Рейтинг найбільш корумпованих професій

Корупція в нашій державі вже давно вийшла за рамки відомого у вузьких колах тіньового механізму. У нинішньому її обличии корупцію куди справедливішим називати сектором економіки. Із чітко виробленими правилами і нормами і колосальними оборотами. Нам впору заснувати міністерство корупції і почати оподатковувати не надто благопристойне, але дуже дохідна справа - впоратися з ним, здається, вже немає ніякої можливості. Адже Жванецький якось сказав: "Не можеш запобігти - очоль!"

Хабарник м. - запроданець, той, хто бере хабарі, побори, приношення, творить суд з користі. (Словник Даля)

Відразу скажу, що, складаючи цей рейтинг, я не проводив детального аналізу суб'єктів економіки на предмет причетності їх до корупції. Я спирався суто на власні відчуття, думки друзів, знайомих і колег, які стикаються з хабарництвом, інформацію зі ЗМІ та ін Строго кажучи, цей рейтинг є результатом суб'єктивних умовиводів. Тому присвоєні номінантам місця в рейтингу не можна вважати апріорними. Визначаючи рівень корупції в тій чи іншій галузі економіки - назвемо це так - я спирався на дві складові: глибина проникнення корупції та грошовий оборот. Почнемо, як і водиться, з кінця.

7. Освіта та охорона здоров'я

Мабуть, найбільш спірний пункт рейтингу. Причин тому безліч. По-перше, то жалюгідне існування, на яке прирікають державою лікарі ніяк не співвідноситься з часом, витраченим фахівцем на освіту, рівнем відповідальності та соціальної значущості. На одній чаші ваг середня зарплата у півтори тисячі гривень, на іншій - 7 років утворення, відповідальність за життя людей, доступ до препаратів і повне заперечення державою платного медичного обслуговування. Виняток становить тільки стоматологія, якимось дивом втеклої від рук держави, що захищає безкоштовну медицину як блокадний Ленінград. Ціною життів тисяч людей.

Пальму першості у внутрішньому рейтингу корупціонерів в медицині займають оперують хірурги. Але хабарництвом не гребують і всі інші медпрацівники. Лікарі отримують хабарі від фармацевтичних корпорацій, що просувають свої препарати, за лікарняні листи, довідки, увагу до окремих хворим у стаціонарі і багато іншого. З іншого боку, багато в чому люди, що несуть гроші лікарям, таким чином висловлюють свою вдячність за непросту працю медпрацівників.

І все ж, обсяг коштів, що обертаються в корупції охорони здоров'я порівняно невеликий. Лікарі в нашій країні не їздять на дорогих автомобілях і не купують багатокімнатні пентхаузи. Виділяються із загальної маси лише стоматологи (відкрито) і хірурги (закрито). Сьогодні в Україні неможливо зробити ні одну операцію без відповідної оплати. Остання може стягуватися як відкрито, так і завуальовано - у вигляді внесків на ремонт лікарні або траншей на покупку препаратів та обладнання, частина з яких осідає в кишені білого халата.

Як не дивно, побороти корупцію в медицині досить просто. Проблема вирішується введенням обов'язкового медичного страхування, здатного перевести охорону здоров'я на принципово інший рівень. Звичайно, обов'язкове страхування викличе безліч незадоволених відгуків, але стратегічно, це єдиний вихід із ситуації, що склалася.

Відносно нешкідливою на тлі медицини виглядає проблема корупції в освіті. Тут гроші беруться за вступу до ВНЗ, здачу іспитів і заліків, відмітки в шкільному щоденнику. Обсяг цього "ринку" невеликий: і розміри хабарів, і глибина проникнення незначні. Проте, кожному доводилося якщо і не стикатися, то, щонайменше, чути про корупцію в освіті. Відкривши дорогу платного освіти і заснувавши єдину систему тестування випускників шкіл Україна зробила колосальний крок у боротьбі з корупцією, але роботи тут все ще багато.

6. Банки

Поки я був більше банкіром, ніж бізнесменом, я, зізнаюся, недооцінював масштаб корупції в банківському секторі. Зараз я собі навіть здаюся ідеалістом - настільки дивним було моє заперечення значного проникнення корупції в банки. Як тільки мені знадобилися кошти для розвитку бізнесів, я зрозумів, що хабарництво в банках поставлено на широку ногу. Хабарі, насамперед, беруться за кредити та сприяння у купівлі валюти за "пільговим" курсом. До третини виданого кредиту може перенаправлятися на потреби особи, що сприяє прийняттю позитивного рішення. Розмір банального відкату за сприяння в отриманні фінансування складає від 2 до 5%. "Комісія" за проведення будь-якої операції - до 1%. Масштаби недуги колосальні, проникнення - страхітливий. Спосіб боротьби, вважаю, тільки один: жорстка прив'язка доходу виконавців до фінансового результату. Причому рівень винагороди повинен бути відчутно високим - до 10%.

5. Земля

На цю тему ми вже міркували в одній зі статей. Будь-яка дія, пов'язане із землею, будь-то приватизація, видача актів або зміна цільового призначення, вимагає фінансової "змащення". Відмова від участі в корупційній схемі ставить хрест на всіх твоїх починаннях. У земельному хабарництво замішані всі: і ДЗК, і пожежники, і санепідемстанція, і архітектура ... Окремим рядком у цьому списку проходять органи місцевої влади та Держкомзем. Ємність "ринку" лякаюче величезна. Я знаю одного керівника районного комітету із земельних ресурсів - мультимільйонера. За моїми прикидками його стан можна оцінити в суму від $ 50 до 150 млн. Таку людину при всьому бажанні неможливо уявити собі десь у Німеччині чи, скажімо, Швейцарії.

Ключова причина розгулу земельної корупції в моєму розумінні лежить у площині постійно продовжуваного мораторію на продаж сільгосп землі. Ну і, звичайно, не обходиться тут без потурання з боку правоохоронних органів, які проявляють повну байдужість до відбуваються.

4. Народні обранці

Під час кризи, звичайно, прибутковість їх дещо знизилася, оскільки великий бізнес - основний фінансист - збіднів. Але це не заважає депутатам всіх мастей конкурувати з лідерами за вищі місця в рейтингу. Звідки, скажіть на милість, у простого нардепа візьметься $ 5 млн. для входу до складу Верховної Ради? Або $ 3 млн. за вхід до Київради? Де-факто - це інвестиції великих бізнес структур в людини, як інструмент досягнення поставлених цілей. Інтернет рясніє сумами "заметів" і хоча розмір їх часто можна піддати сумніву, вважаю, що порядок цифр відповідає дійсності. Всі пам'ятають скандал навколо виділення землі Київрадою і просту калькуляцію, яка свідчить про надприбутки людей, які приймають рішення. Не до кінця зрозуміло, в якій пропорції розподіляються ці кошти між учасники процесу, та це й не важливо. Куди важливіше, що одна сесія Київради, порядок денний якої складається з заявок на виділення землі, збирає не менше сотні мільйонів доларів "недекларованих доходів".

У Верховній Раді ставки ще вище. Особливо під час формування більшості, прийняття ключових законопроектів і т.д.

Куди скромніше живуть депутати місцевих рад. Але й там знаходиться на чому заробити. Навіть дуже скромні доходи таких ізбранцев, на тлі загального рівня життя місцевих жителів виглядають вражаюче. І, звичайно, стають предметом жадання, ставлячи боротьбу за владу в один ряд з боями без правил.

Боротися з корупцією в законодавчих органах непросто. Для початку варто було б зняти заборону на недоторканність депутатів і переглянути підходи до формування парламенту.

3. Правоохоронні органи

Зрозуміло, попереду "планети всієї" тут працівники Державтоінспекції. Проникнення корупції тут не менше 90%. На моїй пам'яті, за 15 років практики, відмовлялися від винагороди за "відпущення гріхів" чоловік 10. І те, питання, напевно, в ціні. Дають все. Беруть все: від рядового постового, до капітана "Кобри". З чуток, поїхати від міліції можна навіть на викраденому автомобілі. Це недешево, звичайно, і сильно псує "математику" бізнесу, але можливо. Нерідко під час вечірніх тренувань мені траплялися службові автомобілі, в яких явно ділився денний заробіток. Парочки в кущах соромляться випадкових свідків куди сильніше, ніж працівники ДАІ при підрахунку баришу.

Викорінити корупцію в органах ДАІ можна намагатися, в моєму розумінні, двома способами. По-перше, прив'язати доходи співробітників інспекції до обсягу зібраних штрафів (до 20-30%), по-друге, посилити покарання за отримання хабарів. Викритих у хабарництві треба саджати у в'язницю. Років так на 12. Жорстко, але дієво.

Податківці. Так склалося, що наприкінці 90-х, початку 2000-х років до органів податкової міліції потрапило дуже багато людей з колишнього кримінального світу. Ті самі люди, які були спортсменами в кінці 80-х і стали рекетирами в 90-е.

Досить одним оком поглянути на податківця, щоб зрозуміти, що він живе не за коштами. Причому це стосується всіх: від "батьків", до людини на прохідній. Гроші тут беруться за все. І за нешкідливі коригування актів, і за закриті кримінальні справи. Ці дві складові правоохоронних органів - податківці та ДАІ - впевнено виводять правоохоронні органи на третє місце рейтингу. Проникнення корупції в інші підрозділи органів, такі як прокуратура та СБУ, також значно, але має все ж менші масштаби.

Корупція в правоохоронних органах, з точки зору суспільної моралі, найбільш кричуща. Оскільки люди, в чиї обов'язки ставиться боротьба із злочинністю, де-факто дуже часто виконують рівно протилежні завдання, будучи протекціоністами цього "руху".

2. Митниця

Відразу обмовлюся, що розставити по своїх місцях лідерів рейтингу було непросто. Цілком імовірно, що я помилився, поставивши митницю на друге, а суди на перше місце. І одна, і друга галузі настільки сильно загрузли в корупції, що визначити, хто ж більше, вже не представляються можливим. І за глибиною проникнення, і за корупційними оборотам в моєму розумінні вони практично ідентичні.

Я знаю тільки одного митника, який відмовляється брати хабарі. Мій тато довгий час працював інспектором з охорони праці на київській митниці і хабарів не брав. Більше про подібні прецеденти ні чути, ні бачити мені не доводилося. Основні гроші митниця заробляє на контрабанді товарних потоків. У моєму уявленні це частки відсотка, в окремих випадках - відсотки, від обсягу ввезеного товару. Зазвичай митниця в структурі собівартості поставки якого товару займає разом з логістикою кілька відсотків. Відокремити одне від іншого складно, але якщо врахувати, що привезти з Європи небудь не коштує більше $ 3-4 тис., а в результаті витрати на логістику і митницю становлять $ 20-30 тисяч, то митниця заробляє ... Від одного приятеля я почув, що на митниці є близько 10 осіб, які примудряються "заробляти" кілька сотень мільйонів доларів на рік. І, знаєте, допускаю, що він правий. Серед клієнтів банку я не раз зустрічав мультимільйонерів, які займали пости на митниці.

Як з цим боротися? Напевно, треба різко збільшити прибутковість митників, регулярно проводити "чистки" та посилити відповідальність за отримання хабара.

1. Суди

Мені не доводилося зустрічати судового засідання, в ході якого судді не міняли б своєї думки під впливом фінансування з однієї чи іншої сторони. Корупційний оборот тут колосальний. Не здивуюся, якщо виявиться, що його обсяги перевищують мільярд доларів.

Як боротися з цією недугою - не зрозуміло. Хіба тільки запозичити принципи побудови судової системи у американців і у них же взяти грошей на проведення реформи.

Корупція в Україні останнім часом стала нормою життя. Ми всі звикли давати гроші вихователям дитячих садків, сантехнікам з ЖЕКу і лікарям. У нашій країні не залишилося професії, що не бере участь в корупції. Мені навіть прийшла в голову думка, узаконити корупцію, як це роблять деякі країни в боротьбі з проституцією і наркоторгівлею. Питання лише в тому, як це можливо, і чи можливо взагалі, реалізувати.

У моєму уявленні, корінь проблеми лежить у відчутті недооціненість, який відчувають посадові особи. Їхні послуги ринок оцінює вище, ніж держава. Укупі з загальним потуранням, а також мінливих на очах нормах моралі, це дає благодатний грунт для процвітання корупції. У таких умовах боротьба з корупцією ставати дуже непростим заняттям. Думаю, що боротися з цією недугою, з певним ступенем ефективності, сьогодні можна тільки кровожерливими і навіть варварськими методами. Невластивими демократичним державам і гуманним товариствам.

Блог автора - https://www.obozrevatel.com/blogs/