Казахські розбирання на берегах Дніпра

Днями в Україні розгорівся скандал навколо радника Київського міра - Казбека Бектурсунова. Сам Бектурсунов той ще "хлопець". Нещодавно проти нього було порушено кримінальну справу про розбещення неповнолітньої, яке надалі було оперативно закрито. Так оперативно, що прокуратура Києва навіть перевіряла правомірність закриття даної справи. Тепер же він проходить у справі про розкрадання коштів казахського "БТА Банку". Як заявили в прокуратурі Республіки Казахстан, у казахських правоохоронців також є ряд питань до Казбека Бектурсунова щодо його співпраці з екс-міністром енергетики, індустрії і торгівлі Казахстану, екс-главою казахського БТА-банку, що знаходиться зараз у міжнародному розшуку - Мухтаром Аблязовим.

У самому Казахстані скандал навколо БТА-Банку вже набрав повні оберти: йде слідство, винні дають свідчення, головні обвинувачені - за кордоном в бігах. Тепер же історія з банком перейшла межі. Справа "БТА" вже стало міжнародним і афери "Аблязова і Ко" розкриваються в різних країнах. Справа дійшла і до України, де нещодавно українська сторона "БТА Банку" стала заявляти про спроби казахських акціонерів нібито незаконно заволодіти 39,99% акцій ВАТ "БТА Банк" (Україна). Схоже, що пул українських проблемних банків може поповнитися ще одним - БТА-банком.

Щоб розібратися в ситуації, потрібно заглянути в історію. Отже, вперше прообраз БТА-банку в Україні з'явився в 2006-му році, коли 9,95% акцій ВАТ "Українського кредитно-торговельного банку" були куплені АТ "Туран Алем Секьюрітіс" (Казахстан). З часом банк був перейменований у ВАТ "БТА Банк" (Україна). А в кінці грудня 2008-року 39,99% акцій українського банку низкою компаній (серед яких ТОВ "Лейкленд Інвестмент", ТОВ "Імпульс Капітал Інвестмент", ТОВ "Голдфайн Імпорт Інвестмент", ТОВ "Дроботрейд Інвестмент") були продані казахському БТА. Таким чином, центральний банк став володіти 49,99% "своєї дочки". Щоб зрозуміти суть схеми потрібно описати її учасників, основним з яких є Мухтар Аблязов.

Аблязов - ганьба Казахстану

Мухтар Аблязов, уродженець села Галкино, Ленінського району Чимкента Республіки Казахстан, почав свій підприємницький шлях 25 грудня 1992 з створення холдингової компанії "Астана-Холдинг". У перший же рік були зареєстровані: "Астана-Холдинг-Банк", "Астана-Моторс", торговий дім "Жанна", страхова компанія "Астана-Поліс", інвестиційно-приватизаційний фонд "Астана-Інвест", охоронна фірма "Астана- Корган ", фірми" Астана-Технікс "," Астана-Муна "," Астана-Шугар "," Астана-Театр ". Пізніше не надто успішний "Астана-Холдинг-Банк" злився з "Казкоммерц". Найбільшою ж прибутковою компанією в перший час виявилася "Астана-Моторс", що торгувала підтриманими корейськими, японськими й американськими автомобілями. У повітрі запахло великою приватизацією.

23 березня 1998 на тендер були виставлені акції державного "Туран-Алем" Банку (утвореного на базі "Туран-банку" (колишнього "Казпромстройбанка" і "Алембанка" (колишнього "Казвнешекономбанка"). Тендер виграли "Казахстанські інвестори" - Мухтар Аблязов через підконтрольний "Астана-холдинг" і Бахитбек Байсеітов через ряд фірм, які запропонували державі 72 млн доларів США (п'ять з половиною мільярдів тенге). Однак, трапилася невдача - переможці такою сумою не мали. Вихід знайшовся простий і легкий (і до того ж , заздалегідь передбачений): 30 березня - через тиждень після тендеру, банк "Центр-Кредит" (входив в пул фірм-переможців) уклав з "Туран-Алем" кредитну угоду, за яким 765 млн тенге з державного на той момент банку надійшли в розпорядження приватного, для подальшої оплати за тендером. Іншими словами, "інвестори" придбали державний пакет акцій "Туран-Алема" почасти за державні ж гроші. "Невелика" сума в мільйон доларів США до цих пір так і не надійшла до бюджету Казахстану. Цей маленький штрих демонструє почерк Мухтара Аблязова, який присутній у всій комерційної діяльності банкіра.

Наприклад, в 1995-96 рр. підконтрольна Аблязову "Астана-Шугар" завезла в Казахстан три партії цукру-сирцю. Причому, завезла його не просто так, а під прикриттям троллинговой схеми, тобто продукція була завезена в республіку для переробки з обов'язковим подальшим вивезенням за межі республіки. При цьому ПДВ утримувався нема з повної вартості товару, а тільки з вартості його переробки в Казахстані. Природно, з сирцю був отриманий білий цукор, настільки улюблений населенням республіки, якому він - в порушення законодавства - і був проданий на місці. Аферу розкрила фінансова поліція республіки, яка нарахувала ПДВ та штрафів на суму близько одного мільйона доларів. Борг Аблязов визнав, але за підтримки прем'єра Кажегельдіна погасив не грошима, а висячими на балансі у компанії недобудованими будівлями.

У 2001 році розгорівся скандал навколо найбільшого в країні парку розваг - "Ерке". По суті, це і парк, і цирк. Тут же, з парку, можна було потрапити в цирк, квитки в який на той момент коштували недешево - від 300 до 1000 тенге. Права на управління комплексом в 1997 році (згідно з розпорядженням уряду РК № 588) отримала ТОО "Управляюча компанія" Астана-Холдинг ". При таких високих цінах за квитки, наприклад, за оренду землі компанія платила державі аж 31 тенге за квадратний метр на рік! При цьому, цирк з цілком благополучного в результаті такого управління перетворився на збиткове підприємство. Згідно договором майнового найму, "Астана-Холдинг" повинна була інвестувати в цирк і створення культурно-розважального комплексу понад півтора мільйона доларів. Проте за період з 1998 по 2000 роки замість інвестицій, компанія лише справила Казгосцірку тимчасову фінансову допомогу в розмірі ... 55647875 тенге (трохи більше $ 400 тис). Причому на момент перевірки кредиторська заборгованість РГП "Казгосцірк" по цієї допомоги склала 21170498 тенге. А весь прибуток від реалізації квитків на циркові програми в розмірі 78433088 тенге (більше $ 600 тис) була отримана "Астана-Холдинг", минаючи рахунки РГП "Казгосцірк", - всі гроші були повністю присвоєні керуючою компанією, тобто Аблязовим.

Але самої публічно і фатальний аферою тих років для Мухтара Аблязова стала справа "КеГоКе" (державної енергетичної компанії). Сам Аблязов був президентом ВАТ "КеГоКе" з 18 липня 1997 року, а з квітня 1998 року, перейшовши на посаду міністра енергетики, індустрії і торгівлі РК, залишив за собою на посту президента компанії свого ставленика - АСЕТ Науризбаева. Згідно аудиторським висновкам, втрати "КеГоКе" в результаті управління компанією вищезазначеними персонами, в 1998 році та першому кварталі 1999 року (уже в період скороминущої міністерської кар'єри пана Аблязова) склали ... 1,981 млрд. тенге (більше $ 20 млн).

Підводячи підсумок такої діяльності, у травні 2002 році суд ухвалив: Аблязова Мухтара Каббуловіча визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 та ч.1 ст.310 КК РК з призначенням покарання на підставі ч.3 ст. 58 КК РК - позбавлення волі строком на 6 років, з позбавленням права обіймати керівні посади на державній службі строком на 2 роки з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, і виплатою557 665 683

557 665 683 тенге 44 тіин за заподіяння збитків ВАТ "КеГоКе".

Нові горизонти казахського махінатора

19 грудня 2004 року за дивних обставин на полюванні загинув Голова правління Банку "Туран-Алем" Ержан Татишев. Ця подія круто змінила життя Мухтара Аблязова, так як саме він, достроково вийшовши з в'язниці, зайняв пост голови найбільшого казахського банку.

Сам Татишев на той момент був не тільки главою, а й акціонером банку. Згідно інвестиційним меморандумом 4-го випуску іменних купонних субординованих облігацій АТ "Банк Туран-Алем", він контролював 20,6% акцій. ЗМІ говорили, що банк втратив свого засновника. Втратив засновника, проте придбав керманича. Вже тоді банк був серйозною фінансовою структурою. Активи банку, розраховані за міжнародними стандартами, на 1 листопада 2004 року становить близько 4 млрд. доларів (шосте місце серед приватних банків СНД). Було за що боротися ...

З появою Аблязова в банку почалися нові часи. Cфера діяльності ОЗУ "Аблязов і Ко" обмежувалося лише територією Казахстану. Однак почерк махінатора залишався тим же. Нагадаємо, що "Банк Туран-Алем" (з січня 2008-го БТА Банк) - банк державний, з найпотужнішою фінансовою підтримкою. Філії ж банку в інших країнах відкривалися за наступною схемою. Спочатку "БТА Банк" видавав солідний кредит кільком офшорним компаніям, підконтрольним Аблязову. Щоб приховати, що гроші кредитні, вони передавалися іншим офшорам, які надалі купували акції якого-небудь невеликого закордонного банку. Наприклад, в Росії таким став "Славинвестбанк", в Україні - "Український кредитно-торговий банк". Також невелику частину акцій цього ж банку безпосередньо купував і сам "БТА Банк" (Казахстан). Далі відбувався ребрендинг місцевого банку, і публічно він стає, наприклад "БТА Банк" (Україна). Після, частина акцій місцевої "дочки" офшори продавали (але вже за дуже завищеною ціною) казахстанському БТА. За рахунок різниці в ціні на акції, погашалися кредити перед казахським БТА. Але головна пікантність схеми полягала в тому, що казахський Банк однаково не володів своїми "дочками" на 100%. Наприклад, в Україні мова йшла тільки про 49,99% акцій. Аблязов, як аферист зі стажем і тюремним досвідом, завжди розумів, що рано чи пізно його махінації можуть розкритися, і хотів на цей випадок мати "козирі в рукаві".

Втім, Аблязов не цурався і особисто брати участь у схемах відмивання грошей. Наприклад, у Казахстані банкір застосовував таку схему виведення коштів з ввіреного йому банку в особисте користування: як фізична особа він набував частку в одній з підконтрольних фірм за невелику суму, потім інші підконтрольні йому фірми купували у Аблязова - фізичної особи - цю частку за набагато більшу суму. Гроші на цю угоду, звичайно, бралися в кредит в БТА Банку. Таким чином, М. Аблязов - фізична особа - чесно платив податки з вирученої суми і з чесним обличчям ставав власником коштів, викрадених у банку, яким керував. Зокрема, компанія "Дудар Капітал ЛТД" сплатила Аблязову - фізичній особі - близько шести мільярдів тенге, отриманих в БТА Банку, за пакет акцій ТОО "Бас інвест".

Поява кожного нового філіалу "БТА Банку" відкривало для Аблязова нові горизонти для діяльності.

У березні 2008 року в Борисполі (Україна) був урочисто відкритий науково-виробничий комплекс "Макс-Велл". Офіційно заявлялося, що "Макс-Велл" - найбільша інвестиція США у фармакологічну галузь України, а Президент компанії (казах з американським громадянством) Кеннет Алібек погрожував, що вже до кінця поточного року з'являться перші препарати компанії. Тодішній посол США в Україні Вільям Тейлор, який брав участь в офіційній церемонії відкриття, по всій видимості не знав, у яку аферу його втягнули, і що американо-українська компанія "Макс-Велл" насправді виявиться ... казахської!

Час минув, а лікарські препарати "Макс-Велл" так і не з'явилися. Компанія змогла лише призвести пробну партію харчових добавок, такого собі "Гербалайфа по-українськи". Розгорівся скандал, в ході якого стало відомо, що компанія "Макс-Велл" - фактичний банкрут. У компанії не було нічого. Все обладнання і навіть будівлю заводу належало компанії "Євразія-Україна" - дочірньому підприємству великого холдингу "Євразія", президентом якого був Мухтар Аблязов. На той момент він також був і главою БТА-Банку, який опосередковано фінансував будівництво заводу "Макс-Велл" за старою схемою, через кредити офшорам Аблязова. При цьому $ 98 млн інвестицій розчинилися в повітрі.

Представництво самого ж холдингу "Євразія" в Україні знаходиться в Києві, на вулиці Жилянській у бізнес-центрі "Айсберг". Сама будівля була куплено за казахські гроші за ціною, яка за оцінками ріелтерів на 40% завищувала ринкову вартість. Питання, кому ж дісталися ці 40% залишається відкритим.

При цьому кошти з банку виводилися не тільки за допомогою позикових операцій, а й через інвестування в закордонні дочірні організації та венчурні девелоперські проекти. Найбільший розмах схеми Аблязова отримали в Росії.

У Росії БТА Банк фінансував в основному довгострокові девелоперські проекти, які до кінця 2008 року були зібрані Аблязовим в холдинг "Євразія глобал". Загальна площа цих проектів становила понад 20 мільйонів квадратних метрів. У холдинг увійшли компанії: "Євразія логістик" з 30-ма індустріальними парками загальною площею 10 мільйонів квадратних метрів в Росії та інших країнах; "Євразія Сіті", що реалізує проект по створенню в підмосковному Домодєдово міста-супутника на 9,1 мільйона квадратних метрів вартістю 15 мільярдів доларів США; а також "Євразія капітал", що управляє рядом фондів, які мали брати участь у реалізації девелоперських проектів вартістю 2,5 мільярда доларів.

Кошти на реалізацію цих проектів підконтрольна Аблязову "Євразія глобал" брала в БТА-банку. У серпні 2009 року портфель девелоперських компаній, контрольованих в Росії Аблязовим, оцінювався в 23 мільярди доларів.

Проте світова криза внесла свої корективи в глобальні плани банкіра, і вже в лютому цього року Аблязов закрив керуючу компанію "Євразія капітал". Землі девелоперського проекту "Євразія Сіті" були закладені в БТА Банку в рахунок покриття заборгованості в розмірі 800 мільйонів доларів. Загальна площа закладеної землі склала близько 2,5 тисячі гектарів землі в підмосковному Домодєдово. Крім того, БТА-Банк залишився з проблемними девелоперськими активами на руках.

Остання афера

Останньою аферою Аблязова став продаж 39,99% акцій "БТА Банк" Україна через підконтрольні компанії - казахському "БТА Банку". Наприкінці 2008 року в Казахстані вже розгорявся скандал навколо махінацій Аблязова, і для нього стало принципово важливим якомога швидше здійснити операцію і вивести гроші. Однак в потрібний момент необхідної суми у казахського банку не виявилося, і угода похапцем була закрита 24 грудня 2008 з відстрочкою платежу. Далі справи Аблязова пішли зовсім погано.

2 лютого 2009 АТ БТА Банк (Казахстан) був націоналізований у зв'язку з грубим порушенням ряду банківських нормативів і нездатністю сформувати резерви для покриття своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами. Державний фонд "Самрук-Казина" викупив 78,14% акцій банку, вливши в його капітал 251 300 000 000 тенге (близько $ 2090000000), купивши акції додемісії за ринковим курсом Казахської фондової біржі.

Того ж дня голова Ради директорів БТА Банку Мухтар Аблязов і голова кредитного комітету Жаксилик Жарімбетов були звільнені зі своїх постів. Однак віддавати присвоєні акції українського банку Аблязов не збирався.

3 квітня 2009 стало відомо про те, що Жарімбетов розірвав договір про покупку БТА Банком (Казахстан) 39,99% акцій ВАТ БТА Банк (Україна), не маючи на це прав і схвалення даного рішення Радою директорів. Останній пункт, до речі, замовчується представниками українського "БТА Банку". Дійсно, ну навіщо повідомляти громадськості, що спірний пакет акцій, який хоче повернути собі казахський державний банк, був незаконно списано з його рахунків його ж колишнім керівником.

21 березня 2009 Генеральна прокуратура Республіки Казахстан порушила кримінальну справу стосовно екс-голови Ради директорів АТ БТА Банк Мухтара Аблязова і його заступника Жаксилка Жаримбетова, у зв'язку з чим, вони були оголошені в міжнародний та міждержавний розшук. За наявними оперативними даними, ссообщнікі терміново зникли в Лондоні - улюбленому місці багатьох комерційних злочинців, прихопивши з собою печатку та цінні документи з банку. Співробітники БТА-Банку, залучені Аблязовим і Жарімбетова в створений ними конвеєр видачі незаконних кредитів, почали давати свідчення.

На сьогоднішній день органами попереднього слідства заарештовані належать Аблязову і його довіреним особам 825 квартир в недобудованому житловому комплексі та 8 офісних приміщень у центрі Алмати, 25 автомобілів. Поряд з цим органами прокуратури подані 19 позовів про стягнення на користь банку більше 100 мільярдів тенге і про повернення під заставу банку трьох літаків з салонами VIP-конфігурації і ряду земельних ділянок в Московській області.

Зараз у Казахстані також йде слідство у справі голови "Казатомпрома" Мухтара Джакишева, який був арештований на місці злочину. У 2004 р. Аблязов і Джакішев створили спільну Компанію "Бетпак Дала", де 70% - були часткою компанії "Астана" (Аблязов), а 30% - часткою "Казатомпрома". Далі компанія отримала права на проведення робіт на уранових рудниках із запасом близько 200 тисяч тонн урану, заплативши за права всього 64 тис. тенге, що менше однієї тисячі доларів! Надалі компанія підім'яла під себе більше 60% державних уранових родовищ із загальним запасом - більше 300 тисяч тонн урану.

Після вищевказаних подій, навколо спірних акцій БТА-Банку (Україна) почав розгоратися скандал. Характерно, що від української сторони події коментує лише Наталя Сергєєва, яка заявляє про якихось рейдерських атаках з боку казахських акціонерів. Інші офіційні представники українського Банку від будь-яких коментарів відмовляються. Сама Сергєєва працювала в різних правліннях БТА-Банку і один раз була навіть звільнена з банку. Пізніше за особистим клопотанням Аблязова вона знову долучилася до керівництва банку. Тепер же вона виконує обов'язки голови правління українського БТА банку. При цьому саме вона займалася "специфічні" бізнес-проекти колишнього банкіра в Україні.

Тепер же, коли сам Аблязов і спільники перебувають у бігах, вона розуміє, що незабаром і її персоною можуть зацікавитися правоохоронні органи і прагнути, з одного боку усіма силами вийти з згубної тіні Аблязова, а з іншого - створити собі образ "захисниці національної фінансової системи ". Вона вже неодноразово заявляла, що конфлікт між акціонерами банку не тільки підриває довіру до самого установі, а й ні багато, ні мало згубно відбивається на всій банківській системі країни.

Наталія Сергєєва не єдина персона в Україні, тісно пов'язана з Аблязовим і його фінансовими аферами, яка знаходиться зараз в "підвішеному" стані. Поки залишається в тіні і виконуючий директор компанії "Євразія-Україна" Арман катенов. Саме він, за наявною інформацією займався питаннями "безпеки" діяльності Аблязова в Україні і "чорним PR-ом". Крім того, сам катенов близький друг посла Республіки Казахстан в Україні Амангельди Жумабаєва. За наявною інформацією останній також причетний до деяких аферам Аблязова. Він не тільки брав участь в офіційних церемоніях псевдо-американської компанії "Макс-Велл". Його часто бачили в товаристві Катенова та головного махінатора Аблязова. Сама персона посла Казахстану в Україні і його "діяльність" дуже цікава, і заслуговує окремого розслідування, ніж наше видання і порадує своїх читачів в найближчому майбутньому.

При цьому справи на самому україно-казахському банку йдуть не дуже. Якщо в Казахстані гарантом стабільності банку виступила держава, націоналізувавши фінансова установа, то в Україні ситуація залишається невизначеною. Вже зараз у банку не вистачає ліквідності і клієнти не можуть забрати свої депозити. Скандал почав набирати обертів і вже вийшов за межі України. Враховуючи, що конфлікт між акціонерами буде тільки посилюватися, а скандал розвиватися, можна з упевненістю говорити, що справа БТА-Банку буде гучним.

Власті.нет