Роздуми про соціальне бюджеті, або Синку, ти какал?

Здається, укладачам нового варіанту бюджету-2005 подібна логіка не чужа. Бюджет почався не з того, що може держава отримати, а з того, куди отримане зрештою дінеться. Під ці небачені досі приємні соціальності вже шукали можливі доходи, які б дані соціальні приємності забезпечили. При цьому в процесі пошуку навіть не помітили, як трошки угрохали ПриПЄПів - приватних підприємців на єдиному податку.

Відео дня

Їхнє право платити ПДВ стало обов'язком (при перевищенні 12-місячного обороту 300 тис. грн);

їм різко розширили перелік недозволених видів діяльності;

їх змушують не укладати договір з юрособами-замовниками більш ніж на місяць.

Попутно (раптом хто - незважаючи ні на що - вціліє) вийшло "роз'яснення" від ДПАУ, що позбавила ПриПЄПів, причому заднім числом, так званого податкового кредиту, тобто права зменшувати ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на той, що вже був сплачений постачальникам , як це роблять підприємства. В результаті у ПриПЄПів (а заодно, виходить, і у всіх інших неплатників податку на прибуток, бо саме несплата цього податку стала підставою для такого запобіжного) ПДВ фактично перетворився з податку на додану (!) Вартість на податок з усього обороту за ставкою 20% !

Заодно - перелопатили абсолютно всі податкові закони, не залишивши там живого місця і не звертаючи найменшої уваги на законодавчий ж заборона щось змінювати в податках пізніше, ніж за 6 місяців до того, як ці зміни набудуть чинності.

Але якщо не можна, але дуже хочеться, то можна. Лише би дитя покакалі: не буде ж воно чекати півроку ...

PS Тока не треба ображатися. Найгірші до влади не прийшли - це добре; тепер лаємо кращих - це нормально.