Відео дня
15 років тому українців перетворили на піддослідних кроликів
Якщо хтось із молодих українців захоче відкривати сьогодні свій бізнес (торгівля, громадське харчування, пасажирські перевезення і т.д.) і почне наводити довідки про існуючу в країні систему податків, обов'язкових платежів, а також про їх розміри, то перед ним вималюється така картина.
Для підприємства :
Податок на додану вартість (ПДВ) - 20%;
податок на прибуток підприємства - 25%;
платежі в соціальні фонди - порядку 37-38% (відрахування до фонду від нещасних випадків на виробництві різні для різних видів діяльності).
Для працівників :
Податок на доходи фізичних осіб - 15% (останні три роки - 13%);
відрахування в пенсійний фонд із зарплати - 0,5% і 2% (залежно від величини зарплати).
І ще багато іншого (акцизи, ліцензії, мита, збори і т.п.) - що стосується вже не всіх підряд видів бізнесу. Також в Україні зараз діє і спрощена схема оподаткування для підприємців та малих підприємств - "на єдиному податку".
Знайомлячись із законодавчою базою України, слухаючи відгуки людей знаючих і читаючи в пресі коментарі на цю тему, початківець бізнесмен дійде висновку, що податки в державі досить високі.
Але йому потрібно радіти, що вирішив відкривати він свою справу зараз, а не 15 років тому. Ті з українців, хто займався підприємництвом на початку 90-х минулого сторіччя, не можуть згадувати без здригання перші місяці 1992 року.
Саме в 1992 році було введено в дію нове податкове законодавство. Про те, який це був кошмар, стає ще більш зрозуміло після значного проміжку часу. Порівняйте, які були податки тоді.
Для підприємств:
ПДВ - 28%;
податок на дохід підприємства (закон був прийнятий в лютому 1992 року, але введений в дію заднім числом - з 1 січня) - 18%. Цим податком обкладався і фонд оплати праці (ФОП);
платежі в соціальні фонди - 37% від ФОП;
внески до фонду Чорнобиля - 12% від ФОП;
внески до фонду сприяння зайнятості - 3% від фонду споживання.
Для працівників :
Прибутковий податок з громадян - до 30% від зарплати (прогресивна шкала);
Відрахування до пенсійного фонду із зарплати - 1%.
Ось таке податкове ярмо було навешено тодішньою владою на бізнес і громадян України.
Наслідки не змусили себе чекати. Високі податки та обов'язкові платежі стали, по-перше, однією з вагомих передумов для почалася галопуючої інфляції - індекс споживчих цін у 1992 році досяг 2100%.
А по-друге - і наслідки цього Україна "перетравлює" досі - податкові нововведення зробилися головною причиною масового відходу економіки "у тінь". Оскільки чесно платити такі податки не могло жодне підприємство. Найбільшу ж негативну лепту (не рахуючи неймовірно високих відрахувань, пропорційних ФОП) вніс ПДВ, що став згодом самим корупційним українським податком.
Зараз можна багато говорити про те, хто безпосередньо був ініціатором прийняття такого податкового законодавства, хто був розробником відповідних нормативних документів. І найцікавіше - "чим думали" 15-16 років тому українські законотворці, досвід яких держав вони переймали? Адже впроваджена в 1992 році податкова система стала головним гальмом для зароджується нової, несоциалистической економіки держави.
Тоді ходили пересуди про якихось "молодих реформаторів". Але немає сенсу тепер докопуватися до "особистого вкладу" конкретних економістів з тодішнього уряду чи парламенту України, причетних до створення нових податкових законів. Найбільша відповідальність все одно лежить на людину, що відкрила цьому законодавству "дорогу в життя".
Всією повнотою влади в країні в ті роки володів перший Президент України - Леонід Кравчук. І треба ж такий збіг - він ще й економіст за освітою. Кравчук особисто підписував закони про податки або давав добро на прийняття податкових нормативних актів урядом.
Але не всі сьогодні вважають, що Леонід Макарович винен в економічних негаразди перших років незалежності України.
Леонід Кравчук здійснював "визначну державну і політичну діяльність в ім'я незалежної України" та вніс "вагомий внесок у становлення та розвиток українського громадянського суспільства" - так сказано в Указі Президента Ющенка від 9 січня 2007 року. За перелічені заслуги перший Президент України нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня.
Ось так. Але Віктору Ющенку, як завжди, видніше. Тим більше що він теж має економічну освіту. А, крім того, в ті далекі роки Ющенко вже тісно співпрацював з Кравчуком. Ну і не міг молодий і нікому невідомий тоді Віктор Андрійович стати з кінця січня 1993 року головою Національного банку України - без схвалення Леоніда Макаровича.
А Нацбанк в перший рік при Ющенко працював дуже напружено - по частині друкування "на верстаті" незабезпечених економікою грошей. У 1993 році був поставлений абсолютний рекорд України за темпами інфляції - 10 256%. Українські гроші перетворилися на "фантики", в економіці запанував бартер, зарплату народу стали видавати продукцією підприємств.
Отже, минуло вже 15 років з того "чорного" для української економіки січня 1992, коли країна зіткнулася з реформованим податковим законодавством. Благо, на сьогоднішній день податкові ставки та розміри обов'язкових платежів по більшості позиціях знижені.
Податкова система України зазнала за роки незалежності істотні зміни. Зараз вже всім, в тому числі і української влади, зрозуміло, що потрібно і далі слідувати стратегії зменшення та спрощення податків. Однак цю науку молода країна освоїла на власних помилках, скоєних 15 років тому ...
Ілюстрації: http://cmex.km.ua/