Лист новим політикам України
Ми тридцятирічні - сорокарічні громадяни України.
Ми виросли вже не в радянський час, але ще пам'ятаємо застереження батьків, що в школі не в якому разі не можна говорити те, що обговорюється на кухні і навіть те, що обговорювали в останній передачі "Погляд".
Ми ще відчуваємо в собі генетично переданий нам попередніми поколіннями страх, але нам вже соромно бояться.
Ми ще відчуваємо в собі всі ознаки рабства, але нам вже хочеться бути вільними.
Нас ще не можна назвати патріотами, ми навіть не прагнемо ними бути, але ми вже розуміємо, що батьківщину свою все ж любимо і хочемо її пишається.
У нас ще немає почуття власної гідності, але ми вже знаємо, що у справжнього людини воно має бути.
Нас ще не можна назвати добрими, але ми вже й не злі.
Нас ще не можна назвати мислячими, але ми вже посилено намагаємося думати.
Ми намагаємося вчити добру своїх дітей, ми намагаємося стати кращими, ми обговорюємо один одним питання сенсу життя і в глибині душі щиро віримо в бога.
Головне, що ми вже не хочемо бути стадом. Не хочемо щоб по чийсь волі нас заганяли в табори, відправляли воювати за незрозумілу і непотрібну нам ідею або вирішували б за нас за кого нам голосувати. Ми не хочемо щоб нас відстрілювали в приватизованих кимось лісах або за наш рахунок створювали чиїсь мільярдні статки.
І ми дуже хочемо змінити країну в якій ми живемо. Нас багато, у нас є енергія і є непогані мізки, ми готові щось робити, питання тільки що і з ким.
З нашими ж політиками виходить як в улюбленому всіма фільмі: "Я вам не вірю".
Величезне і найцінніше завоювання країни - свобода слова і події останніх років у нашій країні призвело до того, що ми вже багато знаємо, але нікому з вітчизняних політиків не віримо.
Всі ці мітинги і концерти в чиюсь підтримку, багатотисячні з'їзди партій, бігборди з обличчями політиків на кожному кроці, гречка пенсіонерам і весь інший список не раз використаних вже технологій говорить тільки про одне: наші політики навіть не ставляться до нас з явною неповагою, вони нас зневажають.
Кілька сот тисяч пачок гречки і півміста столичної землі в твоєму неподільному управлінні, п'ятдесят гривень проплачені за участь у мітингу і майже необмежена влада в країні, кілька сотень бігбордів і повністю контрольована судова система, трохи грошей за місце в списку і можливість полює на людей.
Якось все задарма. За цей нічого робити не хочеться. Хочеться тільки проти. І проти теж хочеться не поодинці, а разом.
Дуже хочеться щоб знайшлася б хоч одна політична сила, яка б зробила б відкритий список кандидатів у депутати. І влаштувала б всенародний конкурс на право увійти в даний список. Зробіть сайт. Дайте можливість людям вносити свої кандидатури. Опишіть утворення цих людей - ну не всі ж у нас в країні купили дипломи), їх біографії - не всіх же звинувачували в розкраданнях або наїзді на пішохода, їх досягнення - є ж ще досягнення в науці, техніці, літературі, а не тільки перемога в бійку депутатів. І дайте можливість на цьому ж сайті проголосувати за цих людей. А потім кращих включите в Ваш список і опублікуйте його скрізь де тільки можна, від першого до останнього людини.
У кожній області, в кожному місті, селі є ж люди яких поважають. Ну невже ми приречені все життя бачити вже остогидлі обличчя одних і тих же політиків, слухати тільки їх, працювати на їх збагачення і черговий раз вибирати менше зло. Ми вже не хочемо вибирати зло і міряти яке з різних зол менша або більша, хочеться нарешті почати вибирати добро. А потім починати вибирати більше добро. У нас же є вчені, письменники, економісти, бізнесмени. Давайте спробуємо знайти серед них розумних, чесних, порядних і бажаючих працювати не тільки на своє особисте благо. Не віриться, але напевно є навіть чесні судді, прокурори і міліціонери. Головне їх знайти і дати їм можливість щось змінити в цій країні.
Одна політична сила яка зуміє довести, що вона може поважати когось у цій країні крім себе і країну можна буде змінити. Тільки доведіть нам свою щирість, доведіть чесність, доведіть порядність, доведіть бажання працювати на всіх нас. Дайте можливість країні вибрати гідних представляти її у Верховній Раді, уряді, судах. Можемо ж ми вибирати найталановитіших або самих великих, давайте влаштуємо конкурс і виберемо найдостойніших. Дайте нам можливість їх вибрати.
І не потрібно дорогого шоу і багато грошей. Ми самі розішлемо один одному всю необхідну інформацію по електронній пошті, ті хто мають власні сайти розмістять на сайтах, ми роздрукуємо її у себе на робочих місцях і рознесемо по знайомих і сусідів, ми прийдемо і проголосуємо, а якщо буде потрібно вийдемо на вулиці і відстоїмо своє право приймати рішення в цій країні.
Тільки врахуйте ми вже вміємо відрізняти брехню від правди, в які б красиві гасла вона б не була упакована.
Дуже хочеться сказати також нинішньої влади і опозиції, що кричати про необхідність об'єднання основних політсил за заради порятунку країни від кризи, а в цей час дерибанити на двох суди, блокувати роботу парламенту прикриваючись необхідністю підняти пенсії і зарплати і тихо виводити свої гроші в офшори - це вже просто смішно. Невже Ви дійсно думаєте, що ми цього не бачимо і не розуміємо. Не потрібно нам більше брехати. А тим хто брехав весь цей час не потрібно намагатися нас знову купити або обдурити. У всіх ваших красивих словах до людей чується вже тільки одне: "ми вас зневажаємо, зневажаємо, зневажаємо". Ми розуміємо, що після того, що ми вам дозволили зробити в цій країні, поважати нас може і не за що, але вибирати людей зневажають свій народ ми більше не будемо. Ми не хочемо вам зла, не хочемо забивати вас палицями або садити в тюрми, ми тільки хочемо, щоб ви пішли, а на ваше місце прийшли інші краще і чистіше. А ви розбирайтеся зі своєю совістю самі.
Громадяни України