЕРСИТЕТУ Омельченко. Бій ішов цілий день зранку 29 січня 1918 року й до вечора. Вогнем 35 кулеметів та рушниць студенти І школярі змусілі захлінутіся декільком більшовіцькім атакам. Увечері, после Закінчення патронів, командир правого крила - учнів ВІЙСЬКОВОЇ Школи - давши наказ відступаті. Оюнак ліве крило (Студентський Курінь) чи переплутало, чи взагалі НЕ почула цього наказу и Фактично пішло у наступ. У результаті більша їх частина погибли во время цього неузгодженого маневру. 35 попал в повний.

Сімох полонених більшовікі НЕ розстрілялі и відправілі в більшовіцькій тил. Один Із них Згідно дивом урятувався. Решті вбивали тут же, под Крутами - спочатку розстрілювалі, а потім добивали Штик и ножами. Як свідчілі селяни, что бачили страту, учень сьом класу гімназії Піпській - заспівав гімн "Ще не вмерла Україна", Який підхопілі Інші. Потім убівці привели ї розстрілялі двадцять восьмого, Який босоніж утік до села. Хату, что дала Йому притулок, окупанти спалили. Загаль ВТРАТИ украинцев во время бою под Крутами становили около 300 бійців Загибла.

Втрати більшовіків под Крутами оцінюють за непрямими Даними. Судячи з Усього, смороду немалі. Завдяк характером бою под Крутами смороду разом Із пораненими могли становитися до 2 тисяч. Відомо, что до Киева з 6 тисяч передового загону більшовіків дійшло 4 тисячі, хочай, по дорозі до Києва, крім бою под Крутами, других великих сутічок Не було.

"Вікіпедія"Дорога до столиці України Муравйова булу Відкрита. 8 лютого 1918 року ВІН вступивши до Києва, де почався червоний терор. У перший день захоплення Києва Російські більшовікі вбили три тісячі громадян. Розстрілювалі за "буржуйській вигляд", за "Косий погляд", "за Кожне українське слово" або й просто так, як писав очевидець тих подій співає уродженець донецького Дебальцево Володимир Сосюра. Під враженя від тієї різаніні Сосюра Пішов у петлюрівські війська. 1944 року ВІН написавши вірш "Любіть Україну", Який за "петлюрівщіну" и "бандерівщіну" різко розкрітікував Сталін та за Який Сосюру виключ з партії.

Загаль за неповний місяць окупації червоними Було вбито за різнімі оцінкамі від 5 до 20 тисяч громадян (населення міста на тій годину не перевіщувало 200 тисяч). Муравйов у своих Зведення писав, что ВІН воювало з "гайдамаками", "щирими українцями" чи "панами українцями".

Через півроку после бандітського погрому в Киеве та відступу більшовіків, самого Муравйова Було страчено в міжусобній Бійці з більшовікамі. За іншімі Даними, ВІН дезертірував з більшовицьких військ и Незабаром покінчів життя самогубством.

УСІ багатотісячні Людські жертви, вчінені російськімі більшовікамі в Киеве ї по дорозі до століці, трапи через безглузду и подекуді зрадніцьку політику діячів Центральної Ради.

2 березня 1918 року російсько-більшовіцькі війська Було Вигнан з Києва, и 19 березня відбулося перепоховання згаданіх Вище двадцяти восьми розстріляніх полонених. Їх Викопать з братської могили под Крутами. Над цієї могилою Місцеві селяни, Які Одразу зрозумілі, де "наші", за, власною ініціатівою после бою насіпалі курган. Серед упізнаніх були студенти Володимир Шульгин, Божко-Божінській, Олександр Попович, Андріїв, Лука Дмитренко, Ізідор Кулик, Олександр Шерстюк, Омельченко, Борозенко-Конончук, Головащук, Чіжів, Кирик, гімназисти Андрій Соколовський, Микола Ганкевич, Євген Тарнавський, Піпській, Гнаткевич . Інших впізнаті Було Неможливо - так окупанти понівечілі во время страти їхні Обличчя. До ціх жертв, переліченіх у "Київській Думки" в день перепоховання, деякі історики додаються ще прізвіща таких студентов, як Пурик, Нітенко, Сірик, Дикий, Микола Лизогуб, и гімназістів Павла Кольченко, Мисана. Решта Загибла були поховані на самому полі бою місцевімі селянами, и їх до Києва вже не привозили.

"Вікіпедія"Бій українських бійців под Крутами часто порівнюють з боєм грецький вояків под Фермопіламі. Подібність справді є - Обидва загони ПІШЛИ почти на вірну смерть проти багатократно сільнішого супротивника. 480 року до н. е. спартанській цар Леонід Добровільно визвався Із загоном з 300 спартанців захіщаті Фермопільській прохід, поки решта 6 000 греків рятуваліся від варварськи військ. Во время героїчної оборони проти персів загінув и сам спартанській цар, и весь его ЗАГІН, та ще Воїни з сусіднього міста Феспій, Які сказали, что їм соромно буті гіршімі від спартанців та Ховатія за чужі спини.

Однак, между обома сітуаціямі є принципова відмінність. Від вчінку спартанців подвиг украинцев відрізняється самперед тім, что до складу загону спартанців увійшлі Виключно Особисті охоронці царя Леоніда - загартовані в чисельності Сутички "Кращі з кращих" бійців найбільш войовнічого царства Греции, та й то позбав зрілі Воїни - Ті, що Вже малі Синів.

У трагічному Українському випадка непідготовлені студенти віддавалі Задля своєї країни все, что малі. У тієї годину, ті, хто зобов'язаний БУВ боронити країну, самперед політики, маючі однозначно больше можливіть, чем Прості студенти, які не виконан свой прямий обов'язок перед Країною.

Політики Української Центральної Заради в 1917 году, діючі за соціалістічнімі гасли, популярними на тій годину, перешкоджалі СПРОБА Твереза ??політіків, зокрема Симона Петлюри и Павла Скоропадського, создать русский армію. Крім того, в Центральній Раді за оборону відповідалі люди, Які були тісно пов'язані з Москвою, за Деяк Даними, агентурно (Порш та Інші).

Через це ВСІ СПРОБА організації та самоорганізації Українського війська гасіліся згори. Було Свідомо Припін бурхливих ЗРОСТАННЯ Вільного козацтва, Яке об'єднувало десятки тисяч боєздатніх козаків в регіонах. Козакам зверху наказувано НЕ віявляті ніякої ініціативи. Такоже Було покарано розформуватіся цілій нізці українізованіх частин російської АРМІЇ, Які виявляв Готовність воювати з російськімі військамі - чі то білімі, чі то червоними. Усім їм покарали розійтіся по домівках. Фактично, це булу зрада.

Між тім, Голова Центральної Заради Михайло Грушевський БУВ ЛЮДИНОЮ науки, геніальнім істориком, прот далеким від реальної політики. Чи не найголовнішою вадою національної безпеки стало ті, что в Україні Не було організовано внутрішньої безпеки та протідії більшовіцькій пропаганді, яка роз'їдала Військові частині, что залиша. У самому Києві діялі Багато агентів и провокаторів, Які готувалі путч.

"Вікіпедія"Тому коли Російське видання радянське військо под командуванням Михайла Муравйова (кількістю около 30 тисяч) рушіло в Україну, їм реально не Було кого протіставіті. Центральна Рада поспіхом Почала шукати вірні частині, зв'язок не працювала, а тому Швидко віклікаті з регіонів ї організуваті розпущені війська Не було ніякої змогі. Влада мала под рукою кількісно Дуже невелікі сили.

Варто відзначіті, что Вже через рік и через два после Крут, во время грандіозніх антібільшовіцькіх повстань в Україні, пересічне українське село віставляло больше бійців за Україну, чем їх Було под Крутами У січні 1918 року.

Даже Не було проголошу мобілізації - позбав Зроблено заклик до патріотів, та й то Тільки в Киеве, а не в околицях, Які могли дати тісячі бійців. За кілька тіжнів после бою под Крутами Михайло Грушевський писав: "Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого и найшкідлівішого московського ярма: Добровільно прийнятя духовного закріпачення!"

Однак такого закріпачення Вже Не було в тихий бійців, Які погибли под Крутами. Воно позбавляло Тільки в безглуздіх и безвідповідальніх політіків, Які виявило нездатнімі мобілізуваті свой народ и перемогті в тихий умів, коли поразка означала смерть.

Олександр Палій, історик, для "Оглядача"