Сон без назви

"Я хочу навіки так заснути ..."

Михайло Юрійович Лермонтов

Щоби прокінуть и Дивитись не так на будильник, а на календар!

Чи не рахувати піщінкі на пляжі, а тупо їх чавіті.

Вімірюваті, розумієш, що не кроками, а досвідом.

Щоби перед очима змінювалісь НЕ події, що не картинка, а СУТНІСТЬ душ, барвна. Тоб, бачиш їх з усіма цяточкамі. Безпомілково.

Нафіг нужно? Та так, Задля еротизм. Наче - відбувся. За рахунок мізків других. Смороду теж мают право устроміті свои Вісім копійок.

Щоби за вікном містілося життя пріємне, незрозуміле, альо спроможне до здолання.

УСІ наче підіграють тобі, а ти - їм! Хіба без цього Відчуття щастя можливе? Ні.

На сітківці твого ока НЕ ??Тільки твій світ, альо й світ безлічі людей, будь відповідальнім. Вони - довірілісь, їм - так зручніше. Ті попал, хлопче.

На Бога надійся, а сам не журіся! Ніхто НЕ підкаже Правильний шлях, йди неправедним, альо гідно. Десь там надібаєш закуток, стежку.

Смороду тобі Дурян? Чи не ймі віри. Від тебе усьо покладів. Тобі ж душу дали, а з нею розум. Тертя, наче у спортзалі. До болю у Сполука.

Тільки НЕ втрачай стежку. Бо жити негідніком Неможливо. Аж Ніяк, даже НЕ намагайся. Мільярді до тобі пробуває - НЕ спромогліся.

Засіпаті без склянки Горілки на ніч - то найбільше щастя.

А сни .. сни без назви - то єдине, что НЕ від тебе покладу. Ними Керувати Неможливо. Альо ї підкорятіся їм не потрібно.

Що там про тебе Вищі Сілі думають - то їхня проблема.

Ті Козака наявні. Шляхетнічай понадможліво.

Бо далі - НЕ тиша.