За лаштунками "Шустер Live"
Напевно, в цьому давно вже є щось нездорове і явно описане в підручниках з психіатрії, але маємо факт: щоп'ятниці якщо не половина, то добра третина країни щільно вмощується перед телевізором і "дивиться Шустера". І нехай на екрані віщають і ламають обридлу комедію одні й ті ж фізіономії, але - плюємося, а дивимося. Разом з тієї групкою громадян, які сидять у студії і як би беруть участь у всьому, що відбувається. Як вони туди потрапляють? І навіщо їм це потрібно? Моя близька знайома нещодавно побувала на записі чергового шоу, і ось якими враженнями вона тепер може поділитися.
Ще пару місяців тому для участі в програмі запрошували жителів різних регіонів країни. Їх відбором займаються психологи. Сотня делегатів з усіх областей України з різним віковим, майновим і освітнім цензом представляє той самий народ, заради якого політики висловлювали своє "вільне слово". За участь в програмі раніше платили від 500 до 800 гривень. Крім того, людям оплачували тижневе перебування в столичному готелі, харчування, дорогу туди і назад. Тепер умови скромніше - криза, напевно. Підробляти "народом" стали запрошувати киян, а учасників з регіонів допускають тільки на 4-годинне п'ятничне шоу. Оплата - 100 гривень.
Робота з членами делегації регіону почалася вже з поїзда. Супровідний групу молода жінка видала всім обширні анкети, де упереміш з питаннями про ріст, вагу, професії, сімейний стан, доходи, спосіб і місце проведення відпустки, відсутністю або наявністю шкідливих звичок, - були питання про долю батьківщини і політичних симпатіях. Десь в районі 10-ї сторінки анкета цікавилася ставленням Респодентам до скасування смертної кари в Україні. А ще пропонувала поділитися своїми мріями, відкрити всю правду про єдиний вчинок у житті, який викликає найбільші жалю, і не приховувати, що складає предмет вашої гордості.
У Києві група перекочувала до іншої супроводжуючої. У готелі чоловіків відкритим текстом попередили, щоб не пили нічого спиртного, інакше навіть з легким запахом до передачі не допустять. Попередження дещо запізніле, так як деякі делегати міцно приклалися ще у вагоні. Делегати заповнили ще кілька папірців, в тому числі і договір, за яким їм видали 50 гривень "кормових". Після цього всіх відпустили в номери, порекомендувавши чоловікам на ефір не надягати "кельми" і взагалі спортивний одяг. В якості культурної програми запропонували оглядову екскурсію по Києву ціною в 20 гривень.
І ось - початок шоу, за яким, власне, і їхали до столиці. Гардероб і зал очікування з дерев'яними розкладними стільцями витримані в стилі незатишного, майже убогого мінімалізму. Учасники розписуються у черговому бланку, що, мовляв, не мають жодних матеріальних претензій, все той же касир видає кожному по 50 гривень, і делегатів, як можуть, втискують в стільці. Останній інструктаж. "Народу" зачитуються правила: не можна ходити, вставати, говорити, намагатися звертати на себе увагу гостей шоу, кидати репліки і задавати питання. Не можна фотографувати, дзвонити, відповідати на дзвінки, не можна брати з собою ніякі предмети, а все що є - носові хустки, гаманці, сумки, документи тощо - треба залишити "он там в куточку, біля батареї". В крайньому випадку, можна взяти ліки і маленьку пляшечку з водою. Покурити, сходити в туалет і не забути вимити руки треба прямо зараз, тому що потім можливості не буде. Кінець інструктажу - і зовсім загрозливо: "Якщо під час ефіру ви втратите свідомість, ніхто вам на допомогу не прийде - це шоу, це програма"!
Фінал-апофеоз інструктажу - роздача медичних бахіл, які потрібно натягувати поверх взуття. І ось 100 посланців усіх областей України в бахилах з синьої плівки почапалі у святу святих. По дорозі миготить драний чорний задник, брудний поліетилен на сходинках колись білих сходів студії. Коли розсілися по місцях, мила панянка пояснила, як треба працювати з комп'ютером для голосування, як вітати гостей, відрепетирувала оплески і провела пробний тест на засвоєння отриманих знань. Урочистість хвилини злегка зіпсувала тітонька зі шваброю, яка протирала студійний п'ятачок перед прибуттям високих гостей.
А ось і вони. Як говориться, знайомі всі обличчя ... Але - живі!
За 4 години ефіру тиснути на кнопки пультів треба було кожні 15-20 секунд. Якщо хто-небудь Філонов, комп'ютер викрадачів нагадував: "Будь ласка, працюйте!" А під час перерви на рекламу хтось із супервайзерів підходив і закликав працювати персонально, а всі спроби найбільш активних делегатів поспілкуватися з політиками жорстко припинялися.
Враження мого оповідачки: цинічно і відверто прораховуємо драматургія словесних сутичок, жорстко певний алгоритм дій "масовки", підстьобує зачаровує закликом "працювати" ... немічний і майже безсловесний Шустер в ролі сумного мудреця, - ось нехитрі прийоми, за допомогою яких на всю країну транслюється "об'єктивність" і "свобода вибору" за заданими параметрами. Ніякої соціологією, ніяким вивченням громадської думки програма і не пахне-чистої води маніпулювання і формування завідомо потрібного результату. Головне - рейтинг!
